5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
Одною з основних проблем сучасного суспільства є невпинне зменшення біологічного різноманіття, що обумовлено скороченням місць існування флори та фауни, забрудненням довкілля. Особливо загрозливі темпи зменшення живої біомаси спостерігаються на промислових урбанізованих територіях з високим антропогенним та техногенним впливом на довкілля, що характерно для Луганської області.
За даними наукових досліджень з території Луганської області протягом останніх 5 років зникло 6 та знаходиться під загрозою зникнення ще біля 30 видів рослин. Скорочення місць, історично придатних для перебування диких тварин та надмірний рекреаційний тиск на природні комплекси зумовлюють загальне збіднення видового та популяційного складу фауни області. Це потребує прийняття невідкладних заходів, спрямованих перш за все на забезпечення охорони місць існування рослин і тварин, підвищення ефективності контролю за їх використанням.
Екомережа – це єдина територіальна система, яка здатна поліпшити умови для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України (області), зберегти ландшафтне та біорізноманіття, місця оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, а також інші території, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і, відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України, підлягають особливій охороні.
Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення (на підставі обґрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів.
Проектною схемою екологічної мережі Луганської області передбачено створення 6 широтних коридорів: Троїцько-Міловського, Покровсько-Біловодського, Сватівсько-Городищанського, Сіверськодонецького, Північно- Донецького та Південно-Донецького, що відповідають Галицько-Слобожанському, Сіверськодонецькому та Степовому національним екологічним коридорам, а також семи регіональних меридіонально-екологічних коридорах, розташованих по долинах рік.
Обласні мерідіональні екологічні коридори співпадають з заплавами таких річок: Красна, Борова, Айдар, Деркул, Камишна, Сіверський Донець, Лугань, Біленька, Лозова, Біла, Ольхова, Луганчик, Велика Кам’янка, Міус та Нагольна.
Всі широтні екологічні коридори із західного боку області мають регіональні коридори на кордонах з Донецькою та Харківською областями, зі східного та північного боку - міждержавні транскордонні коридори з Російською Федерацією (Воронезькою, Ростовською та Бєлгородською областями). Транскордонні території як зони впливу визначаються вздовж кордону Луганської області на глибину п’ятдесят кілометрів по обидва боки кордонів сусідніх областей.
Орієнтовно площі транскордонних територій екологічних коридорів з Харківською областю становлять 400 км2, площі транскордонних територій екологічних коридорів з Донецькою областю становлять 800 км2, з Ростовською – 1200 км2, з Бєлгородською – 600 км2, з Воронезькою – 400 км2. Ці дані будуть уточнені при узгодженні транскордонних територій з кожною областю окремо.
Транскордонні території з Російською Федерацією мають свої особливості нормативно-правової бази щодо формування екомережі та екокоридорів на кордонах. Інтеграція транскордонних територій екомережі з Росією має проблему різночитань в законодавчій базі, тому що РФ ще немає закону про створення екомережі на її території. На цьому етапі пропонується на прикордонних територіях України і Росії вести дослідження по з’єднанню заповідних зон, заказників і територій з особливим статусом охорони з кожною областю окремо. На цей час пропонується з Ростовською областю затвердити 6 потенційних транскордонних екокоридорів та 22 ключові транскордонні території, по яких є домовленість та узгодження науковців міст Ростова-на-Дону та Луганська, а також 1 міжнаціональний Сіверськодонецький екокоридор.
Схеми екологічної мережі Бєлгородської та Воронезької областей на цей час не визначені, тому пропонується орієнтуватися по схемі Луганської екомережі з узгодженням 6 ядер-центрів широтного екологічного коридору (Троїцько-Міловського – з Бєлгородською областю та Покровсько-Біловодського – з Воронезькою областю).
Основне завдання при формуванні транскордонних територій екомережі по периметру Луганської області - це максимально можливе охоплення природних територій як Луганського регіону, так і територій сусідніх областей, прилеглих до його кордонів, що дає можливість включення як єдиної природної території всіх структурних елементів з метою збереження ландшафтної і біологічної різноманітності та створення сприятливого для населення навколишнього природного середовища.
При мінімальній площі екокоридорів 7097,1 км2 (709,7 тис. га), максимальна площа ключових коридорів екомережі буде складати 8631,0 км2 (863,1 тис. га). Ця величина включає як площі буферних зон, так і міжбасейнових сполучних коридорів, розташування яких визначається при польових дослідженнях, у залежності від виду і форми землекористування. У схемі розташування міжбасейнових ключових територій виділено 16 міждержавних, 17 міжобласних, 44 місцевих, 7 водно-болотних і 5 степових ключових міжбасейнових територій.
Таким чином, регіональна екомережа Луганської області буде гармонійно вписана в національну та загальноєвропейську екомережу, а також сприятиме розвитку найбільш екологічних та економічно вигідних форм господарювання.
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту