10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві

Нарощування обсягів сільськогосподарського виробництва потребує підвищених вимог до захисту рослин від шкідливих організмів (табл. 10.2., рис. 10.2). Фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в 2009 році суттєво залежав від погодних умов.

У системі захисних заходів посівів сільськогосподарських культур важливим чинником є контроль за шкідливою рослинністю. При виборі гербіциду ураховувались особливості кожного конкретного поля, тип, рівень забур’яненості, чутливість бур’янів до окремих гербіцидів, середньодобова температура, для ґрунтових гербіцидів – вологість ґрунту.

В звітному році проти бур’янів оброблено 356,2 тис. га. Проти злакових бур’янів застосовували гербіциди ґрунтової дії на площі 206,3 тис. га, з них 21 тис. га на кукурудзі, 2,7 тис. га – сорго, 82,6 тис. га – соняшнику.

256,3 тис. га оброблені післясходовими гербіцидами, суцільної дії – 10,2 тис. га. Найбільші площі захищені у Троїцькому, Біловодському, Новопсковському, Марківському, Старобільському районах.

Таблиця 10.2. Застосування засобів захисту рослин

Тривала посуха влітку та восени 2009 року, яка спостерігалась на більшій частині території Луганської області з липня місяця, негативно впливала на хід сівби озимих культур, своєчасність та повноту сходів, ступінь подальшого розвитку рослин.

Посушливі умови на більшій частині центральних та південних районів обумовили відсутність ефективної ґрунтової вологи в посівному шарі ґрунту по недостатньо доглянутим парам та повна їх відсутність по непарових попередниках. Сівбу озимих розпочали у вересні і продовжували до кінця жовтня.

Рис. 10.2. Динаміка хімічного захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів, тис. га.

Впродовж осені та зими спостерігалась активна діяльність мишоподібних гризунів. Їх чисельність регулювалась застосуванням родентицидів та біологічних препаратів.

У весняні місяці: березні та квітні середні місячні температури повітря відмічались вищими за норму, опади спостерігались рівномірно протягом цих місяців. У другій декаді березня зернові озимі культури, багаторічні трави та озимий ріпак відновили вегетацію.

Перед посівом ярих культур для знезараження насіння від збудників хвороб сільгоспформуваннями Луганської області проведено протруювання 30 тис. тонн, яке проводилось за 5-15 днів до сівби. Застосовували системні протруйники.

Для знищення бур’янів посіви обприскували гербіцидами. При виборі препаратів звертали увагу на ряд факторів, серед яких: рівень та тип забур’яненості, фаза розвитку культурних рослин та бур’янів, температура повітря в період обробки.

Починали обприскування гербіцидами на більш засмічених посівах озимої пшениці такими препаратами: Гербілан, Логран, Меркурій, Тример, Альфа Стар, Хлібодар, Пік 75.

При підвищенні температури повітря за 12⁰ С боротьбу з бур’янами проводили такими гербіцидами: Амінкою, Діаленом Супер, Дикамероном, Дикамом Плюс, Ультра 730 та іншими, робота якими була проведена не пізніше фази виходу рослин у трубку зернових колосових культур.

До появи прапорцевого листка застосовували Гроділ Ультра, Голд Стар, Град, Гранд, Меркурій та інші.

Обробка проти бур’янів на зернових колосових культурах проведена на площі 210,2 тис. га.

У нашій зоні, з нестійким режимом зволоження, у передпосівну культивацію до сівби соняшнику та кукурудзи вносили гербіциди ґрунтової дії, маючи на увазі наявний запас насіння злакових бур’янів у шарі ґрунту 0-10 см. Застосовували Харнес, Екстрем, Сахару, Гезагард, Герб, Дуал Голд, Трофі та інші.

Дводольні бур’яни знищували за допомогою хімічної прополки післясходовими гербіцидами (страховими) – Гроділом Максі, Діаленом Супер, Діанатом, Дікамом Плюс, Євролайтнінгом та іншіми.

На полях, призначених під посіви кукурудзи, буряків, зернових, ріпаку, соняшнику та пари обробляли гербіцидами суцільної дії: Вулканом, Гліфосом, Отаманом, Раундапом, Ураганом Форте та іншими.

Захист посівів від шкідливих організмів, який проводився з урахуванням економічних порогів шкодочинності, з додержанням технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин, поліпшував фітосанітарний стан та був однією із складових частин в збереженні урожаю сільськогосподарських культур.