11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
Протягом 2009 році підприємствами енергетичної галузі Луганської області викинуто в атмосферне повітря 149,9 тис. тонн забруднюючих речовин (без врахування вуглецю діоксиду), що складає 29,4 % від загальних викидів по області, в тому числі :
- твердих речовин – 30,1 тис. тонн (зменшення на 14,7 тис. тонн порівняно з 2008 роком);
- азоту діоксиду – 17,0 тис. тонн (збільшення на 0,695 тис. тонн порівняно з 2008 роком);
- сірки діоксиду – 99,0 тис. тонн (зменшення на 8,6 тис. тонн порівняно з 2008 роком);
- оксиду вуглецю – 125,1 тис. тонн (зменшення на 20,3 тис. тонн порівняно з 2008 роком);
В атмосферному повітрі оксиди азоту, сірки, вуглецю при взаємодії з парами води утворюють кислоти, які випадають на земну поверхню у вигляді кислотних дощів. Такі опади шкідливо впливають на ліси, рослинність, сільськогосподарські угіддя. Важкі метали накопичуються у ґрунті та, як слідство, у продуктах харчування, воді, тощо.
При спалюванні палива витрачається велика кількість кисню повітря, так наприклад, тільки за один рік підприємство СО «Луганська ТЕС» ТОВ «Східенерго» споживає приблизно 4 млн. тонн кисню, який є життєво необхідним для всіх живих організмів. Один гектар лісу протягом року поглинає 6 тонн вуглекислого газу та виробляє 5 тонн кисню. Таким чином, для відтворення в атмосферному повітрі кисню, спожитого СО «Луганська ТЕС», необхідно 800 тис. гектарів лісу. Для поглинання вуглекислого газу, який викидається в атмосферне повітря енергетичною галуззю Луганської області в цілому за рік, необхідно 1180,842 тис. га лісу.
Таким чином, основними напрямки нейтралізації негативного впливу енергетики на забруднення атмосферного повітря являються:
вдосконалення технології спалювання;
енергозбереження;
використання альтернативних джерел енергії.
озеленення міст, промислових територій, територій санітарно-захисних зон, збільшення територій лісових насаджень.
Основними джерелами впливу на поверхневі і підземні води у зв’язку з діяльністю Луганської ТЕС є золовідвали, промплощадка і димові викиди труб, які осідають на земну поверхню прилеглої території.
За результатами досліджень проб води, відібраних у межень 2009 року, якісний стан підземної води в зоні впливу проммайданчика та золовідвалів характеризується підвищеними концентраціями солей, марганцю, в одиничних випадках заліза, свинцю, органічних речовин. Площинне розповсюдження мають підземні води верхньокрейдяних відкладів з підвищеним вмістом солей і показників загальної жорсткості; локальний розвиток здобули такі компоненти, як марганець, свинець, залізо, нафтопродукти, феноли.
Енергетичний комплекс – один з найбільших забруднювачів навколишнього середовища відходами. Динаміка величини накопичення відходів комплексу свідчить про тенденцію постійного зростання. Так, в 2009 році підприємствами енергетичного комплексу нашої області утворено 609 тис. тонн відходів. З них утилізовано тільки 8,6 тис. тонн, а накопичено на початок 2010 року 9,4 млн. тонн. Не зважаючи на існуючі технології по утилізації золошлакових відходів, сьогодні відсутні законодавчі і економічні механізми, щоб примусити підприємства збільшити об'єми утилізації відходів. За відсутності достовірного обліку утворення відходів, підприємствам набагато вигідніше платити за розміщення відходів, ніж упроваджувати нові технології по їх утилізації.
Найбільшим підприємством енергетичної галузі в області є СО «Луганська ТЕС» ТОВ «Східенерго». Основним видом палива, яке використовується СО «Луганська ТЕС» для виробництва енергії є кам’яне вугілля. У результаті виробничої діяльності станції утворюється більш ніж 60 видів відходів, основну частку яких за обсягами утворення складає паливний шлак та зольний вугільний пил. Щорічно на підприємстві утворюється близько 500 тис. тонн відходів. До золовідвалів електростанції направляється понад 450 тис. тонн відходів.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту