11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
Енергетичні ресурси – один з найважливіших факторів, на якому базується економічний потенціал держави.
Протягом 2009 року, як і в минулі роки, основними споживачами котельно-пічного палива були промислові підприємства наступних видів економічної діяльності: переробна промисловість (68,8 %), з неї: металургійне виробництво 56,6 %, виробництво і розподіл електроенергії газу і води 30,7 %.
У 2009 році підприємства та організації Луганської області на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби використали 8,9 млн. тонн котельно-пічного палива в перерахунку на умовне паливо, 7,7 млн. Гкал. теплової енергії та 8,1 млрд. кВт. г електроенергії. Взагалі це склало 12,8 млн. тонн паливно-енергетичних ресурсів в перерахунку на умовне паливо, що на 19 % менше, ніж у попередньому році.
Традиційно більше двох третин загального обсягу споживання паливно-енергетичних ресурсів зосереджено в таких регіонах, як м. Сєвєродонецьк (13,4 % від загального використання палива, 18,2 % тепло енергії, 8,8 % електроенергії), м. Алчевськ (41,4 %, 22,3 %, 25,9 % відповідно), м. Луганськ (27,2 %, 5,5 %, 8,7 % відповідно) та м. Лисичанськ (9,6 %, 23,9 %, 10,8 % відповідно).
Таблиця 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів
Луганська область | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. | 10000,0 | 19248,7 | 20132,8 | 20708,6 | 20378,4 | 12800 |
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. | - | 108,46 | 113,438 | 116,682 | 114,82 | 128,0 |
Споживання електроенергії млн. кВт.г | 8552,6 | 8848,5 | 9232,8 | 9473,6 | 9238,2 | 8064,9 |
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. | - | 103,46 | 107,953 | 110,769 | 108,02 | 94,3 |
Споживання палива, тис. т у.п. | 9195,3 | 10400,2 | 10900 | 11235 | 11140,2 | 8992,2 |
Темп зміни, % до обсягу 2000 р. | - | 113,1 | 118,539 | 122,182 | 121,15 | 97,1 |
Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі у 2009 році склало 12,8 млн. тонн умовного палива (табл. 11.1.), що на 28 % більше, ніж у 2000 році. Максимальне використання палива відбулось у 2007 році – 20,7 млн. тонн умовного палива (на 16,7 % вище, ніж у 2000 році і пов'язане з ростом виробництва). З 2008 року йде зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Ця тенденція спостерігається також при споживанні електроенергії: у 2008 році відбулось зростання споживання електроенергії на 8 % порівняно з 2000 роком і склало 9238,2 млн. кВт. Годин, в 2009 році – спад споживання електроенергії на 13 % порівняно до 2008 року.
Для підприємств паливно-енергетичного комплексу характерний високий рівень викидів, які в 2009 році складають приблизно 73 % від усіх викидів області, також стабільно високий рівень викидів на одиницю продукції (таблиця 11.2.). У 2009 році відбулось зменшення в атмосферне повітря (темп змін порівняно до 2008 року складає 89,5 %).
У добуванні паливно-енергетичних копалин обсяг викидів зменшились у порівнянні з 2008 роком на 7,3 %, у виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення і ядерних матеріалів – збільшився на 20,7 %.
У 2009 році зросли викиди порівняно з 2008 роком на одиницю реалізованої продукції в цілому на 12,5 %, в тому числі під час добування паливно-енергетичних копалин - на 13,6 %.
Таблиця 11.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році
Луганська область | Кількість підприємств | Обсяги викидів, тис. т | Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн | Темп зміни , % порівняно з 2007 роком | ||
| Усього стаціонарними джерелами | 628 | 506,6 | 0,009 | 89,5 | 112,5 |
| в тому числі за видами економічної діяльності | |||||
| добування паливно-енергетичних корисних копалин | 82 | 196,6 | 0,025 | 92,7 | 113,6 |
| виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення і ядерних матеріалів | 4 | 25,9 | 0,002 | 120,7 | 200,0 |
| виробництво, розподілення та постачання електроенергії | 7 | 145,8 | 0,024 | 86,5 | 80,0 |
| виробництво, розподілення та постачання газу | 6 | 0,000 | 0,000 | 88,7 | 67,4 |
| постачання пари та гарячої води | 26 | 3,8 | 0,005 | 82,0 | 71,4 |
Таблиця 11.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти
| 2 000 р. | 2 005 р. | 2 006 р. | 2 007 р. | 2 008 р. | 2009 р. |
Всього по Україні | 176,2/9,6 | 205,6/11,0 | 207,7/11,0 | 210,7/11,9 | 194,5/11,9 | 140,8/14,0 |
млн. т умовного палива /область, у % | ||||||
Вугілля кам’яне/ область, у % | 63,3/10,1 | 63,9/10,4 | 70,6/10,8 | 71,0/11,8 | 70,4/12,0 | 61,8/12,3 |
Газ природний, млрд. м³ / область, у % | 68,4/7,6 | 72,6/6,9 | 71,0/7,3 | 68,0/7,1 | 63,5/7,3 | 33,2/6,9 |
Бензин моторний / область, у % | 2,9/4,2 | 3,7/4,4 | 4,4/3,8 | 4,8/3,8 | 5,1/3,6 | 1,1/4,9 |
Газойлі (паливо дизельне) / область, у % | 4,8/4,1 | 5,1/3,8 | 5,4/3,6 | 6,1/3,4 | 6,2/3,2 | 3,7/3,7 |
Мазути топкові важкі / область, у % | 1,1/6,2 | 0,7/10,7 | 1,1/41,5 | 1,2/59,5 | 1,2/60,4 | 2,1/38,8 |
З 2000 року по 2009 рік в Луганській області спостерігалось стабільне зростання споживання енергетичних матеріалів (на 4,4 % у 2009 році порівняно з 2000 роком. Порівняно з 2008 роком споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти в 2009 році виросло приблизно на 2 %. Зросло споживання вугілля кам’яного (на 0,3 %), бензину моторного (на 1,3 %), газойлю (на 0,5 %). В той же час зменшилось споживання газу природного на 0,4 %, мазуту топкового на 21,6 %.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту