4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
Найбільший обсяг забруднених зворотних вод скидається промисловими підприємствами (головним чином шахтами) і підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства. Основні причини – недостатні потужності і технічна зношеність багатьох очисних споруд, скидання в мережі міської каналізації виробничих стічних вод з великим вмістом нафтопродуктів, важких металів тощо.
Протягом десятиріч питанню очищення стічних вод не приділялось належної уваги, зокрема, практично цілком було відсутнє фінансування будівництва, реконструкції, технічного переозброєння очисних споруд, як з боку підприємств, так і з боку держави.
Основними забруднювачами водних об’єктів є промислові підприємства, якими скидається 372,0 тис. тонн забруднюючих речовин, в тому числі підприємствами вугільно-видобувного комплексу - 338,0 тис. тонн забруднюючих речовин; підприємствами житлового-комунальної сфери – 96,7 тис. тонн, промисловими підприємствами – 34,0 тис. тонн.
У 2009 році із загального обсягу зворотних вод, скинутих у поверхневі водні об’єкти – 286,5 млн. м3 на промислові підприємства приходиться – 206,2 млн. м3 (72 %), на підприємства ЖКГ – 80,13 млн. м3 (28 %).
Значний вплив на формування якості поверхневих вод здійснюють води шахтного водовідливу. У 2009 році підприємствами вугільної промисловості в водні об’єкти скинуто 161,0 млн. м3 шахтних вод. З них 57,96 млн. м3 віднесено до категорії забруднених. До категорії забруднених шахтні води відносяться через їх високу мінералізацією. Використання шахтної води (13,4 млн. м3), як і у попередні роки, незначне і обмежене її високою мінералізацією, яка на деяких шахтах досягає 10 г/л і більше.
По галузях економіки обсяги скиду зворотних вод розподіляються наступним чином:
Вугільна промисловість – 161,0 млн. м3 (56,2 % від загального по області)
Хімічна і нафтохімічна промисловість – 18,91 млн. м3 (6,6 % від загального по області)
Електроенергетика – 14,71 млн. м3 (5,1 % від загального по області)
Машинобудування і металообробка – 3,53 млн. м3 (1,2 % від загального по області)
Чорна металургія – 2,585 млн. м3 (0,9 % від загального по області)
Деревообробна і целюлозопаперова – 2,75 млн. м3 (0,96 % від загального по області)
Нафтопереробна – 1,2 млн. м3 (0,4 % від загального по області).
Таблиця 4.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3
Галузь економіки | Використано води | З неї на | Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкту | |||
побутово- питні потреби | виробничі потреби | всього | у тому числі забруднених | з них без очищення | ||
Електроенергетика | 28,93 | 0,471 | 28,46 | 14,71 | 1,793 | 1,77 |
Вугільна промисловість | 18,10 | 2,975 | 4,616 | 161,0 | 57,96 | 0,032 |
Металургійна промисловість | 22,1 | 4,14 | 17,96 | 2,585 | 0,032 | 0,032 |
Хімічна та нафтохімічна промисловість | 15,12 | 3,346 | 11,78 | 18,91 | 17,76 | 16,05 |
Машинобудування | 1,912 | 0,364 | 1,548 | 3,501 | 0,205 | 0,04 |
Житлово-комунальне господарство | 83,33 | 66,16 | 17,17 | 80,13 | 17,21 | 3,873 |
Сільське господарство | 14,86 | 1,92 | 6,737 | 0,128 | 0,108 | - |
Харчова промисловість | 1,753 | 0,248 | 1,455 | 0,611 | 0,587 | - |
Транспорт | 0,891 | 0,575 | 0,264 | - | - | - |
Промисловість будівельних матеріалів | 1,135 | 0,141 | 0,993 | 0,759 | 0,506 | - |
Інші галузі | 10,67 | 2,97 | 7,507 | 4,166 | 4,139 | 1,383 |
Всього | 198,8 | 83,31 | 98,49 | 286,5 | 100,3 | 23,18 |
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту