logo search
lugansk_2009

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

Хоча вода займає 70 % поверхні нашої планети, 97,5 % всіх запасів води становить солона вода. З інших 2,5 %, які припадають на прісну воду, близько 68,7 % являють собою льодовиковий покрив і власне льодовики і лише 1 % всіх водних ресурсів Землі придатний для споживання людиною.

За даними ООН на теперішній час 1,1 млрд. населення Землі не мають доступу до якісної питної води. Інфекційні хвороби, обумовлені водним фактором, становлять близько 80 % інфекційних захворювань у світі. Питна вода, що не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, несе загрозу масових захворювань населення, підвищеної смертності (особливо дітей), загострює соціальну ситуацію.

Наявність високоякісної питної води в кількості, що задовольняє основні потреби людини, є однією з умов зміцнення здоров'я людей і стійкого розвитку держави. Будь-яке недотримання стандарту якості питної води може привести до несприятливих, як короткострокових, так і довгострокових наслідків для здоров'я та благополуччя населення.

Основним джерелом централізованого господарсько-питного водопостачання Луганської області є 469 водопроводів, що забирають воду з підземних джерел, за рахунок яких до 80 % забезпечуються потреби господарсько-питного водопостачання області. З поверхневих джерел забирають воду 3 водопроводи: Західна фільтрувальна станція – з р. Сіверський Донець, Янівська фільтрувальна станція і Єлізаветинський водопроводи – з однойменних водоймищ, що забезпечують до 20 % централізованого господарсько-питного водопостачання області.

Висока концентрація промисловості і велике антропогенне навантаження в зоні підземних водозаборів викликає їхнє інтенсивне забруднення. В результаті спостерігається постійне погіршення якості води підземних джерел за окремими санітарно-хімічними показниками, підвищення загальної мінералізації та жорсткості і, як наслідок, зниження запасів води, що придатна для господарсько-питного водопостачання.

Доведення якості підземних вод до вимог державного стандарту за рівнем мінералізації передбачалося за рахунок розведення їх водою Західної фільтрувальної станції. Однак ці проектні рішення залишилися не виконаними, тому що річкова вода в створі водозабору ЗФС уже не відповідає нормам по мінералізації загальній та жорсткості загальній.

Враховуючи те, що в Луганській області практично відсутні джерела з кондиційною водою, Міністерством охорони здоров`я України протягом ряду років видаються тимчасові дозволи на використання для питних потреб джерел водопостачання з високою жорсткістю і загальною мінералізацією за умови виконання заходів щодо поліпшення якості води. Однак, як показує практика, ці заходи і умови практично не виконуються.

Ситуація з централізованим господарсько-питним водопостачанням населених місць Луганської області залишається напруженою. Основною причиною незадовільного водопостачання є подача води за графіками або повне припинення її подачі протягом доби і більше. Особливо це характерно для південних регіонів області (Свердловськ, Антрацит, Красний Луч, Ровеньки та ін.), що знаходяться від основних джерел водопостачання на десятки кілометрів.

Залишається складною ситуація в Антрацитівському регіоні. Населенню м. Антрацит питна вода подається за графіком протягом 2–4 годин, з періодичним зменшенням обсягів подачі води, що пов’язано з ремонтними роботами на магістральних водоводах. Населення південної частини селища Щетово, селищ шахт №№ 3-4, №№ 8-9 у 2009 році по системам централізованого водопостачання не отримувало питну воду протягом 223 діб (у 2008 році – 247 діб), будинки багатоповерхової забудови сел. Дубовський – 222 доби (у 2008 році – 201 добу), сел. шахти 7-7 «біс» – 228 діб (у 2008 році – 252 доби), сел. Крепенський – 57 діб (у 2008 році – 71 добу). У 2009 році відновлено водопровід протяжністю 2,320 км до сел. Дубовський, завдяки якому відновлено централізоване водопостачання селища.

Складною залишається ситуація у Краснолуцькому регіоні. Питна вода в населені пункти регіону по системам централізованого господарсько-питного водопостачання подається в недостатньому обсязі, за графіками. Деякі райони (сел. Победа, сел. Звезда, сел. шахти № 162) м. Красний Луч щомісячно на протязі 15-20 діб (в залежності від району) питну воду не отримують (за виключенням 3-го та 4-го мікрорайонів, де питна вода подається за графіком щодобово). В деякі населені пункти вода подається тільки 2 рази на тиждень (сел. Мирний). Мешканцям селищ Штерівка, шахти Новопавлівська при наявності систем централізованого господарсько-питного водопостачання, що на теперішній час практично вийшли з ладу, на протязі кількох років централізовано питна вода не подається. Невирішеними залишаються питання поновлення централізованої подачі питної води ТОВ «Луганськвода» мешканцям сел. шахти Запоріжська та безперебійного централізованого водопостачання населення м. Петровське. Слід зазначити, що значно погіршилась ситуація з централізованим водопостачанням у м. Міусінськ-1, а саме: водопостачання міста здійснюється за графіком, відсутній відомчий лабораторний контроль якості питної води.

У Свердловському регіоні, де водопостачання здійснюється в основному за рахунок централізованої подачі питної води по магістральним водоводам «Молодогвардійськ-Володарськ» та «Молодогвардійськ-Свердловськ», у 2009 році було зареєстровано 43 аварійних зупинки вищезазначених водоводів загальним часом більш ніж на 1183 години, тобто, понад 49 діб на протязі 2009 року місто залишалось практично без водопостачання.

Окремі вулиці населених місць, об'єкти і деякі населені пункти області водопостачаються за рахунок привізної води.

У результаті цього у населених пунктах області відсутні умови для дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на об'єктах підвищеного епідемічного ризику: дитячих і підліткових установах, харчових об'єктах, лікарняно-профілактичних закладах, знизився рівень особистої гігієни населення і санітарно-побутового режиму в житлових будинках, особливо підвищеної поверховості. Через відсутність води населення змушене використовувати випадкові джерела, вода яких не відповідає санітарним нормам. У зв'язку з недостатньою кількістю води порушується технологічний процес роботи каналізаційних систем і очисних споруд, що приводить до аварійних ситуацій. Крім того, відновлення роботи водопровідних мереж потребує всього комплексу заходів (на що потрібно як мінімум 10 діб) по попередженню забруднення питної води, значних матеріальних та фінансових затрат.

На даний час продовжує зберігатись тенденція до зменшення кількості водопроводів централізованого господарсько-питного водопостачання. За останні 10 років за даними санітарно-епідеміологічної служби області кількість водопроводів централізованого господарсько-питного водопостачання зменшилась на 123 – з 595 у 2000 році до 472 у 2009 році. На рис. 4.5. приведені дані щодо динаміки змін централізованого водопостачання в області.

Рис. 4.5. Динаміка змін централізованого водопостачання в Луганській області

З 472 водопроводів, що перебувають під контролем установ державної санітарно-епідеміологічної служби області 121 (25,64 %) не відповідають санітарним нормам і правилам, у тому числі через відсутність зон санітарної охорони – 94 (19,92 %), необхідного комплексу очисних споруд – 1 (0,22 %), знезаражуючих установок – 58 (12,29 %).

Найбільша питома вага водопроводів, що не відповідає санітарним нормам і правилам, припадає на м. Луганськ – 18 з 30 (60,0 %), Краснодон – 13 з 22 (59,1 %), м. Красний Луч – 5 з 11 (45,5 %), м. Свердловськ – 4 з 12 (33,3 %), Слов`яносербський – 16 з 22 (72,7 %), Міловський –16 з 29 (55,18 %), Новопсковський –9 з 19 (47,4 %), Сватівський – 11 з 21 (52,38 %) райони та ін.

Незадовільним залишається стан водопровідних розподільчих мереж. За даними «Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні» термін експлуатації 60,0 % водорозподільчої мережі Луганської області складає більше ніж 50 років. Термін експлуатації ще 25,0 % мереж складає від 41 до 50 років. В результаті на водопровідних розподільчих мережах утворюються чисельні пориви. Фізичне та моральне старіння водогінних мереж значно випереджає темпи їхньої заміни і санації, що може призвести до катастрофічних наслідків. У населених пунктах області реєструється велика кількість проривів на водогінних мережах і число їх з кожним роком зростає. На рис. 4.6. приведена динаміка поривів водопровідних мереж.

Рис. 4.6. Динаміка поривів водопровідних мереж за 1994-2009 рр.

Із зареєстрованих в 2009 році на водопровідних мережах області 17481 пориву у нормативні терміни ліквідовано 13492 пориву, що становить 77,2 %. Кількість зареєстрованих у 2009 році поривів на 5,4 % більше, ніж у 2008 році, коли було зареєстровано 16588 поривів, з яких у нормативні термін, було ліквідовано лише 11238, що становить 67,7 %. Питома вага усунення поривів водорозподільчих мереж у нормативний термін зросла з 67,7 % у 2008 році до 77,2 % у 2009 році. По окремих регіонах області питома вага ліквідації поривів водорозподільчих мереж значно менша середньобласного показника: м. Красний Луч – 49,5 %, м. Кіровськ – 55,0 %, Білокуракінський район – 54,5 % та інші.

Найбільша питома вага поривів, що реєструються по області припадає на місто Стаханов, де у 2009 році було зареєстровано 14,84 % поривів від загальної кількості поривів водогінних мереж області (2595 з 17481).

Залишається незадовільним становище у м. Красний Луч, де питома вага поривів, що усуваються у нормативний термін у 2009 році становила 49,5 %, що у 1,6 рази гірше середньо обласного показника, внаслідок чого на водорозподільних мережах міста щоденно не усуненими залишаються кілька десятків аварійних ситуацій. Це призводить до значних непродуктивних втрат питної води при її гострому дефіциті і є основною причиною вторинного мікробного забруднення.

Незадовільний технічний стан водопровідних мереж, подача води за графіками, несвоєчасна ліквідація поривів та її тривала відсутність в мережах сприяє бактеріальному забрудненню питної води, що підтверджується даними лабораторного контролю. Із досліджених у 2009 році лабораторіями державної санітарно-епідеміологічної служби області 22873 проб питної водопровідної води централізованого водопостачання на мікробіологічні показники не відповідали вимогам стандарту 791 проба, що складає 3,46 %. Питома вага відхилень якості питної води централізованого водопостачання за мікробіологічними показниками у порівнянні з 2008 роком зменшилась з 4,12 % (935 відхилень з 22708 проб) до 3,46 % (рис. 4.7.).

Рис. 4.7. Питома вага відхилень якості питної води централізованого господарсько-питного водопостачання Луганської області за мікробіологічними показниками за 1994 – 2009 рр.

Однак, у ряді регіонів області питома вага відхилень якості води за бактеріологічними показниками значно вище середньобласного показника відхилень. Це м. Кіровськ, питома вага відхилень 8,22 %, м. Ровеньки – 7,84 %, м. Антрацит – 7,74 %, Славяносербский район – 6,35 %, м. Краснодон – 6,63 %, м. Первомайськ – 6,59 %, м. Свердловськ – 5,58 %, м. Брянка – 5,54 % та ін. (рис. 4.8.).

Рис. 4.8. Питома вага відхилень якості питної води централізованого водопостачання по містах Луганської області

Таке бактеріальне забруднення питної води являє загрозу виникнення серед населення гострих кишкових інфекцій.

Згідно даних моніторингу питної води на наявність антигену вірусу гепатиту А, що проводиться вірусологічною лабораторією ДЗ «Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України у 2009 році на наявність антигену вірусу гепатиту А було відібрано 603 проби питної води, з яких у 4 (0,6 %) пробах, відібраної у м. Луганськ (3) та Слов`яносербському районі (1) виявлено наявність антигену вірусу гепатиту А. У 2008 році досліджено 819 проб питної води, з яких у 9 виявлено наявність антигену вірусу гепатиту А (м. Луганськ – 7, м. Стаханов – 1, Марківський район – 1), що складає 1,1 %.

Санітарно-гігієнічна характеристика водопроводів у розрізі міст та районів Луганської області наведена у таблиці 4.5.1.

Бактеріальне та вірусне забруднення води у водорозподільних мережах міст внаслідок їхнього аварійного стану, подачі води за графіками та ексфільтрація стічних вод стало причиною спалахів вірусного гепатиту А у м. Кіровськ в 1995 році (усього захворіло 379 людей, у тому числі 179 дітей), м. Свердловськ в 2002 році (число захворілих - 54, у т.ч. дітей - 21) і м. Суходольськ у 2003 році, де за період з 9 червня по 20 серпня захворіло 782 людей, у т.ч. 244 дитини.

Продовжується зменшення кількості сільських водопроводів централізованого господарсько-питного водопостачання. За період з 2000 по 2009 рік за даними санітарно-епідеміологічної служби області кількість сільських водопроводів зменшилась на 104 – з 392 у 2000 році до 288 у 2009 році. Внаслідок цього населені пункти, де знаходилися ці водопроводи, втратили можливість централізовано отримувати питну воду.

Стан водопостачання сільських населених пункті області залишається незадовільним. З 288 сільських водопроводів централізованого господарсько-питного водопостачання області 76 (26,39 %) у 2009 році не відповідали вимогам санітарних норм та правил. Питома вага сільських водопроводів, на яких відсутні зони санітарної охорони становить 23,26 %. На 27(9,38 %) сільських водопроводах потребується обладнання знезаражувальних установок. Знезаражування питної води на сільських водопроводах, як правило, не проводиться, виробничий лабораторний контроль за якістю питної води практично не здійснюється. Питома вага відхилень проб питної води від вимог стандарту за мікробіологічними показниками на сільських водопроводах у 2009 році у середньому по області склала 3,75 %, що вище питомої ваги відхилень комунальних водопроводів – 3,52 % і відомчих водопроводів – 2,95 %.

У зв'язку з реорганізацією сільського господарства, ліквідацією КСП і інших сільгосппідприємств положення в сільському водопостачанні продовжує залишатися незадовільним. Затягуються терміни передачі водопроводів на баланс сільських рад, сільських комунгоспів, внаслідок чого частина сільських водопроводів залишаються безгосподарчими. Проблемним залишається питання створення служб, або хоча б бригад по експлуатації сільських водопроводів. Відсутня необхідна техніка, фонд запасних частин, не вирішене питання фінансування цих заходів, не вирішуються питання впровадження виробничого лабораторного контроль якості питної води на сільських водопроводах. Це приводить до утворення поривів на водогінних мережах, виходу з ладу насосів артезіанських джерел, тощо.

Постановою головного державного санітарного лікаря Луганської області від 11.11.2003 № 33 «Про приведення господарсько-питного водопостачання населених місць області у відповідність із вимогами санітарного законодавства» передбачений комплекс обов'язкових заходів для водопостачальних організацій і органів виконавчої влади по охороні вододжерел від забруднення, забезпеченню безперебійної та надійної дезінфекції води, організації лабораторно-виробничого контролю нешкідливості води і спеціального контролю епідемічної безпеки відповідно до вимог державних санітарних правил та норм № 383 від 23.12.1996 року.

Продовжується впровадження в практику державних санітарних правил від 23.12.1996 № 383 «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», але аналіз роботи з контролю за якістю питної води, що подається населенню, свідчить про серйозні недоліки в організації виробничого лабораторного контролю за безпекою і нешкідливістю питної води, що подається населенню.

Практично жодна спеціалізована лабораторія в області не готова до проведення досліджень у питній воді хлорорганічних з'єднань (тригалометанів, хлороформу та ін. у т.ч. і диоксинів), які утворяться в результаті хлорування і гіперхлорування питної води та володіють канцерогенним та мутагенним ефектами, провокують ряд неспецифічних захворювань, а саме послабляють імунну систему та репродуктивну функцію, сприяють розвитку підвищеного рівня захворювань ендокринної і нервової систем, появі вроджених дефектів. Особливо ця проблема актуальна для міст водопостачання яких здійснюється з поверхневих вододжерел, у водозаборах яких реєструються підвищені вмісти органічних сполук.

Для вирішення питань, що пов'язані з питним водопостачанням необхідно зобов'язати водопостачальні організації виконати роботи з оцінки рівнів забруднення питної води поверхневих джерел водопостачання органічними сполуками (побічними продуктами дезінфекції), що утворяться при знезаражуванні води хлорреагентами.

У Луганській області зберігається тенденція високого вмісту нітратів, що володіють канцерогенним впливом на людину, і інших хімічних інгредієнтів (сульфатів, загальної твердості, сухого залишку, азоту амонійного, нітритів та ін.) в окремих джерелах централізованого і децентралізованого господарсько-питного водопостачання. В окремих вододжерелах, а також пробах води з водогінної мережі мають місце перевищення гранично припустимих концентрацій по нітратах, що становить особливу небезпеку для здоров'я населення, особливо дітей. За вмістом нітратів у питній воді розподільчої водопровідної мережі централізованого водопостачання у 2009 році не відповідали вимогам стандарту 115 проб.

Для поліпшення ситуації, що склалась із централізованим господарсько-питним водопостачання в Луганській області органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, водопостачальним підприємствам, організаціям всіх форм власності необхідно вжити виконання наступних основних заходів:

У таблицях 4.5. – 4.7. наведено дані щодо аварійних ситуацій на водопроводах, а також результати лабораторного контролю якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання за хімічними та бактеріологічними показниками.

У таблицях 4.8. та 4.9. представлено результати лабораторного контролю якості води джерел децентралізованого господарсько-питного водопостачання за хімічними та бактеріологічними показниками.

Таблиця 4.4. Санітарно-гігієнічна характеристика водопроводів

Міста й райони

Кількість водопроводів

Водопроводів з порушеннями

У тому числі через відсутність

ЗСО

очисних споруд

знезараж. установок

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

1. Луганськ

29

30

30

18

18

18

14

14

14

17

17

17

2. Алчевськ

3. Антрацит

18

17

17

4. Брянка

5. Кіровськ

6. Краснодон

22

22

22

13

13

13

13

7. Красний Луч

11

11

11

5

5

5

5

5

5

8. Лисичанськ

8

9

9

2

2

2

2

2

2

9. Первомайськ

4

3

3

10. Ровеньки

11

11

11

2

2

2

1

1

1

1

1

1

11. Рубіжне

3

3

3

12. Свердловськ

14

12

12

5

4

4

5

4

4

2

2

2

13. Сєвєродонецьк

4

4

4

14. Стаханов

2

2

1

Разом по містах

126

124

123

32

44

44

27

26

26

0

0

0

20

33

33

15. Біловодський

29

27

26

4

4

4

4

4

4

16. Білокуракінський

37

36

36

4

4

4

4

4

4

17. Кремінськой

9

9

9

18. Лутугінський

9

9

9

19. Марківський

37

35

35

1

1

1

1

1

1

20. Міловський

29

29

29

16

16

16

15

15

15

16

16

16

21. Новоайдарський

25

25

25

7

7

7

6

6

6

1

1

1

22. Новопсковський

23

20

19

13

11

9

13

11

9

23. Перевальський

7

7

7

24. Попаснянський

15

15

15

4

3

3

4

3

2

4

3

3

25. Сватовський

21

21

21

11

11

11

11

11

11

26. Слов`яносербський

22

22

22

18

16

16

10

10

10

8

6

6

27. Ст-Луганський

30

30

30

3

3

3

3

3

3

28. Старобільський

35

33

30

29. Троїцький

36

36

36

3

3

3

3

3

3

Разом по районах

364

354

349

84

79

77

74

71

68

1

1

1

28

25

25

Усього по області

490

478

472

116

123

121

101

97

94

1

1

1

48

58

58

Таблиця 4.5. Аварійні ситуації на водопроводах і результати лабораторних досліджень джерел та мереж централізованого водопостачання за мікробіологічними показниками за 2007-2009 рр.

Міста і райони

Число поривів

Усунуто в нормат. термін (%)

Число проб на бак-

аналіз (центр.водопос)

% відхилення від держстандарту

% відхилень

до розпод. мережі

% відхилень

у розподіл. мережі

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

2007

2008

2009

1. Луганськ

1244

1120

1523

72,7

61,6

77,6

4622

4138

3956

5,4

4,3

3,24

2,8

3,2

2,6

5,9

4,6

3,38

2. Алчевськ

783

410

673

98,2

99,8

98,2

846

930

845

1,3

1,2

0,59

0,0

0,0

0,0

1,5

1,3

0,65

3. Антрацит

818

920

1120

41,4

52,1

76,0

643

654

594

8,9

8,9

7,74

5,9

2,5

3,2

10,8

13,8

10,48

4. Брянка

810

962

1125

82,1

87,4

92,4

642

689

614

8,4

6,8

5,54

0,8

0,8

0,0

10,2

8,1

6,67

5. Кіровськ

910

1000

800

44,9

42,2

55,0

578

647

608

10,0

8,7

8,22

0,0

0,0

0,0

10,7

9,1

8,59

6. Краснодон

843

828

693

92,3

95,3

96,7

859

979

799

8,6

5,6

6,63

1,6

3,6

4,9

10,5

6,2

7,06

7. Красний Луч

656

698

860

40,4

34,8

49,5

796

805

842

4,8

5,8

3,21

0,7

4,0

2,3

5,7

6,2

3,37

8. Лисичанськ

1020

1007

1029

64,4

65,3

67,3

810

758

742

2,5

2,0

2,43

3,5

2,6

0,0

2,3

1,9

2,74

9. Первомайськ

557

799

778

62,5

65,5

78,9

723

589

501

10,0

4,2

6,59

0,0

0,0

1,0

12,3

5,6

7,96

10. Ровеньки

1775

1746

1208

62,5

70,8

71,6

515

616

612

3,9

9,7

7,84

1,7

16,7

7,9

4,2

9,0

7,84

11. Рубіжне

87

92

69

100

100

100

714

715

848

1,3

1,0

0,00

0,4

0,0

0,0

1,7

1,4

0,00

12. Свердловськ

397

496

685

79,1

73,0

73,4

1405

1368

1291

7,2

5,4

5,58

2,1

4,4

7,9

8,2

5,6

5,08

13. Сєвєродонецьк

4

4

9

100

100

100

1453

1101

1145

0,5

0,3

0,09

0,0

0,0

0,0

0,6

0,3

0,10

14. Стаханов

1908

2227

2595

72,3

61,3

71,2

1096

1075

1114

10,6

6,8

4,40

14,5

4,6

7,9

10,3

7,0

4,14

Разом по містах

11812

12309

13167

68,0

65,9

75,0

15702

15064

14511

5,7

4,7

3,89

2,3

2,7

2,7

6,3

5,2

4,14

15. Біловодський

11

21

22

100

100

100

493

566

894

0,8

0,9

1,12

3,7

0,0

0,0

0,5

1,0

1,30

16. Білокуракинський

19

37

33

73,7

59,5

54,5

596

596

596

3,7

3,4

3,19

1,3

1,7

0,8

4,5

3,8

3,83

17. Кременськой

213

338

212

98,1

99,1

99,1

785

632

704

2,5

3,8

0,99

0,0

0,0

0,0

2,7

4,0

1,05

18. Лутугинський

448

480

425

48,2

48,3

90,6

725

648

688

3,7

3,7

3,49

0,0

0,0

0,0

3,9

4,2

3,85

19. Марківський

20

46

59

95,0

97,8

100

344

327

349

2,6

2,1

3,44

0,0

0,0

0,0

3,1

2,5

4,53

20. Меловський

115

106

132

95,7

100,0

99,2

299

307

320

3,7

2,6

2,81

0,0

0,0

5,2

4,7

3,4

2,29

21. Новоайдарський

42

35

59

100

100,0

100

713

518

543

2,1

2,3

2,21

0,0

0,0

0,0

2,5

2,6

2,48

22. Новопсковський

117

213

113

96,6

93,4

93,8

437

434

504

5,9

4,1

5,36

1,7

0,0

0,8

6,6

5,3

6,82

23. Перевальський

880

1222

1436

43,6

49,6

76,6

576

509

612

3,3

0,8

0,82

1,7

1,9

2,6

3,5

0,7

0,56

24. Попаснянский

168

186

461

42,3

50,5

83,3

517

540

568

6,8

3,3

4,93

2,5

0,0

1,0

8,6

5,0

7,24

25. Сватівський

86

99

93

100

100,0

100

330

351

336

3,9

3,7

3,57

0,0

1,5

0,0

4,5

4,2

4,69

26. Сл-сербський

1213

1291

1087

95,7

89,3

83,3

565

583

583

5,1

5,3

6,35

2,6

3,8

4,9

5,5

5,5

6,67

27. Ст-Луганський

85

112

90

96,5

100,0

95,6

686

680

698

2,9

1,8

1,00

2,6

0,9

0,0

3,0

2,0

1,20

28. Старобільський

57

55

61

49,1

70,9

75,4

624

607

622

3,2

2,3

1,13

0,0

0,0

0,0

4,3

3,5

1,58

29. Троїцький

43

38

31

86,0

71,1

58,1

318

346

345

3,8

4,3

3,19

0,0

0,0

0,0

6,3

6,7

4,80

Разом по районах

3517

4279

4314

73,4

73,0

84,0

8008

7644

8362

3,5

2,94

2,71

1,2

0,5

0,9

4,0

3,5

3,13

Усього по області

15329

16588

17481

69,2

67,7

77,2

23710

22708

22873

4,9

4,1

3,46

1,9

2,0

2,0

5,5

4,6

3,77

Таблиця 4.6. Результати лабораторного контролю якості води водопроводів централізованого господарсько-питного водопостачання за хімічними показниками

Міста і райони

2007

2008

2009

Усього

З відхил

%

Усього

З відхил

%

Усього

З відхил

%

Луганськ

1022

597

58,4

1066

681

63,9

995

683

68,6

Алчевськ

923

55

6,0

961

28

2,9

919

20

2,2

Антрацит

772

95

12,3

556

112

20,1

598

112

18,7

Брянка

423

423

100,0

430

430

100,0

411

411

100,0

Кіровськ

458

430

93,9

549

528

96,2

469

457

97,4

Краснодон

571

108

18,9

697

132

18,9

564

158

28,0

Красний Луч

612

81

13,2

670

165

24,6

739

166

22,5

Лисичанськ

683

239

35,0

659

218

33,1

606

210

34,7

Первомайськ

301

76

25,2

285

31

10,9

228

103

45,2

Ровеньки

189

11

5,8

314

12

3,8

315

83

26,3

Рубіжне

705

10

1,4

662

3

0,5

697

6

0,9

Свердловськ

631

312

49,4

684

303

44,3

648

251

38,7

Сєвєродонецьк

570

147

25,8

595

153

25,7

576

171

29,7

Стаханов

648

305

47,1

650

284

43,7

627

271

43,2

По містах

8508

2889

34,0

8778

3080

35,1

8392

3102

36,96

Біловодський

341

154

45,2

432

287

66,4

678

409

60,3

Білокуракинський

0

0

0,0

10

2

20,0

30

28

93,3

Кременський

611

12

2,0

480

14

2,9

688

2

0,3

Лутугінський

556

142

25,5

599

264

44,1

745

282

37,9

Марківський

199

57

28,6

215

63

29,3

248

87

35,1

Міловськой

0

0

0,0

0

0

0,0

0

0

0,0

Новоайдарський

350

50

14,3

386

12

3,1

473

29

6,1

Новопсковський

296

122

41,2

266

118

44,4

335

128

38,2

Перевальский

528

519

98,3

488

485

99,4

550

549

99,8

Попаснянський

318

20

6,3

409

12

2,9

458

18

3,9

Сватівський

248

89

35,9

306

238

77,8

294

241

82,0

Слов'яносербський

507

422

83,2

522

431

82,6

535

436

81,5

Ст-Луганський

442

28

6,3

426

27

6,3

382

25

6,5

Старобільський

318

87

27,4

340

295

86,8

288

189

65,6

Троїцький

208

119

57,2

257

256

99,6

291

171

58,8

По районах

4922

1821

37,0

5136

2504

48,75

5995

2594

43,27

Усього

13430

4710

35,1

13914

5584

40,1

14387

5696

39,59

Таблиця 4.7. Результати лабораторного контролю якості питної води водопроводів централізованого господарсько-питного водопостачання за мікробіологічними показниками

Міста й райони

2007

2008

2009

Усього

З відхил

%

Усього

З відхил

%

Усього

З відхил

%

Луганськ

4622

251

5,4

4138

179

4,3

3956

128

3,24

Алчевськ

846

11

1,3

930

11

1,2

845

5

0,59

Антрацит

643

57

8,9

654

58

8,9

594

46

7,74

Брянка

642

54

8,4

689

47

6,8

614

34

5,54

Кіровськ

578

58

10,0

647

56

8,7

608

50

8,22

Краснодон

859

74

8,6

979

55

5,6

799

53

6,63

Красний Луч

796

38

4,8

805

47

5,8

842

27

3,21

Лисичанськ

810

20

2,5

758

15

2,0

742

18

2,43

Первомайськ

723

72

10,0

589

25

4,2

501

33

6,59

Ровеньки

515

20

3,9

616

60

9,7

612

48

7,84

Рубіжне

714

9

1,3

715

7

1,0

848

0

0,00

Свердловськ

1405

101

7,2

1368

74

5,4

1291

72

5,58

Сєвєродонецьк

1453

7

0,5

1101

3

0,3

1145

1

0,09

Стаханов

1096

116

10,6

1075

73

6,8

1114

49

4,40

По містах

15702

888

5,7

15064

710

4,7

14511

564

3,89

Біловодський

493

4

0,8

566

5

0,9

894

10

1,12

Білокуракинський

596

22

3,7

596

20

3,4

596

19

3,19

Кременський

785

20

2,5

632

24

3,8

704

7

0,99

Лутугінський

725

27

3,7

648

24

3,7

688

24

3,49

Марківський

344

9

2,6

327

7

2,1

349

12

3,44

Міловський

299

11

3,7

307

8

2,6

320

9

2,81

Новоайдарський

713

15

2,1

518

12

2,3

543

12

2,21

Новопсковський

437

26

5,9

434

18

4,1

504

27

5,36

Перевальський

576

19

3,3

509

4

0,8

612

5

0,82

Попаснянський

517

35

6,8

540

18

3,3

568

28

4,93

Сватівський

330

13

3,9

351

13

3,7

336

12

3,57

Слов`яносербський

565

29

5,1

583

31

5,3

583

37

6,35

Ст-Луганський

686

20

2,9

680

12

1,8

698

7

1,00

Старобільський

624

20

3,2

607

14

2,3

622

7

1,13

Троїцький

318

12

3,8

346

15

4,3

345

11

3,2

По районах

8008

282

3,5

7644

225

2,9

8362

227

2,71

Усього

23710

1170

4,9

22708

935

4,1

22873

791

3,46

Таблиця 4.8. Результати лабораторного контролю якості води джерел децентралізованого господарсько-питного водопостачання за хімічними показниками

Міста і райони

2007

2008

2009

Усього

З відх.

%

Усього

З відх.

%

Усього

З відх.

%

Луганськ

24

11

45,8

8

6

75,0

6

6

100,0

Антрацит

177

82

46,3

136

57

41,9

187

117

62,6

Брянка

Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Кіровськ

45

12

26,7

41

13

31,7

40

15

37,5

Алчевськ

25

9

36,0

23

4

17,4

26

16

61,5

Краснодон

16

11

68,8

15

15

100,0

5

5

100,0

Красний Луч

85

71

83,5

91

77

84,6

88

73

83,0

Лисичанськ

Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Первомайськ

Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Ровеньки

44

9

20,5

49

9

18,4

43

12

27,9

Рубіжне

Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Свердловськ

99

70

70,7

29

3

10,3

32

1

3,1

Сєвєродонецьк

Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Стаханов

60

60

100,0

60

60

100,0

60

59

98,3

По містах

575

335

58,3

452

244

53,9

487

304

62,42

Біловодський

58

55

94,8

55

55

100,0

35

35

100,0

Белокуракинський

0

0

0

5

3

60,0

10

9

90,0

Кременський

51

35

68,6

49

31

63,3

50

4

8,0

Лутугинський

70

32

45,7

77

51

66,2

76

42

55,3

Марківський

21

21

100,0

22

22

100,0

22

21

95,5

Меловський

0

0

0

0

0

0

0

0

0,0

Новоайдарський

49

0

0,0

19

0

0,0

47

0

0,0

Новопсковський

21

12

57,1

27

14

51,9

30

12

40,0

Перевальський

89

85

95,5

62

62

100,0

62

55

88,7

Попаснянський

112

50

44,6

126

67

53,2

108

50

46,3

Сватівський

114

47

41,2

113

73

64,6

106

69

65,1

Слов`яносербський

18

3

16,7

12

0

0,0

7

0

0,0

Ст-Луганський

8

0

0,0

10

0

0,0

12

0

0,0

Старобільський

58

14

24,1

58

44

75,9

81

45

55,6

Троїцький

13

11

84,6

45

43

95,6

1

1

100,0

По районах

682

365

53,5

680

465

68,4

647

343

53,01

Усього

1257

700

55,7

1132

709

62,6

1134

647

57,05

Таблиця 4.9. Результати лабораторного контролю якості води джерел децентралізованого господарсько-питного водопостачання за мікробіологічними показниками

Міста і райони

2007

2008

2009

Усього

З відх.

%

Усього

З відх.

%

Усього

З відх.

%

Луганськ

26

4

15,4

9

6

66,7

4

2

50,0

Алчевськ

25

17

68,0

26

20

76,9

37

28

75,7

Антрацит

157

104

66,2

134

67

50,0

188

100

53,2

Брянка

 Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні 

Кіровськ

41

21

51,2

39

17

43,6

37

23

62,2

Краснодон

15

3

20,0

15

13

86,7

5

5

100,0

Красний Луч

86

84

97,7

92

71

77,2

94

64

68,1

Лисичанськ

Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Первомайськ

Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Ровеньки

47

0

0,0

42

12

28,6

60

7

11,7

Рубіжне

  Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Свердловськ

111

51

45,9

29

2

6,9

31

1

3,2

Сєвєродонецьк

 Джерела децентралізованого водопостачання під наглядом відсутні

Стаханов

60

58

96,7

60

55

91,7

60

55

91,7

По містах

568

342

60,2

446

263

59,0

516

285

55,2

Біловодський

63

4

6,3

74

1

1,4

47

1

2,1

Білокуракинський

49

2

4,1

31

2

6,5

49

10

20,4

Кременський

42

9

21,4

54

4

7,4

52

2

3,8

Лутугинський

59

12

20,3

74

29

39,2

74

47

63,5

Марківський

24

5

20,8

21

4

19,0

26

7

26,9

Міловський

6

2

33,3

6

0

0,0

8

0

0,0

Новоайдарський

43

0

0,0

19

0

0,0

41

1

2,4

Новопсковський

46

17

37,0

38

13

34,2

36

11

30,6

Перевальский

105

58

55,2

73

35

47,9

67

31

46,3

Попаснянський

125

23

18,4

108

16

14,8

108

10

9,3

Сватівський

101

8

7,9

119

14

11,8

92

7

7,6

Слов'яносербський

18

1

5,6

12

3

25,0

7

1

14,3

Ст-Луганский

8

0

0,0

10

0

0,0

12

0

0,0

Старобільський

126

19

15,1

91

14

15,4

130

7

5,4

Троїцький

13

3

23,1

26

12

46,2

1

1

100,0

По районах

828

163

19,7

756

147

19,4

750

136

18,1

Усього

1396

505

36,2

1202

410

34,1

1266

421

33,3