5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
Туризм дедалі набуває більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні, у тому числі й у Луганській області. Розвиток в’їзного та внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності є важливим чинником підвищення якості життя в області, утворення додаткових робочих місць, поповнення місцевого бюджету та підвищення її авторитету як на внутрішньому, так і на міжнародному туристичному ринках.
Розвиток туризму істотно впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу, важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал регіону.
З метою формування конкурентоспроможного вітчизняного туристичного продукту розроблено та затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 29.11.2002 № 743 “Програму розвитку туризму в Луганській області на 2002-2010 роки.”
Ця Програма має стати концептуальною базою довгострокової програми розвитку туризму в області, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян, а також покликана стимулювати ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, визначити перспективи подальшого розвитку туризму на основі аналізу його сучасного стану.
Основними завданнями програми є забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в макроекономічних показниках; підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць; підвищення іміджу регіону на вітчизняному та міжнародному туристичному ринку; збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі в бюджеті.
Метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на створення високорентабельної туристичної галузі області, покликаної забезпечити потреби внутрішнього та міжнародного туризму з урахуванням природно-кліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу регіону, його особливостей.
Програма передбачає створення сприятливих умов для входження туристичної галузі Луганської області до загальноукраїнського туристичного ринку, що потребує забезпечення на національному рівні відповідної комфортабельності для туристів, впровадження системи стандартів їх обслуговування, гарантій безпеки тощо.
Основними завданнями Програми є:
- забезпечення сталого розвитку туристичної галузі та підвищення її частки в макроекономічних показниках;
- підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць;
- підвищення іміджу регіону на вітчизняному та міжнародному туристичному ринку;
- збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у державному бюджеті.
В області туризм ще не є такою дохідною галуззю як в інших країнах. Але в останні роки відбувається зріст обсягів реалізації туристичних послуг.
Підсумки розвитку туристичної галузі області відповідають динаміці економічних процесів, що відбуваються в регіоні.
Статистичні дані дозволяють зробити висновок про те, що туризм на Луганщині розвивається сталими темпами, продовжуючи позитивні тенденції 2001-2004 років.
У 2009 році туристичну діяльність в області здійснювали 182 ліцензіати, з яких 4 – туроператори. У порівнянні з 2008 роком кількість суб’єктів туристичної діяльності збільшилась на 32 одиниці, що складає 17,58 %.
У 2009 році обсяг наданих туристичних послуг склав 14839549 грн. Іноземним туристам реалізовано туристичні послуги на 49258 грн., на туристів, що виїжджали за кордон обсяг реалізації туристичних послуг склав 8970871 грн. До бюджету від туристичної діяльності надійшло 791585 грн. Балансовий прибуток суб’єктів туристичної діяльності області склав 3443014 грн. На розвиток матеріально-технічної бази було спрямовано 445320 грн.
Середньооблікова кількість працівників суб’єктів туристичної діяльності складає 273 одиниці, у тому числі з вищою освітою 244 особи.
Кількість обслугованих туристів складає 44341 особа, екскурсанти – 29710 осіб. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість обслугованих туристів зменшилась на 20,15 %, а кількість екскурсантів збільшилась на 29,24 %.
З числа туристів обслуговано 8577 тис. дітей до 14 років, 2774 тис. підлітків 15-17 років. Обслугована молодь 18-28 років складає 4212 осіб. З числа екскурсантів обслуговано 8975 дитину до 14 років, 4140 підлітків 15-17 років. Обслугована молодь 18-28 років складає 800 осіб. Загальна кількість обслугованих дітей та підлітків складає 11351 особу.
Загальна кількість туроднів, наданих туристам становила – 365567 діб, у тому числі на внутрішній туризм 266729 діб.
Туристичний потік розподілився таким чином:
іноземний туризм – 0,37 %;
зарубіжний туризм – 26,12 %;
внутрішній туризм – 73,51 %.
За цілями відвідування туристи розподілилися так:
службова, ділова, бізнес, навчання – 1014 туристів, що складає 2,28 % від загальної кількості туристів;
дозвілля, відпочинок – 41897 туристів (94,49 %);
лікування – 864 туристи (1,95 %);
спортивно-оздоровчий туризм – 420 туристів (0,92 %);
спеціалізований туризм – 28 туристів (0,06 %);
інші – 118 туристів (0,3 %).
З найбільшими обсягами відпрацювали наступні суб’єкти туристичної діяльності: Луганське обласне дочірнє підприємство "Луганськоблтурист" – 25,03 % від загального обсягу надання туристичних послуг, ТОВ "Зовнішньоторгівельна підприємницька фірма "ЛАВТОСКОМ ЛТД" – 4,75 %, ПП Маленко М.І. – 3,86 %, МПП "Турсервіс" – 2,47 %, ПП Колодяжна Т.Г. – 2,54 %.
За останні роки збільшується чисельність екскурсантів. Внутрішній туризм залишається пріоритетним напрямком діяльності суб'єктів туристичної діяльності області. В основному фірми працювали, укладаючи договори про співробітництво з базами відпочинку й оздоровлення на берегах Чорного й Азовського морів і в Західній Україні, а також в минулому році туристи відпочивали в Кремінському, Новопсковському районах області.
Генеральне агентство по туризму в Луганській області, Луганське бюро подорожей та мандрівок, а також ще декілька фірм в області займаються організацією туристичних маршрутів по територіям природно-заповідного фонду таких як Луганський природний заповідник відділення "Провальський степ", ботанічний заказник загальнодержавного значення "Юницький", геологічна пам'ятка природи "Королівські скелі", геологічна пам'ятка природи "Баранячі лоби", ботанічна пам’ятка природи “Балка Плоська” та інші.
Важливе значення приділяється запровадженню системи єдиної державної статистики туристичної галузі, без якої практично неможливе розроблення планів, проектів та заходів, спрямованих на розвиток туризму. Провідна роль належить маршрутно-пізнавальному туризму. Використовуються наявні можливості для розвитку оздоровчого, спортивного, спеціалізованого туризму: сільського, мисливського, рибальського, кінного та інших. Перспективною є участь у створенні туристично-екскурсійного потенціалу Краснодонського, Біловодського, Міловського, Станично-Луганського та Слов’яносербського районів. З урахуванням природно-рекреаційного потенціалу, а також попиту на міжнародному та внутрішньому туристичному ринках пріоритет віддаватиметься туристично-рекреаційній діяльності в Старобільському, Кремінському, Новопсковському та інших районах.
Фото 5.18. Ландшафтний заказник місцевого значення «Краснянське водосховище»
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Луганської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Луганської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Луганської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан воднИх ресурсІв
- 4.1. Водні ресурси та їх використання
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та її складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- У таблиці 5.3. Наведено Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників, яким загрожує небезпека.
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Луганської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Луганській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Луганській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4 Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх влив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Луганської області
- 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
- Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Сквери м. Луганська
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Молодої гвардії»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сквер ім. Героїв Великої Вітчизняної війни»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Сватівський парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Мілуватський водолій»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Парк Дружба»
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. СтАн ЗемельнИх ресурсІв та ґрунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- 6.1.2. Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість ґрунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4. Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- Металургія та енергетика
- Хімічна галузь
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Луганській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетикИ на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Луганської області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспортУ на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Луганської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика регіону
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Додатки
- Скорочення
- Перелік регіональних програм Луганської області, що мають екологічну складову, діючих (затверджених) у 2009 році
- Громадські організації природоохоронного спрямування, що діють на території Луганської області (включені до складу Громадської ради при Управлінні)
- Відповідальні виконавці розділів звіту