13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
У галузі охорони атмосферного повітря
Державним підприємством «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (Луганська обл. м. Сєверодонецьк, вул. Велісова, 1) розроблено технологію утилізації зв'язаного хлору компонентів відходів виробництв хлорної промисловості. Нова технологія аерозольного каталізу дозволить знешкодити токсичні відходи до екологічно безпечного рівня викидів у атмосферу з поверненням цінного хлору для повторного використання у технологічному циклі. Економічний ефект за рахунок:
- утилізації хлору відходів;
- вироблення ВЕР до 2 Гкал/т відходів.
Галузь застосування - хімічна промисловості.
Науково-дослідною лабораторією «Технічної електродинаміки» Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля розроблені вітроенергетичні установки (ВЕУ) (рис. № 13.10.) потужністю 1500 - 10000 Вт, які призначені для перетворення енергії вітру в електричну енергію з перемінною (50 Гц) і (або) постійною напругою 220 В. Використання в великих масштабах вітроенергетичних установок може в значній мірі, покращити екологічний стан в регіонах їх використання.
а) |
б) |
Рис. № 13.10. Вітроенергетичні установки (ВЕУ)
НВДП «Екотест» при Східноукраїнському національному університеті (91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а, корпус 7):
- розроблено систему очищення відпрацьованих газів тепловозів від твердих частинок, окису вуглецю, вуглеводнів на випробувальних стендах (реостатах). Ефективність очищення : твердих речовин – 70 - 75 %, газоподібних (окису вуглецю, вуглеводних) – 70 %.
- продовжена робота по вдосконаленню системи очищення відпрацьованих газів дизельних двигунів від твердих частинок (сажі) – електроцентробіжного фільтру. Метод уловлювання полягає в поєднанні інерційного та електричного методів. Ефективність уловлювання при випробуваннях становить 80 %.
ЗАТ «Інститут «Спец автоматика» (91050 м. Луганськ, вул. Навчальна, 4а) розроблені:
- Комплекс для очищення і регенерації хладонів, заборонених до використовування міжнародною Монреальською конвенцією. Хладони, вживані на сьогоднішній день в системах пожежегасіння України, є озоноруйнуючими речовинами і потребують очищення і регенерації (вимога розділу 6 ДСТУ 15899-93). Система має високий ступінь очищення (99 %) і здатна очистити 50 кг хладона за 1 годину.
- Установка придушення випарювань аміаку. Установка призначена для автоматичного придушення випарювань рідкого аміаку шляхом подачі спеціального екологічно чистого пінорозчину на дзеркало пролитого аміаку при аварійних ситуаціях.
- Установка виявлення хлору в повітрі призначена для безперервного автоматичного контролю концентрації хлору в повітрі, своєчасного сповіщення про перевищення ПДК.
Сєверодонецьким ОРГХІМ (93409 Луганська область, м. Сєверодонецьк, пр. Гвардійський, 32) розроблені апарати з зустрічними закрученими потоками (ВЗП), які є новим високоефективним рішенням в проектуванні та модернізації систем аспірації.
Апарати ВЗП незамінні при видаленні пилу з зон праці при здрібнюванні твердих тіл, а також при переробці сипучих матеріалів.
ТОВ «Новатор» (91015, м. Луганськ, кв. Мирний, буд. 12, к. 4) виконано проектно-дослідні роботи з очистки газів котелень, які працюють на твердому паливі.
Донбаським гірничо-металургійним інститутом (94204, м. Алчевськ, Луганської області, проспект Леніна, 14) розроблено:
- високоефективні гідродинамічні самоочисні фільтри та фільтрувальні системи. Фільтрувальне обладнання призначене для очищення рідкого середовища (шахтні води, відпрацьовані мастила та інше) від механічних домішок. Фільтри та фільтрувальні системи впроваджені та бездоганно діють в металургійній та гірничодобувній промисловості. Рівень розробок відповідає Європейським стандартам.
- установку для спалювання промислових відходів - зношених шин та гумових відходів підприємств без попереднього подрібнення з використанням теплової енергії на технологічні нужди та опалення. Установка дозволяє заощаджувати 7,0 тис. т умовного палива на рік та значно поліпшити екологічну обстановку промислового регіону.
НВДП «Екотест» (виробник пристрою) та (науково-виробничою фірмою «Спецприлад» (розробник документації) продовжено розробку комплексної системи очищення відпрацьованих газів дизелів (КСО). КСО забезпечує очищення від оксидів азоту (селективне відновлення аміаком в присутності каталізатору з ефективністю – 80 %), оксидів вуглецю та вуглеводнів (каталітичне доокислення продуктів неповного згоряння з ефективністю – 70 %) та твердих часток (механічна фільтрація з ефективністю – 50 - 60 %).
Науковим дослідним інститутом (НДІ) прикладної екології Східноукраїнського національного університету (91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а, корпус 7).
Спільно з Познанським технічним університетом ведуться роботи з поліпшення екологічної обстановки в м. Луганську за рахунок оптимізації транспортних потоків і рециклізації автотранспортних засобів, виведених з експлуатації на рівні стандартів, що діють на території Євросоюзу.
У галузі поводження з відходами
В сфері поводження з відходами опрацьована наступна інформація щодо новітніх технологій та розробок:
Розробка конкурентоспроможної технології знешкодження токсичних відходів та стічних вод в умовах аерозольного каталізу.
Термін виконання цього заходу 2009-2011 рр. Запропонована технологія дозволить вирішити проблеми накопичених клінічних та подібним їм відходів, непридатних до використання лікарських препаратів, активного мулу станцій БХО. Технологія не має обмежень до агрегатного стану відходів, що робить можливим її використання у хімічній та нафтопереробній промисловості, медичних та фармацевтичних підприємствах, комунальному та сільському господарстві.
Розробка та створення пересувної установки знешкодження локальних накопичень над токсичних відходів.
Термін виконання цього заходу 2009-2011 рр. Запропонована технологія дозволить вирішити проблеми накопичених непридатних хімічних засобів захисту рослин безпосередньо в місцях їх накопичення при забезпеченні екологічно чистих викидів в атмосферу. Технологія може використовуватись у хімічній промисловості, фармацевтичних підприємствах, сільському господарстві.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту