6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
В сільськогосподарському виробництві області використовуються значні площі земель, ефективність яких залежить від стану ґрунтового покриву та характеру його використання. Більшість ґрунтів малопридатна для сільськогосподарського використання за своїм генетичним походженням (ґрунти на пісках, піщаниках, сланцях та ін.), ознакам засолення, щебнистості і заболочування. Тривале використання орних земель без належних агротехнічних заходів привело до фізико-хімічної деградації ґрунтів.
За даними Луганського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, згідно з програмою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення за період 2005-2009 роки проведені вишукувальні роботи на площі 1213,2 тис. га.
За результатами було встановлено, що ґрунти з дефіцитним балансом гумусу та мікроелементів займають близько 85 % площі земель сільськогосподарського призначення. Ґрунти, які містять фосфору менше 100 мг на 1 кг ґрунту (фактично 74 мг/кг), калію менше 150 мг/кг (фактично 99 мг/кг) та мають рН більше 8,0 і гумусу менше 4,3 % (фактично 3,99 %), не відносяться до високо родючих ґрунтів.
Середньорічні темпи дегуміфікації земель складають 0,4 т/га. Найвищі показники (0,55 т/га) спостерігаються у Сватівському, Старобільському та Лутугинському районах.
Землі області характеризуються різноманітністю ґрунтів, частина їх має несприятливі воднофізичні і хімічні властивості. Дані щодо якісної характеристики ґрунтів та площ, які вони займають, наведені у таблиці 6.3.
Таблиця 6.3. Якість земель
Назва показників | С/г угіддя, тис. га | Рілля, тис. га |
Механічний склад: |
|
|
Легкоглинисті | 808,0 | 690,0 |
Важкосуглинкові | 784,7 | 516,6 |
Середньосуглинкові | 144,4 | 81,6 |
Легкосуглинкові | 41,2 | 21,1 |
Супіщані | 31,1 | 13,2 |
Засолені: |
|
|
Всього | 87,9 | 39,7 |
В т.ч. слабо | 66,0 | 33,8 |
Солонцюваті: |
|
|
Всього | 75,7 | 41,2 |
В т.ч. слабо | 50,3 | 26,0 |
Кислі: |
|
|
Всього | - | - |
В т.ч. близькі до нейтральних | - | - |
слабо | - | - |
середньо | - | - |
Перезволожені: |
|
|
Всього | 29,9 | 28,4 |
В т.ч. позазаплавні | 8,9 | 8,3 |
Заболочені: |
|
|
Всього | 15,1 | 1,3 |
В т.ч. слабо | 5,7 | 0,6 |
Кам’янисті: |
|
|
Всього | 41,7 | 20,2 |
В т.ч. мало | 28,0 | 13,5 |
Дефляційно-небезпечні: |
|
|
Всього | 1623,0 | 1265,0 |
В т.ч. слабо | 1160,0 | 1011,4 |
середньо | 314,3 | 179,5 |
Піддані водній ерозії: |
|
|
Всього | 1215,3 | 895,2 |
В т.ч. слабо | 960,8 | 482,2 |
середньо | 207,8 | 102,8 |
сильно | 46,7 | 10,2 |
Характеристика ґрунтів: |
|
|
Дерново-підзолисті | - | - |
Опідзолені | - | - |
Чорноземи типові на лесових породах | 103 | 89 |
Чорноземи звичайні на лесових породах | 1159 | 1010 |
Чорноземи південні на лесових породах | - | - |
Чорноземи на щільних породах | 81 | 57 |
Чорноземи на пісках | 45 | 22 |
Чорноземи та дернові ґрунти на елювії щільних порід | 276 | 171 |
Каштанові | - | - |
Лучно-чорноземні і лучно-каштанові | 110 | 36 |
Лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні | 14 | 7 |
Болотні | 5 | 0,3 |
Солонці і солончаки | 4 | 2 |
Осолодені | - | - |
Подові | - | - |
Дернові ґрунти на воднольодовиках, делювіальних | - | - |
древньоалювіальних і морських відкладеннях | - | - |
Буроземно-підзолисті, дерново-буроземні і бурі | - | - |
чорні | - | - |
Коричневі ґрунти в передгірські чорноземи | - | - |
Намиті | 71 | 14 |
Виходи порід і розмиті | 4 | - |
Особливо цінні ґрунти: |
|
|
Чорноземи міцні і звичайні на лесових породах не змиті | 255 | 255 |
Лучно-чорноземні і намиті ґрунти (несолонцюваті і незасолені) | 7,3 | 7,3 |
Примітка: дані таблиці наведені, виходячи з обстеженої площі сільськогосподарських угідь – 1809,4 тис. га.
Ґрунти - індикатор багатовікових природних процесів, і його якість – це результат довгого впливу різних джерел забруднення, а особливо сільським господарством.
Екологи тривалий час накопичували свідчення, що з плином часу пестицидне забруднення ґрунтів і води, а також «вторинні ефекти» обов’язково стануть набагато суттєвищими, ніж тимчасова перемога навіть над дуже неприємним шкідником. Їх теза зводилась до того, що всі запропоновані до цього часу хімічні засоби мають широкий спектр дії, впливаючи не тільки на шкідника, а й на всю біосферу і на всі види живого.
Особливо небезпечне неправильне або надмірне використання пестицидів, причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають токсичні речовини (вторинна токсикація). Деякі пестициди не розкладаються протягом кількох років або десятиліть, в зв’язку з цим значні кількості пестицидів можуть акумулюватись у ґрунтах, у воді або концентруватись в харчових ланцюгах.
Інтенсивне виробництво та застосування пестицидів перетворило їх на постійно діючий фактор навколишнього середовища, який має, як позитивний так і негативний вплив. Доведено, що на рівні низьких концентрацій на фоні видимого благополуччя часто можна виявити приховані зміни – функціональні, метаболічні, гематологічні, імунологічні, зниження опору організму до дії супутніх екзогенних та ендогенних факторів.
Використання пестицидів регламентується у всіх країнах відповідними законами. Ціллю цього являється заборона обігу високотоксичних, небезпечних для людини препаратів, які недостатньо ефективні й несприйнятні по гігієні праці і гігієні харчування.
У 2009 році було відібрано і обстежено 2693 зразків ґрунту на площі 251 тис. га. Моніторингом охоплені ґрунти чотирьох районів області: Білокуракинського – 83 тис. га, Троїцького – 103 тис. га, Слов’яносербського – 50 тис. га, Перевальського – 15 тис. га.
З 2693 зразків ґрунту у 35,6 % (960 зразків) були виявлені залишкові кількості хлорорганічних пестицидів (ДДТ і ГХЦГ), а в 0,23 % зразків (6 зр.) з перевищенням гранично допустимих концентрацій. Тобто з 251 тис. га обстеженої площі 89,4 тис. а ґрунтів забруднені залишками хлорорганічних пестицидів, а 0,58 тис. га – з перевищенням ГДК.
В той час, як забруднення ДДТ та його метаболітами, становить 31,6 % від загальної кількості зразків, то залишки ГХЦГ становлять лише 4 %.
Кількість зразків, які забруднені залишками хлорорганічних пестицидів по районах становить:
Білокуракинський – 34,4 % або 28,6 тис. га.
Троїцький – 31,9 % або 32,9 тис. га.
Слов’яносербський – 39,1% або 19,6 тис. га.
Перевальський – 47,5 % або 7,1 тис. га.
Найбільш забрудненими виявились ґрунти Перевальського району, де кількість зразків з перевищенням ГДК становить 1 % від загальної кількості, що становить 0,15 тис. га. Це такі господарства, як ПП «Котляров» та ТОВ «Червоний прапор».
У Слов’яносербському районі зразків з превищенням ГДК – 0,32 % або на площі 0,16 тис. га (господарство «Луга Райз Агро»).
У Троїцькому районі зразків з перевищенням ГДК 0,11 %, або на площі 0,11 тис. га (ТОВ «Лан»).
У Білокуракинському районі ґрунти з перевищенням ГДК становлять 0,1 %, та займають площу 0,083 тис. га (ФГ «Ява»).
Детальна інформація щодо вмісту в ґрунтах залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів надається в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4. Визначення вмісту у ґрунтах залишкових кількостей пестицидів станом на 01.01.2010 р.
Назва району
| Пестициди | Кількість проб, шт | Вміст ЗКП, мг/кг | ГДК
| Населений пункт, гос-во, де було перевищення ГДК | ||||
проаналіз. | із них забруд нено ЗКП | із вмістом вище ГДК | серед.
| мінім. | максим. | ||||
Білокуракинський | ГХЦГ сума ізомерів | 994 | 37 | - | 0,0032 | 0,0008 | 0,0068 | 0,1 |
|
ДДТ та його метаболіти | 994 | 305 | 1 | 0,0082 | 0,0009 | 0,1 | 0,1 | ФХ "Ява" | |
Троїцький | ГХЦГ сума ізомерів | 872 | 37 | - | 0,0030 | 0,0006 | 0,018 | 0,1 |
|
ДДТ та його метаболіти | 872 | 241 | 1 | 0,0069 | 0,001 | 0,17 | 0,1 | ООО "Лан" | |
Слов'яносербський | ГХЦГ сума ізомерів | 627 | 27 | - | 0,0026 | 0,0007 | 0,0053 | 0,1 |
|
ДДТ та його метаболіти | 627 | 218 | 2 | 0,0106 | 0,0005 | 0,11 | 0,1 | "Луга Райз Агро" | |
Перевальський | ГХЦГ сума ізомерів | 200 | 8 | - | 0,0035 | 0,0018 | 0,0052 | 0,1 |
|
ДДТ та його метаболіти | 200 | 87 | 2 | 0,017 | 0,0013 | 0,13 | 0,1 | ЧП "Котляров" | |
ОАО "Червоний прапор" | |||||||||
Всього: | ГХЦГ сума ізомерів | 2693 | 109 | - |
|
|
|
|
|
ДДТ та його метаболіти | 2693 | 851 | 6 |
|
|
|
|
|
Важкі метали вже зараз займають друге місце по рівню небезпечності, поступаючись пестицидам, а по прогнозам спеціалістів в майбутньому вони мають стати більш небезпечними, ніж тверді відходи АЕС.
Важкі метали довготривало та у значних кількостях вносяться у ґрунт з добривами на одних і тих же площах. При цьому токсиканти, що надійшли в ґрунт у складі добрив, відразу не піддаються розпаду, як діючі речовини пестицидів, а приймають участь у міграційних та транслокаційних процесах у об’єктах довкілля (ґрунті, поверхневих та ґрунтових водах, рослинній продукції). Якщо величини напіврозпаду діючих речовин пестицидів становлять від годин, діб, кількох місяців до років, то зменшення наполовину вмісту деяких важких металів (цинку, кадмію, міді та свинцю відповідає 500, 1110, 1500 та кільком тисячам років.
Важкі метали у ґрунті можуть перебувати у різних за рівнем рухомості формах - нерухомі, потенційно та власне рухомі форми. Негативну дію, щодо біоти та людини зумовлюють важкі метали у рухомій формі. Зважаючи на це, для вивчення реальної небезпеки важких металів необхідно проводити контроль за вмістом їх рухомих сполук. У Луганському центрі «Облдержродючість» проводиться визначення рухомої форми важких металів у кислотній витяжці (1М НNO3). Значних перевищень ГДК по міді та цинку не виявлено, лише на рівні ГДК +10%, тому характеристика забруднення дана лише по свинцю і кадмію, які є найбільш небезпечними серед токсикантів. Рухомі форми цих елементів небезпечні тим, що легко потрапляють до організму людини та тварин, тому що легко засвоюються з їжі та води, накопичуються та майже не виводяться. Їх токсична дія проявляється при дуже низьких концентраціях. Кадмій дуже отруйна речовина, він блокує сульфгідрильні групи ферментів, порушує обмін заліза і кальцію, порушує синтез ДНК. Свинець має багатосторонню негативну дію, блокує SH-групи білків, інгібує дію ферментів, викликає отруєння, враження нервової системи.
У звітному 2009 році ґрунти чотирьох районів області: Білокуракинський, Перевальський, Слов’яносербський, Троїцький були обстежені на вміст важких металів. По Білокуракинському району загальна площа обстеження складала 83 тис. га, де було відібрано 1272 зразки. Мінімальний вміст свинцю 1,7 мг/кг, середній – 6,4 мг/кг, а максимальний – 17,5 мг/кг що відповідає середньому рівню забрудненості. Таких земель у районі 2153 га, що становить 2,6 %. Максимальне забруднення рухомим кадмієм становить 1,67 мг/кг, що відповідає підвищеному рівню забруднення, таких земель у Білокуракинському районі понад 3 % (2414 га). У таблиці 6.5. приведені дані забруднення ґрунтів солями важких металів станом на 01.01.2010 року та вказані населені пункти та господарства, де були виявлені перевищення ГДК.
Таблиця 6.5. Забруднення ґрунтів солями важких металів станом на 01.01.2010 року
Назва району | Важкі | Кількість проб, штук | Вміст важких металів, мг/кг ґрунту рухома |
| Населений пункт, госпо- | |||
| метали | проаналі- | забруднено | форма (1М НNО3 ) | ГДК | дарство, де було виявле- | ||
|
| зовано | вище ГДК | мінім. | серед. | макс. |
| но перевищення ГДК |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Білокуракинський | свинець | 1272 | 33 | 1,7 | 6,4 | 17,5 | 10 | ПСП "Дніпро", СТОВ "Заря" СТОВ "Прогрес" |
| кадмій | 37 | 0,04 | 0,51 | 1,67 | 0,7 | КФГ "Вікторія", СТОВ АФ "Партнер" | |
Перевальський | свинець | 265 | 51 | 2,6 | 6,9 | 13,8 | 10 | "Червонопрапорний", ТОВ "Інто-Агро" |
| кадмій | 2 | 0,11 | 0,4 | 1,34 | 0,7 | ВАТ ППХ "Комунарське" | |
Слов'яносербськ | свинець | 718 | 46 | 2,6 | 7,5 | 17,1 | 10 | ТОВ "Колос", ТОВ "Союз" |
| кадмій | 37 | 0,11 | 0,51 | 2,15 | 0,7 | "Агротон", "Агрохім" | |
Троїцький | свинець | 1250 | 76 | 2,0 | 6,9 | 17,7 | 10 | ПСП "Діамант",ФГ "Заря",ТОВ "Правда" |
| кадмій | 47 | 0,11 | 0,47 | 1,67 | 0,7 | ПСП "Привілля", ТОВ "Лан" |
По Перевальському району загальна площа обстеження склала 15 тис. га (265 зразків), рівень забруднення по свинцю помірний на 15 % с/г угідь, та середній рівень забруднення по кадмію на площі 0,7 % (113 га).
По Слов’яносербському району загальна площа обстеження 50 тис. га (718 зразків), забруднення свинцем відповідає помірному та середньому рівню на площі 6,4 % (3202 га) с/г угідь. По кадмію максимальний показник рівня забруднення - високий та середній, забруднено 5,1 % площі с/г угідь.
Троїцький район найбільший в цьому році по площі обстеження сільськогосподарських угідь – 103 тис. га, має забруднення свинцем переважно на середньому рівні на площі, що складає 6,1 % від загальнообстеженної, а забруднення кадмієм на рівні помірного та середнього на площі 3873 га (3,7 %).
У 2009 році вже у 11 районах області проведено три тури еколого-агрохімічного обстеження. Чітко просліджується тенденція до зменшення площ забруднених хлорвмісними пестицидами, хоча різниця між останнім і передостаннім турами не така разюча, порівняно з першим туром обстеження.
Динаміка вмісту ЗКП за три тура обстеження наведена у таблиці 6.6.
Таблиця 6.6. Динаміка вмісту залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів у ґрунтах Луганської області у трьох турах обстеження (1996-2008 рр.)
Назва району |
|
| Обстежена | Вміст залишкових кількостей | ||||
Тур обсте- | Рік обсте- | площа | хлорорганічних пестицидів
| |||||
ження | ження | тис. га | забруднено | вище ГДК | ||||
|
|
| % | тис. га | % | тис. га | ||
Новоайдарський | VI | 1996 | 72,4 | 52,17 | 37,8 | 0,9 | 0,65 | |
|
| VII | 2001 | 79,9 | 47,5 | 37,9 | 0,5 | 0,4 |
| VIII | 2006 | 77,1 | 20 | 15,4 | ― | ― | |
Краснодонський | VI | 1996 | 80,1 | 61,15 | 49 | 13,3 | 10,6 | |
|
| VII | 2001 | 69,4 | 51,55 | 35,8 | 0,13 | 0,09 |
| VIII | 2006 | 60,1 | 21,1 | 12,7 | 0,19 | 0,11 | |
Свердлівський | V | 1996 | 75,5 | 80 | 60,4 | 10 | 7,55 | |
|
| VI | 2001 | 67,9 | 50 | 33,95 | ― | ― |
| VII | 2006 | 55,3 | 19,14 | 10,6 | ― | ― | |
Попаснянський | VI | 1996 | 48,5 | 78,4 | 38 | 9,8 | 4,75 | |
|
| VII | 2001 | 44,6 | 47,17 | 21,04 | 1,1 | 0,5 |
| VIII | 2006 | 48,1 | 20,9 | 10,05 | 1,7 | 0,82 | |
Сватівський | VII | 1997 | 101,8 | 52 | 52,9 | 13,8 | 14,05 | |
|
| VIII | 2002 | 89,1 | 41,3 | 36,8 | 0,41 | 0,36 |
IX | 2007 | 110,0 | 27,25 | 29,98 | 0,35 | 0,38 | ||
Ст-Луганський | VI | 1997 | 84,3 | 51,9 | 43,75 | 15,9 | 13,4 | |
|
| VII | 2003 | 108 | 40,6 | 43,8 | ― | ― |
|
| VIII | 2007 | 94,4 | 39,8 | 37,6 | 0,22 | 0,21 |
Лутугинський | VI | 1997 | 55,1 | 63,8 | 35,15 | 9,2 | 5,07 | |
|
| VII | 2002 | 41,8 | 41 | 17,14 | ― | ― |
|
| VIII | 2007 | 39,8 | 43,18 | 17,2 | 1,03 | 0,41 |
Слов’яносербський | VII | 1998 | 43,3 | 66,7 | 28,9 | 3,2 | 1,38 | |
|
| VIII | 2003 | 53 | 40,6 | 21,5 | 0,14 | 0,07 |
|
| IX | 2008 | 50 | 39,1 | 19,6 | 0,32 | 0,16 |
Білокуракинський | VII | 1998 | 72,1 | 58,75 | 42,36 | 1,0 | 0,72 | |
|
| VIII | 2003 | 82,8 | 30,17 | 25 | 0,09 | 0,075 |
|
| IX | 2008 | 83 | 34,4 | 28,6 | 0,1 | 0,083 |
Троїцький | VII | 1998 | 99,8 | 74,1 | 73,95 | 1,3 | 1,3 | |
|
| VIII | 2003 | 107,4 | 28,36 | 30,46 | - | - |
|
| IX | 2008 | 103,0 | 31,9 | 32,9 | 0,11 | 0,11 |
Перевальський | VI | 1998 | 23,9 | 63,2 | 15,1 | 1,2 | 0,29 | |
|
| VII | 2003 | 27,4 | 24,8 | 6,8 | - | - |
|
| VIII | 2008 | 15 | 47,5 | 7,1 | 1 | 0,15 |
У 2009 році сектором радіологічних досліджень продовжувались роботи по оцінці і контролю стану забруднення навколишнього середовища радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90.
За звітний рік радіологічне обстеження проводилось на площі 251 тис. га в 217 господарствах, чотирьох районах області. Проаналізовано зразки ґрунту у Троїцькому, Білокуракинському, Слов'яносербському, Перевальському районах.
Вміст цезію-137 було визначено в 616 зразках ґрунту на радіометрі РИГ-01 «Гамма», стронцію-90 в 221 зразках радіохімічним оксалатним методом з використанням малофонової установки УМФ-2000. Найвища щільність забруднення цезієм-137 виявлена у Перевальському та Білокуракинському районах.
Станом на 01.01.2010 року виявлено 3,8 тис. га сільськогосподарських угідь з рівнем забруднення цезієм-137 вище 1 Кі/км2, у тому числі: 2,7 тис. га орних земель і 1,1 тис. га на луках і пасовиськах (таблиця 6.7.).
Ці землі згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносяться до зони посиленого радіологічного контролю.
Одним із показників радіаційної ситуації у зоні обслуговування є визначення рівнів експозиційної дози (гамма-фону) у мкр/год.
У 2009 році гамма-фон визначався на 27 контрольних майданчиках, а також в Троїцькому, Білокуракинському, Слов'яносербському та Перевальському районах. Визначення гамма-фону проводилось приладом СРП-68 одночасно з відбором зразків ґрунту при суцільній еколого-агрохімічній паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Найвищі показники гамма–фону відмічаються в Перевальському районі, які становлять в середньому 15 мкр/год.
Для радіологічного контролю на території області було визначено 27 стаціонарних ділянок, розміщених на основних типах ґрунтів. Робота здійснювалась згідно з програмою робіт радіологічних підрозділів державної агрохімічної служби.
Відбір зразків, підготовка їх до аналізу та радіохімічні аналізи проводились згідно «Методических указаний по определению содержания стронция – 90 и цезия-137 в почвах и растениях» розроблених ЦІНАО, Москва, 1985р. Результати аналізів занесені у таблицю 6.8.
Таблиця 6.7. Щільність забруднення сільськогосподарських угідь області радіонуклідами цезію і стронцію
Назва району | Обстежено | Площа, тис.га | у т.ч. із щільністю забруднення, Кі/км2 | ||||||||||||
цезієм-137 | стронцієм-90 | ||||||||||||||
до 0,5 | 0,5-1 | 1-5 | 5-15 | >15 | 0,02-0,15 | 0,15-3,00 | >3,00 | ||||||||
всього | в т.ч. торф | всього | в т.ч. торф | всього | в т.ч. торф | всього | в т.ч. торф | всього | в т.ч. торф | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
Білокуракинський | Всього | 83,0 | 69,3 | 13,5 | 0,2 |
|
|
|
| 83,0 |
|
|
|
|
|
у т.ч. рілля | 65,3 | 59,0 | 6,1 | 0,2 |
|
|
|
| 65,3 |
|
|
|
|
| |
луки і пасовищ | 17,7 | 10,3 | 7,4 |
|
|
|
|
| 17,7 |
|
|
|
|
| |
баг. насадж. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Троїцький | Всього | 103,5 | 93,7 | 9,8 |
|
|
|
|
| 103,5 |
|
|
|
|
|
в т.ч. рілля | 81,9 | 78,7 | 3,2 |
|
|
|
|
| 81,9 |
|
|
|
|
| |
луки і пасовищ | 21,6 | 15,0 | 6,6 |
|
|
|
|
| 21,6 |
|
|
|
|
| |
баг. насадж. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Слов'яносербський | Всього | 49,6 | 30,4 | 19,2 |
|
|
|
|
| 49,6 |
|
|
|
|
|
у т.ч. рілля | 44,0 | 30,4 | 13,6 |
|
|
|
|
| 44,0 |
|
|
|
|
| |
луки і пасов. | 5,6 |
| 5,6 |
|
|
|
|
| 5,6 |
|
|
|
|
| |
баг. насадж. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Перевальський | Всього | 15,0 |
| 11,4 | 3,6 |
|
|
|
| 15,0 |
|
|
|
|
|
у т.ч. рілля | 11,0 |
| 8,5 | 2,5 |
|
|
|
| 11,0 |
|
|
|
|
| |
луки і пасовищ | 4,0 |
| 2,9 | 1,1 |
|
|
|
| 4,0 |
|
|
|
|
| |
баг. насадж. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
Разом по області | Всього | 251,1 | 193,4 | 53,9 | 3,8 |
|
|
|
| 251,1 |
|
|
|
|
|
в т.ч. рілля | 202,2 | 168,1 | 31,4 | 2,7 |
|
|
|
| 202,2 |
|
|
|
|
| |
луки і пасовищ | 48,9 | 25,3 | 22,5 | 1,1 |
|
|
|
| 48,9 |
|
|
|
|
| |
баг. насадж. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 6.8. Щільність забруднення стаціонарних контрольних майданчиків області радіонуклідами цезію і стронцію
Код моніторингової ділянки | Географічні координати | Вид угідь | Щільність забруднення майданчика, Кі/км2 | |||||||
цезієм-137 | стронцієм-90 | |||||||||
до 0,5 | 0,5-1 | 1-5 | 5-15 | >15 | 0,02-0,15 | 0,15-3,00 | >3,00 | |||
111309025103 | 49036΄28΄΄п.ш. | залуження |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
39033΄35΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309033118 | 49037΄10΄΄п.ш | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
39010΄45΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309051115 | 49015΄00΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
38057΄31΄΄с.д |
|
|
|
|
|
| ||||
111309045401 | 48038΄55΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
39010΄57΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309022203 | 48026΄18΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
39010΄42΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309006114 | 49012΄37΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
39033΄49΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309003104 | 48016΄47΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
3906΄11΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309054207 | 49042΄45΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
38016΄47΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309048205 | 48049΄24΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
39037΄44΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309014211 | 48027΄57΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
39035΄8΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309042105 | 4802΄52΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
39040΄30΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309014208 | 48011΄42΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
39042΄5΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309036203 | 48020΄48΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
38033΄56΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
Продовження таблиці 6.8. | ||||||||||
111309045208 | 48040΄46΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
38057΄41΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309040102 | 49034΄46΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
3803΄32΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309009112 | 49028΄18΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
38044΄55΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309031201 | 48056΄43΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
3905΄11΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309019209 | 48043΄48΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
38024΄21΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309016102 | 4905΄50΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
38025΄32΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309028108 | 49021΄6΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
39059΄12΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309028105 | 49026΄36΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
39055΄35΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309048209 | 48045΄55΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
39010΄26΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309040203 | 49021΄29΄΄п.ш. | рілля | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
38019΄38΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309033104 | 49042΄25΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
3905΄54΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309036602 | 48027΄42΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
38031΄26΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309009110 | 49045΄8΄΄п.ш. | рілля |
| 1 |
|
|
| 1 |
|
|
38045΄2΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
| ||||
111309016107 | 4904΄55΄΄п.ш. | ліс | 1 |
|
|
|
| 1 |
|
|
38012΄2΄΄с.д. |
|
|
|
|
|
|
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту