6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення

В сільськогосподарському виробництві області використовуються значні площі земель, ефективність яких залежить від стану ґрунтового покриву та характеру його використання. Більшість ґрунтів малопридатна для сільськогосподарського використання за своїм генетичним походженням (ґрунти на пісках, піщаниках, сланцях та ін.), ознакам засолення, щебнистості і заболочування. Тривале використання орних земель без належних агротехнічних заходів привело до фізико-хімічної деградації ґрунтів.

За даними Луганського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, згідно з програмою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення за період 2005-2009 роки проведені вишукувальні роботи на площі 1213,2 тис. га.

За результатами було встановлено, що ґрунти з дефіцитним балансом гумусу та мікроелементів займають близько 85 % площі земель сільськогосподарського призначення. Ґрунти, які містять фосфору менше 100 мг на 1 кг ґрунту (фактично 74 мг/кг), калію менше 150 мг/кг (фактично 99 мг/кг) та мають рН більше 8,0 і гумусу менше 4,3 % (фактично 3,99 %), не відносяться до високо родючих ґрунтів.

Середньорічні темпи дегуміфікації земель складають 0,4 т/га. Найвищі показники (0,55 т/га) спостерігаються у Сватівському, Старобільському та Лутугинському районах.

Землі області характеризуються різноманітністю ґрунтів, частина їх має несприятливі воднофізичні і хімічні властивості. Дані щодо якісної характеристики ґрунтів та площ, які вони займають, наведені у таблиці 6.3.

Таблиця 6.3. Якість земель

Примітка: дані таблиці наведені, виходячи з обстеженої площі сільськогосподарських угідь – 1809,4 тис. га.

Ґрунти - індикатор багатовікових природних процесів, і його якість – це результат довгого впливу різних джерел забруднення, а особливо сільським господарством.

Екологи тривалий час накопичували свідчення, що з плином часу пестицидне забруднення ґрунтів і води, а також «вторинні ефекти» обов’язково стануть набагато суттєвищими, ніж тимчасова перемога навіть над дуже неприємним шкідником. Їх теза зводилась до того, що всі запропоновані до цього часу хімічні засоби мають широкий спектр дії, впливаючи не тільки на шкідника, а й на всю біосферу і на всі види живого.

Особливо небезпечне неправильне або надмірне використання пестицидів, причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають токсичні речовини (вторинна токсикація). Деякі пестициди не розкладаються протягом кількох років або десятиліть, в зв’язку з цим значні кількості пестицидів можуть акумулюватись у ґрунтах, у воді або концентруватись в харчових ланцюгах.

Інтенсивне виробництво та застосування пестицидів перетворило їх на постійно діючий фактор навколишнього середовища, який має, як позитивний так і негативний вплив. Доведено, що на рівні низьких концентрацій на фоні видимого благополуччя часто можна виявити приховані зміни – функціональні, метаболічні, гематологічні, імунологічні, зниження опору організму до дії супутніх екзогенних та ендогенних факторів.

Використання пестицидів регламентується у всіх країнах відповідними законами. Ціллю цього являється заборона обігу високотоксичних, небезпечних для людини препаратів, які недостатньо ефективні й несприйнятні по гігієні праці і гігієні харчування.

У 2009 році було відібрано і обстежено 2693 зразків ґрунту на площі 251 тис. га. Моніторингом охоплені ґрунти чотирьох районів області: Білокуракинського – 83 тис. га, Троїцького – 103 тис. га, Слов’яносербського – 50 тис. га, Перевальського – 15 тис. га.

З 2693 зразків ґрунту у 35,6 % (960 зразків) були виявлені залишкові кількості хлорорганічних пестицидів (ДДТ і ГХЦГ), а в 0,23 % зразків (6 зр.) з перевищенням гранично допустимих концентрацій. Тобто з 251 тис. га обстеженої площі 89,4 тис. а ґрунтів забруднені залишками хлорорганічних пестицидів, а 0,58 тис. га – з перевищенням ГДК.

В той час, як забруднення ДДТ та його метаболітами, становить 31,6 % від загальної кількості зразків, то залишки ГХЦГ становлять лише 4 %.

Кількість зразків, які забруднені залишками хлорорганічних пестицидів по районах становить:

Білокуракинський – 34,4 % або 28,6 тис. га.

Троїцький – 31,9 % або 32,9 тис. га.

Слов’яносербський – 39,1% або 19,6 тис. га.

Перевальський – 47,5 % або 7,1 тис. га.

Найбільш забрудненими виявились ґрунти Перевальського району, де кількість зразків з перевищенням ГДК становить 1 % від загальної кількості, що становить 0,15 тис. га. Це такі господарства, як ПП «Котляров» та ТОВ «Червоний прапор».

У Слов’яносербському районі зразків з превищенням ГДК – 0,32 % або на площі 0,16 тис. га (господарство «Луга Райз Агро»).

У Троїцькому районі зразків з перевищенням ГДК 0,11 %, або на площі 0,11 тис. га (ТОВ «Лан»).

У Білокуракинському районі ґрунти з перевищенням ГДК становлять 0,1 %, та займають площу 0,083 тис. га (ФГ «Ява»).

Детальна інформація щодо вмісту в ґрунтах залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів надається в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4. Визначення вмісту у ґрунтах залишкових кількостей пестицидів станом на 01.01.2010 р.

Важкі метали вже зараз займають друге місце по рівню небезпечності, поступаючись пестицидам, а по прогнозам спеціалістів в майбутньому вони мають стати більш небезпечними, ніж тверді відходи АЕС.

Важкі метали довготривало та у значних кількостях вносяться у ґрунт з добривами на одних і тих же площах. При цьому токсиканти, що надійшли в ґрунт у складі добрив, відразу не піддаються розпаду, як діючі речовини пестицидів, а приймають участь у міграційних та транслокаційних процесах у об’єктах довкілля (ґрунті, поверхневих та ґрунтових водах, рослинній продукції). Якщо величини напіврозпаду діючих речовин пестицидів становлять від годин, діб, кількох місяців до років, то зменшення наполовину вмісту деяких важких металів (цинку, кадмію, міді та свинцю відповідає 500, 1110, 1500 та кільком тисячам років.

Важкі метали у ґрунті можуть перебувати у різних за рівнем рухомості формах - нерухомі, потенційно та власне рухомі форми. Негативну дію, щодо біоти та людини зумовлюють важкі метали у рухомій формі. Зважаючи на це, для вивчення реальної небезпеки важких металів необхідно проводити контроль за вмістом їх рухомих сполук. У Луганському центрі «Облдержродючість» проводиться визначення рухомої форми важких металів у кислотній витяжці (1М НNO₃). Значних перевищень ГДК по міді та цинку не виявлено, лише на рівні ГДК +10%, тому характеристика забруднення дана лише по свинцю і кадмію, які є найбільш небезпечними серед токсикантів. Рухомі форми цих елементів небезпечні тим, що легко потрапляють до організму людини та тварин, тому що легко засвоюються з їжі та води, накопичуються та майже не виводяться. Їх токсична дія проявляється при дуже низьких концентраціях. Кадмій дуже отруйна речовина, він блокує сульфгідрильні групи ферментів, порушує обмін заліза і кальцію, порушує синтез ДНК. Свинець має багатосторонню негативну дію, блокує SH-групи білків, інгібує дію ферментів, викликає отруєння, враження нервової системи.

У звітному 2009 році ґрунти чотирьох районів області: Білокуракинський, Перевальський, Слов’яносербський, Троїцький були обстежені на вміст важких металів. По Білокуракинському району загальна площа обстеження складала 83 тис. га, де було відібрано 1272 зразки. Мінімальний вміст свинцю 1,7 мг/кг, середній – 6,4 мг/кг, а максимальний – 17,5 мг/кг що відповідає середньому рівню забрудненості. Таких земель у районі 2153 га, що становить 2,6 %. Максимальне забруднення рухомим кадмієм становить 1,67 мг/кг, що відповідає підвищеному рівню забруднення, таких земель у Білокуракинському районі понад 3 % (2414 га). У таблиці 6.5. приведені дані забруднення ґрунтів солями важких металів станом на 01.01.2010 року та вказані населені пункти та господарства, де були виявлені перевищення ГДК.

Таблиця 6.5. Забруднення ґрунтів солями важких металів станом на 01.01.2010 року

По Перевальському району загальна площа обстеження склала 15 тис. га (265 зразків), рівень забруднення по свинцю помірний на 15 % с/г угідь, та середній рівень забруднення по кадмію на площі 0,7 % (113 га).

По Слов’яносербському району загальна площа обстеження 50 тис. га (718 зразків), забруднення свинцем відповідає помірному та середньому рівню на площі 6,4 % (3202 га) с/г угідь. По кадмію максимальний показник рівня забруднення - високий та середній, забруднено 5,1 % площі с/г угідь.

Троїцький район найбільший в цьому році по площі обстеження сільськогосподарських угідь – 103 тис. га, має забруднення свинцем переважно на середньому рівні на площі, що складає 6,1 % від загальнообстеженної, а забруднення кадмієм на рівні помірного та середнього на площі 3873 га (3,7 %).

У 2009 році вже у 11 районах області проведено три тури еколого-агрохімічного обстеження. Чітко просліджується тенденція до зменшення площ забруднених хлорвмісними пестицидами, хоча різниця між останнім і передостаннім турами не така разюча, порівняно з першим туром обстеження.

Динаміка вмісту ЗКП за три тура обстеження наведена у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6. Динаміка вмісту залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів у ґрунтах Луганської області у трьох турах обстеження (1996-2008 рр.)

У 2009 році сектором радіологічних досліджень продовжувались роботи по оцінці і контролю стану забруднення навколишнього середовища радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90.

За звітний рік радіологічне обстеження проводилось на площі 251 тис. га в 217 господарствах, чотирьох районах області. Проаналізовано зразки ґрунту у Троїцькому, Білокуракинському, Слов'яносербському, Перевальському районах.

Вміст цезію-137 було визначено в 616 зразках ґрунту на радіометрі РИГ-01 «Гамма», стронцію-90 в 221 зразках радіохімічним оксалатним методом з використанням малофонової установки УМФ-2000. Найвища щільність забруднення цезієм-137 виявлена у Перевальському та Білокуракинському районах.

Станом на 01.01.2010 року виявлено 3,8 тис. га сільськогосподарських угідь з рівнем забруднення цезієм-137 вище 1 Кі/км², у тому числі: 2,7 тис. га орних земель і 1,1 тис. га на луках і пасовиськах (таблиця 6.7.).

Ці землі згідно Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносяться до зони посиленого радіологічного контролю.

Одним із показників радіаційної ситуації у зоні обслуговування є визначення рівнів експозиційної дози (гамма-фону) у мкр/год.

У 2009 році гамма-фон визначався на 27 контрольних майданчиках, а також в Троїцькому, Білокуракинському, Слов'яносербському та Перевальському районах. Визначення гамма-фону проводилось приладом СРП-68 одночасно з відбором зразків ґрунту при суцільній еколого-агрохімічній паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Найвищі показники гамма–фону відмічаються в Перевальському районі, які становлять в середньому 15 мкр/год.

Для радіологічного контролю на території області було визначено 27 стаціонарних ділянок, розміщених на основних типах ґрунтів. Робота здійснювалась згідно з програмою робіт радіологічних підрозділів державної агрохімічної служби.

Відбір зразків, підготовка їх до аналізу та радіохімічні аналізи проводились згідно «Методических указаний по определению содержания стронция – 90 и цезия-137 в почвах и растениях» розроблених ЦІНАО, Москва, 1985р. Результати аналізів занесені у таблицю 6.8.

Таблиця 6.7. Щільність забруднення сільськогосподарських угідь області радіонуклідами цезію і стронцію

Таблиця 6.8. Щільність забруднення стаціонарних контрольних майданчиків області радіонуклідами цезію і стронцію