1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
Криза, яка розгорталась у світі у 2008-2009 роках продемонструвала значні дисбаланси розвитку світової економіки та структурну відсталість української економіки, її неготовність до різких коливань попиту та загострення конкуренції на сировинних ринках.
Було допущено один з найбільших у світі спадів виробництва в промисловості та будівництві, виробництві товарів широкого вжитку для внутрішнього ринку. Різко подорожчав імпортований природний газ, що призвело до значних збитків підприємств металургійної, хімічної та інших галузей економіки.
Галопуючими темпами росли ціни на продовольство, падала реальна заробітна плата, знецінювалися державні соціальні гарантії. Держава не виконала свої власні зобов’язання з рекапіталізації проблемних банків, а кредитні ресурси фінансового ринку вимивалися через урядові запозичення.
Луганська область разом із всією Україною відчула негативні наслідки світової фінансово-економічної кризи.
Узагальнюючим показником, що характеризує рівень розвитку економіки регіону, є валовий регіональний продукт (ВРП). У 2009 році, враховуючи негативний вплив світової фінансової кризи, цей показник балансував на рівні 86,7 %.
За підсумками 2009 року індекс промислового виробництва становив 80,1 % до рівня 2008 року. В цілому за підсумками 2009 року значне падіння відбулось у: добувній промисловості – індекс виробництва становить 89,5 %, легкій - 68,8 %, хімічній та нафтохімічній промисловості – 59,8 %, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції – 54,1 %, машинобудуванні – 52,4 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – 85,3 %.
У зв’язку з падінням темпів промислового виробництва значно погіршився фінансовий стан підприємств. У 2009 році сальдо фінансових результатів було від’ємним – 3980,4 млн грн збитку, що у 19,5 р. б., ніж за 2008 рік. Негативний фінансовий стан суб’єктів господарювання області прогнозується і на 2010 рік.
Гальмування розвитку промислової діяльності вплинуло на зменшення виробництва послуг транспорту і торгівлі, падіння: обсягу перевезень вантажів залізничним транспортом – на 6,8 %, обороту оптової торгівлі – на 3,6 %.
Розвиток подій у грошово-кредитній сфері у 2009 році був адекватним ситуації, що мала місце в реальному секторі економіки та характеризувався зниженням кредитної активності банків. Обсяг виданих банками кредитів за 2009 рік вперше за останні 10 років не тільки не збільшився, але й скоротився на 1,5 млрд. грн, що на 13,7 % менше порівняно з початком року.
Погіршення фінансового стану корпоративного сектору економіки, різке зменшення прибутковості і кредитоспроможності підприємств, підвищення вартості запозичень, а також високий ступінь невизначеності щодо глибини та тривалості кризових явищ спричинили різке згортання інвестиційної діяльності. За підсумками 2009 року інвестиції в основний капітал склали 4377,5 млн. грн. зі значним скороченням відносно 2008 року більш ніж у 2 рази.
У свою чергу низька інвестиційна активність реального сектору та відсутність довгострокового кредитування стали основними причинами різкого падіння у будівництві. На житлове будівництво у 2009 році освоєно 87,0 млн. грн., що у 3,4 рази менше ніж у 2008 році. Темпи освоєння інвестицій в будівництво індивідуального житла скоротилися у 6,5 рази.
В агропромисловому секторі за підсумками 2009 року обсяг валової продукції сільського господарства скоротився на 12,3 %.
Зовнішньоекономічна діяльність у 2009 році характеризується значним падінням товарообігу та зменшенням кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоторговельний оборот товарів Луганської області у 2009 році становив 4340,5 млн. дол. США і скоротився порівняно з 2008 роком на 59,9 %. Проте область продовжує утримувати п’яте місце серед регіонів, які формують експортну політику держави. Зовнішньоторговельні операції здійснюють 795 підприємств та фізичних осіб області з партнерами зі 110 країн світу.
Відповідно до розвитку негативних тенденцій у реальному секторі економіки погіршується й ситуація з наповненням бюджетів усіх рівнів. Протягом 2009 року збори до зведеного бюджету України по Луганській області, у порівнянні з 2008 роком, скоротилися на 13,9 % і становили 7425,4 млн. грн. На дві третини скоротилися обсяги мобілізації такого основного податку як податок на прибуток підприємств.
Заробітна плата, соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти є основними джерелами доходів населення області. Луганська область за рівнем середньомісячної заробітної плати протягом останніх 3 років посідає 5-6 місця серед регіонів України. В 2009 році середньомісячна заробітна плата збільшилася всього на 5,9 % і склала 1873 грн. Незважаючи на підвищення мінімальної заробітної плати у середньому за рік, адекватного збільшення рівня середньої заробітної плати не відбулось, оскільки з урахуванням показника інфляції падіння реальної заробітної плати було зафіксовано на рівні 9,4 %. Зменшення реальної заробітної плати допущено вперше за 10 років.
В області ускладнюється демографічна ситуація. Упродовж 2009 року чисельність наявного населення області зменшилась на 20177 осіб та склала 2311,6 тис. осіб.
Динаміка безробіття протягом 2008-2009 років формувалась під впливом негативних економічних чинників та зростанням вимог роботодавців до якості робочої сили. В 2009 році працевлаштовано 34,5 тис. осіб, що на 24,6 % менше порівняно з попереднім роком.
У гуманітарній сфері, не зважаючи на обмеження обсягів фінансування з усіх джерел збережено функціонування закладів, та навіть досягнуто позитивних зрушень.
У сфері охорони здоров’я продовжувалася оптимізація мережі лікарняних закладів. У стаціонарах у 2009 році ліжковий фонд скорочено на 265 ліжка та додатково відкрито 122 ліжка у денних стаціонарах, що дозволить оздоровити в амбулаторних умовах понад 127,4 тисяч хворих. Отримав подальший розвиток інститут сімейних лікарів.
Система освіти області в основному відповідає потребам населення, враховуючи існуючу демографічну ситуацію. Триває процес оптимізації мережі загальноосвітніх закладів. Дошкільну освіту у 2009 році здійснювали 419 дошкільних закладів всіх форм власності, в яких виховувалося 45,5 тис. дітей. Продовжується процес удосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). У 2009 році підготовку кваліфікованих працівників для підприємств різних форм власності забезпечували 73 державних ПТНЗ. Систему вищої освіти регіону у 2009 році представляли 38 вищих навчальних закладів, з них 10 – III-IV рівнів акредитації (6 університетів, зокрема 3 національних, 4 інститути (з них один приватний) та 28 вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації. За всіма формами навчання у вищих навчальних закладах області навчалося 116,2 тис. студентів, що на 0,6 % менше у порівнянні з 2008 роком.
У сфері культури в області проводиться робота щодо збереження культурної спадщини, розвитку духовності населення, задоволення його культурно-освітніх потреб. У 2009 році культурне обслуговування населення здійснюють 588 державних публічних бібліотек, 5 театрів, обласна філармонія, 27 музеїв, 79 шкіл естетичного виховання, 9 парків культури і відпочинку. При клубних закладах області та школах естетичного виховання працює більше 3 тис. творчих колективів (167 мають звання «народний»), що об’єднують понад 40 тис. учасників.
Для взяття на державний облік по області запропоновано 4618 пам’яток історії і культури. Особлива увага надається збереженню пам’ятників, встановлених в 50-70 роки ХХ століття.
Продовжується робота з фізичного виховання молоді та втілення здорового способу життя. За 2009 рік проведено 158 чемпіонатів області. Збірними командами області взято участь у 361 чемпіонаті України з 60 олімпійських та неолімпійських видів спорту. Проведено V літні обласні юнацькі спортивні ігри з 22 олімпійських видів спорту. Витрачено 3 638,8 тис. грн коштів обласного бюджету.
На чемпіонатах, Кубках світу та Європи в олімпійських видах спорту здобуто 2 золотих, 6 срібних і 6 бронзових медалей.
Тренерським складом області за 2009 рік підготовлено 7 майстрів спорту України міжнародного класу, 73 майстра спорту України.
У сфері охорони довкілля в області проведена низка програмних заходів, спрямованих на зміцнення інституціональної координації і співробітництва між структурними підрозділами адміністрації, виконкомами міських рад та райдержадміністраціями, підприємствами, організаціями, територіальними органами міністерств і відомств енергетики, промисловості, аграрного сектору, транспорту, охорони здоров'я, економіки і соціальних питань, які прямо чи посередньо опікуються питаннями навколишнього середовища.
Інструментами впровадження засад державної екологічної політики у регіоні є Програма економічного і соціального розвитку Луганської області на 2009 р. та Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 рр. Впровадження запропонованих Програмами заходів має позитивно позначитися на екологічному стані всіх природних комплексів та об’єктів області та є важливою складовою стратегічного переходу області до сталого розвитку.
Підбиваючи основні підсумки соціально-економічного розвитку Луганської області у 2009 року можна констатувати, що він закінчився падінням: ВВП на 15,1 %, обсягів промислового виробництва на 19,9 %, будівництва на 46,8 %, інвестицій в основний капітал на 51,4 %, експорту товарів та послуг на 70,3 %, імпорту на 45,0 %, реальної середньомісячної заробітної плати на 9,4 %. Індекс споживчих цін становив 112,8 %. Збитки підприємств перевищили прибутки майже на 11,7 млрд. грн.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту