7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

Зсуви. На території області широко розвинені екзогенні геологічні процеси: зсуви, карст, підтоплення.

У 2009 році проведені інженерно-геологічні роботи по обстеженню зсувних процесів. Було обстежено 234 зсуви, які були раніше закартовані на ділянці першої категорії. Але на сьогодення з них існує тільки 78, інші зсуви закінчили своє існування або перетворилися в прояви яружної ерозії. Серед обстежених зсувів у 2009 році більшість розташована на площі Краснянського родовища підземних вод (згідно існуючої класифікації родовищ підземних у Луганській області).

У результаті чого було виявлено наступне:

• загальна площа зсувів, які були обстежені на ділянці першої категорії склала 1,52 км², у тому числі: активних 31 (Sзаг=0,79 км²), тимчасово стабілізованих – 19 (Sзаг=0,28 км²), стабілізованих – 14 (Sзаг=0,32 км²), постійно стабілізованих – 14 (Sзаг=0,13 км²);

• при обстежені зсувів були знайдені знов утворені зсуви – 2 активних (S=9972 м² та S=7379 м²), 1 тимчасово стабілізований (S=3456 м²), 1 стабілізований (S=1115 м²).

Коефіціент активності зсувів на ділянці першої категорії складає 31:78 = 0,40, де 31 – кількість всіх активних форм, 78 – кількість всіх форм проявів даного генетичного типу ЕГП на ділянці першої категорії, які були обстежені у 2009 році.

Що стосується зсувів техногенного походження, що розташовані у м. Лисичанську, то вони не обстежувались за недостатнім фінансуванням, але згідно попередніх обстежень, вони знаходяться у стадії активізації і завдають загрозу народногосподарським об’єктам (автомобільна дорога, складські приміщення, житлові будинки та присадибні ділянки).

За механізмом сповзання в області в основному домінують структурні та структурно-пластичні зсуви, які пристосовані до схилів балок та ярів. Для них характерна фронтальна або ниркоподібна форма в плані. Слід відмітити, що характер зсувних деформацій залежить не тільки від складу, властивостей порід ОДГ (основний деформований горизонт) і всього комплексу порід, що складають схил, але й від величини та швидкості зміни поля напруги, а також локалізації зон розтягнення та стиснення.

Згідно існуючої класифікації зсувів щодо об’єму гірських порід, що переміщуються, прояви розподілилися наступним чином:

• ІІ категорія (невеликі) – 1 зсув (1 % від загальної кількості зсувів, які були обстежені у 2009 році);

• ІІІ категорія (досить великі) – 36 зсувів (46 %);

• ІV категорія (великі) – 31 зсув (40 %);

• V категорія (дуже великі) – 10 зсувів (13 %).

Аналізуючи виконані роботи, можна передбачити подальший зріст активізації зсувних процесів та підтоплення населених пунктів сільського типу, розташованих у знижених частинах рельєфу (балках, річкових долинах), а також, де відмічається замулення русел річок, зниження дренуючої ролі балок та ярів.

Значну роль у розвитку екзогенних геологічних процесів відіграють атмосферні опади. Тому, у разі збільшення атмосферних опадів, імовірність проявів екзогенних геологічних процесів значно збільшиться.

Карст. Для території області характерний процес карстування, який проявляється в утворенні зони розширених тріщин і порожнин потужністю до 80 м в крейдяно-мергельних породах верхньої крейди (60 % площі). З цією зоною пов’язано існування верхньокрейдяного водоносного горизонту – основного джерела господарчо-питного водопостачання області – це природно-історичний карст, який займає площу 19700 км².

Інтенсивне господарське освоєння заплави i пiщаних терас р. Сiверський Донець на території Рубiжано-Сєверодонецької промислово-мiської агломерацiї та накладення на природно-iсторичний карстовий процес техногенного впливу, викликали активізацію карстового процесу на площі 2200 км² – це техногенно-активізований карст.

В межах депресійних зон водозаборів, навколо накопичувачiв кислих стокiв, на промислових майданчиках деяких підприємств почалася активна деформація денної поверхні внаслідок утворення суфозійно-карстових воронок і западин. Виникла загроза порушення цілісності екранів днищ накопичувачів (ВАТ “Лиссода”).

За даними попередніх досліджень суфозійно-карстові воронки утворилися на території: Володинського водозабору (21), Замулiвського водозабору (81), водозабору "Лiсова дача" (5), Метелкiнському водозаборі (1), проммайданчику Рубіжнянського казенного хімічного заводу “Зоря” (91), проммайданчику ВАТ “Об’єднання Склопластик” (9).

Обстеження площ розвитку карстового процесу у 2009 році не здійснювалося.

Підтоплення. На території області існує проблема підтоплення, яке викликане підняттям рівня ґрунтових вод. Загальна площа підтоплених земель становить понад 100 км², з яких приблизно 70 % – це природне підтоплення, а приблизно по 15 % – природно-техногенне і техногенне підтоплення. Найбільш підтопленими по кількості населених пунктів є Новоайдарський, Старобільський, Сватовський, Білокуракинський, Біловодський, Троїцький та Лутугинський райони. Серед міст найбільші площі підтоплення спостерігаються у містах Луганську, Сватове, Рубіжному та Кремінній.

У 2009 році були виконані польові та камеральні роботи на територіях, які схильні до підтоплення.

Польові роботи полягали в інженерно-геологічному обстеженні територій. Було обстежено п’ять населених пунктів, які розташовані у Сватівському (смт. Нижняя Дуванка, с. Преображенне) та Троїцькому (с. Новочервоне, с. Покровське, с. Тарасівка) районах.

Камеральні роботи складалися в обробці польового матеріалу, отриманого в процесі обстеження територій, на яких виявлені прояви екзогенних геологічних процесів. Загальна площа підтоплення населених пунктів, які були обстежені склала 36,93 км². Слід відмітити, що підтоплення у даному випадку пов’язане з розташуванням населених пунктів на площі, яка характеризується високим стоянням підземних вод (заплави, річкові долини). Інформація по результатам обстеження наведена в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2. Результати обстежень у 2009 році процесів підтоплення населених пунктів на території Луганської області

Площа підтоплення обстежених територій у порівнянні з 2004 роком значно зросла (особливо по населеним пунктам Новочервоне та Тарасівка).

Значну роль у розвитку процесу підтоплення відіграють атмосферні опади, які у 2009 році хоча і склали значно менше у порівнянні з попередніми роками, але площі підтоплення не зменшилися, а по деяким пунктам збільшилися в декілька разів. Узагальнена інформація щодо поширення екзогенних геологічних процесів на території області наведена в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. Поширення екзогенних геологічних процесів