13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
У галузі охорони атмосферне повітря
На реформування системи управління в галузі охорони атмосферного повітря протягом 2009 року проводилась робота з впровадження нової системи регулювання промислових викидів:
- продовжено роботу над удосконаленням програмного забезпечення щодо створення бази даних з виданих дозволів та автоматизації процедури видачі дозволів;
- шляхом видачі дозвільної документації (за 2009 рік оформлено 1277 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря).
В рамках здійснення переходу до міжнародних стандартів і нормативів якості атмосферного повітря відповідно до зобов’язань країни за ратифікованими Верховною Радою міжнародними угодами, на виконання постанови Кабінет Міністрів України від 18.12.2001 № 1655 “Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” продовжена робота по оформленню матеріалів щодо взяття на державний облік та зняття з обліку підприємств. Процедуру постановки на облік або зняття з обліку станом на 01.01.2010 року пройшли 942 підприємства, з них знято з держобліку – 701 об'єкт, поставлені на держоблік – 241 підприємств.
У сфері охорони водних ресурсів
Як неодноразово наголошувалося, одним з основних шляхів вирішення завдань захисту водних ресурсів, і в першу чергу трансграничного водного об’єкту р. Сіверський Донець - є комплексність підходу в плані наближення до міжнародних стандартів якості вод й мінімізація наявного на сьогодні антропогенного навантаження по всьому його басейну. Здійснення цього заходу можливе при оновленні та затвердженні Міжрегіональної екологічної програми з охорони та використання вод басейну річки Сіверський Донець (далі - Програма). При розробці програми повинно бути враховано користування водами басейну р. Сіверський Донець як Харківською, Донецькою та Луганською областями України, так и Російською Федерацією, міжнародно-правові механізми регулювання діяльності держав, тощо. Також потребують вивчення моніторингові дослідження та статистичні дані щодо стану всього басейну. Повинні бути враховані схеми водоохоронної діяльності кожної області обох держав, проведені паралелі між правами України та РФ.
За ініціативою Управління та Луганської облдержадміністрації до Мінрегіонбуду України, Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів (керівник якого є заступником Уповноваженого Уряду України по басейну річки Сіверський Донець) та створеною при ньому Басейновою Радою розпочаті роботи по оновленню проекту та затвердженню Програми.
У галузі поводження з відходами
З метою забезпечення ведення первинного обліку відходів, раціонального використання ресурсів та запобігання негативному впливу відходів на довкілля і здоров'я населення Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області ініціювало проведення засідання обласної комісії з питань поводження з відходами. За рішенням комісії від 10.12.2009 у 2010 році планується проведення суб’єктами господарювання області достовірної інвентаризації відходів та забезпечення ведення первинного обліку відходів.
У сфері моніторингу довкілля
Потребує вдосконалення нормативно-методична база у сфері моніторингових досліджень за елементами довкілля. В Мінприроди України знаходяться на розгляді проекти нормативних документів, прийняття яких дозволить підвищити якість проведення моніторингу на національному та регіональному рівнях:
Порядок та Методика проведення моніторингу навколишнього природного середовища установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення навколишнього природного середовища;
Порядок інформаційної взаємодії на загальнодержавному та регіональному рівнях державної системи моніторингу довкілля.
У напрямку вдосконалення системи управління у сфері охорони довкілля на регіональному рівні важливим моментом залишається питання розробки та впровадження Програми регіонального екологічного моніторингу в Луганській області, а також створення регіонального інформаційно-аналітичного центру. Вирішення цих питань дозволить:
удосконалити мережу спостережень за станом складових довкілля на регіональному рівні;
впровадити єдину регіональну інформаційну мережу збору, обміну, обробки, збереження даних про стан довкілля та природоохоронну діяльність суб’єктів моніторингу довкілля;
удосконалити систему управління охороною довкілля на регіональному та державному рівнях(на основі комплексної оцінки, моделювання, прогнозування стану довкілля, розробки та прийняття управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів).
Заходи з регіонального екологічного моніторингу довкілля Луганської області будуть включені до Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 рр.
У сфері економіки природокористування
2009 рік є переломним у вирішенні питання можливості фінансування заходів, направлених на зниження впливу забруднень непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (далі - ХЗЗР) на навколишнє природне середовище в Луганській області шляхом їх вивозу та знищення.
До 2009 року виділення коштів облфонду ОНПС на проведення знищення ХЗЗР було неможливо, оскільки зазначений вид робіт не належить до Переліку природоохоронних заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1147 (далі - Перелік). Пунктом 70 зазначеного Переліку передбачено лише будівництво, розширення та реконструкція комплексів, спеціалізованих полігонів та інших об'єктів для знешкодження та захоронення непридатних для використання пестицидів.
Проте, як свідчить досвід минулих років, ремонт, перезатарення та інші роботи, що проводились з ХЗЗР, не повністю вирішують проблему охорони навколишнього середовища та захисту населення, а лише відкладають її остаточне вирішення. Кожен склад ХЗЗР є об’єктом потенційної небезпеки. Процеси руйнації, розкрадання складських приміщень створюють додаткове джерело забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод. Після закінчення встановлених термінів зберігання знов встає питання про їх знищення і зачистку складу.
Виходячи з цього, виділяти кошти на будівництво, розширення та реконструкцію комплексів, спеціалізованих полігонів та інших об'єктів для знешкодження та захоронення непридатних для використання пестицидів є недоцільним.
Потрібно зазначити, що за період 2006-2008 рр. знищення ХЗЗР, розташованих на території області не здійснювалось взагалі. Це пов’язане з відсутністю фінансування з Державного бюджету, недостатністю коштів у місцевих бюджетах та неможливістю фінансування заходів за рахунок коштів обласного фонду ОНПС.
З метою урегулювання процедури фінансування вивозу та ліквідації наявних в області ХЗЗР питання внесення змін до нормативно-правових актів неодноразово на протязі 2006-2008 років порушувались перед Кабінетом Міністрів України, Мінприроди України, але не були прийняті до уваги.
Для вирішення проблеми на регіональному рівні Управління спільно з Луганською облдержадміністрацією запропонувала внести зміни до Положення про облфонд ОНПС, що мало на меті можливість фінансування заходів за рахунок екологічного фонду. Відповідні зміни затверджені рішенням Луганської обласної ради від 17.04.2009 № 28/36.
Також, у 2009 році завдяки зусиллям та наполегливості Управління, Луганської обласної держадміністрації та Луганської обласної ради постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1132 Перелік доповнено пунктом 74-1 «Забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів та небезпечних хімічних речовин, у тому числі непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин», що надає змогу вирішувати питання фінансування заходів з знешкодження ХЗЗР за рахунок коштів усіх фондів ОНПС.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту