5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

Луганська область є промислово розвиненим регіоном України. За чисельністю населення і обсягами промислового виробництва Луганщина займає провідні місця в державі. Висока урбанізація, багатогалузева промисловість створюють ряд екологічних проблем, які впливають на якість життя населення і умови господарювання. У таких умовах охорона природного довкілля для Луганської області є одним з пріоритетних напрямків діяльності.

Проблемою сучасного суспільства є постійне зменшення біологічного різноманіття у зв'язку із скороченням місць існування флори і фауни, забрудненням довкілля. Особливо загрозливі темпи зменшення живої біомаси спостерігаються на промислових територіях, що характерно для нашої області. Існуюча ситуація вимагає прийняття заходів, направлених на забезпечення охорони місць існування тварин, збереження природних ландшафтів, лісових, степових, заплавних рослинних угрупувань.

По запасах водних ресурсів Луганська область характеризується як недостатньо забезпечена.

Основним поверхневим джерелом прісної води на території області є річка Сіверський Донець - трансграничний водний об'єкт між Україною і Російською Федерацією. Територія басейну річки і підземних водозаборів в межах Луганської області несе велике антропогенне навантаження. Тут сконцентровані нафтохімічні, машинобудівні, металургійні комплекси і вугільна промисловість.

З метою запобігання збільшенню антропогенного впливу на р. Сіверський Донець, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 224-р «Про схвалення Концепції екологічного оздоровлення басейну р. С. Донець», передбачалось розробити проект Закону України «Про затвердження загальнодержавної програми екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець». Проте до теперішнього часу цей проект Кабміном не розглянутий.

Основними завданнями формування і розвитку екологічної мережі в питаннях охорони і відновлення водних ресурсів є:

- екологічне оздоровлення природних територій, особливо витоків річок;

- поліпшення стану заплавних екосистем в басейні річки Сіверський Донець;

- створення захисних смуг уздовж берегів водних об'єктів.

Площа водозахисних зон по області складає 221 тис. га, в т.ч. під прибережними захисними смугами водних об'єктів – 26540 га, або 7082 км.

На даний час розроблені проекти і винесено в натуру близько 2 тис. км прибережних смуг. Вимагає винесення в натуру ще 5 тис. км. Через відсутність проектів не проводиться залісення і залуження, порушується водоохоронний режим прибережних смуг, що негативно впливає на стан водних об'єктів області.

Згідно чинному законодавству забезпечення виконання і проведення даних робіт покладені на місцеві органи самоврядування, виконавчої владі, обласне виробниче управління меліорації і водного господарства. Фінансування розробки проектів і винесення в натуру прибережних смуг має здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів.

Однією з важливих складових екологічної мережі є землі лісового фонду. Ліси промислової Луганщини - це єдиний природний стабілізуючий довкілля фактор. Лісистість області недостатня і складає 11,6 %.

В області зарезервовано 100,7 тис. га земель, непридатних для сільгоспвиробництва, деградованих та малопродуктивних земель, які можливі для передачі до складу земель лісового фонду з подальшим їх залісненням. Державними лісомисливськими господарствами за рахунок коштів державного бюджету проведені роботи з оформлення документації на право постійного користування землею.

За участю Управління Луганською обласною радою від 07.10.2009 прийнято рішення «Про внесення змін до обласної програми розвитку лісового господарства «Ліси Луганщини-2015». Програмою передбачено збільшення обсягів лісорозведення в області до 5,5 тис. га в 2010 році та 6 тис. га, починаючи з 2013 року.

Державними лісомисливськими господарствами у 2009 році створено 5104 га лісових культур, що на 1000 га більше у порівнянні з минулим роком.

Також у 2009 році Управлінням підготовлений і направлений на затвердження облдержадміністрації План заходів щодо створення і реконструкції лісових насаджень на землях транспорту, в басейнах річок і водних об'єктів.

Складнощі охорони та збереження ландшафтного різноманіття полягають у високій розораності території Луганської області - 49,5 %. Розораність сільськогосподарських угідь складає 69 %. Область лідирує по ступеню еродованості ріллі, яка досягає 67,7 %.

За даними інституту охорони земель НАН України в області щорічно від вітрової і водної ерозії втрачається 21,7 млн. тонн ґрунтів (7,6 тонн на 1 га). Сумарний повний економічний збиток від загибелі ґрунтів і недобору сільгосппродукції складає близько 1 млрд. грн. щороку.

Найбільш перспективним методом збереження і відновлення якості земель є еколого-ландшафтна система землеустрою і землеробства.

У зв'язку з цим Управлінням земельних ресурсів в 2000 р. розроблена Програма освоєння еколого-ландшафтної системи землеробства в Луганській області на період до 2010 р.

Завданням програми є зміна структури земельного фонду області шляхом:

- виведення деградованих земель із складу ріллі;

- залуження деградованих земель;

- створення захисних лісових насаджень;

- формування грунтоводоохоронної просторової структури агроландшафтів (захисні лісонасадження, гідротехнічні споруди, ділянки залуження);

- консервація сільгоспугідь з дуже змитими ґрунтами.

Оптимізація земель сільськогосподарського призначення дозволить збільшити екологічну мережу області більш ніж на 300 тис. га.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області розроблена та Луганською обласною радою затверджена рішенням від 17.04.2009 № 28/37 Концепція програми розвитку екологічної мережі Луганської області.

Інститутом прикладної екології Східноукраїнського університету ім. Володимира Даля проведена робота з розробки Регіональної цільової програми розвитку екомережі Луганської області на період 2010-2020 роки, що затверджена рішенням Луганської обласної ради від 03.12.2009 № 32/19. Одним з пріоритетів, визначених в програмі, є розширення мережі природно-заповідного фонду. Складові структурних елементів екомережі наводяться за даними форми 6 - зем. у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі