N19. Уява та пам'ять.

   Формування образів уяви завжди відбувається з опорою на пам'ять.

   Процеси уяви та пам'яті мають аналітико-синтетичний характер.

   Основна тенденція уяви - це перетворення уявлень пам'яті, яке забезпечує в кінцевому рахунку створення ново§, раніше не існуючо§ ситуаці§. (Уявлення пам'яті - це образи конкретних предметів і явищ дійсності, які у даний момент безпосередньо не впливають на органи чуття людини. Уявлення пам'яті є продуктом рефлекторно§ діяльності мозку. Їх фізіологічною основою є повторне збудження в корі головного мозку раніше утворених тимчасових нервових зв'язків, які утворилися при безпосередньому сприйнятті об'єктів).

   Ступінь залежності уяви від пам'яті може бути більшою або меншою. Пам'ять більш представлена у процесі репродуктивно§ (відтворюючо§) уяви. Розрізняють:

   а) репродуктивну (відтворюючу) уяву - це процес створення образів, які відповідають опису. При цьому створений образ є лише суб'єктивно новим, а об'єктивно його створили уже інші люди.

   Його побудова відбувається на основі:

   -словесного опису об'єктів;

   -сприйняття §х зображень (карт, схем, креслень) та ін.

   (Наприклад, ми уявляємо собі Єгипетські піраміди - на основі опису друзів, які §х уже бачили, та фото із туристичних буклетів).

   б)творчу уяву - передбачає самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і цінних продуктах діяльності.

   (наприклад, вчений написав книгу, фото-художник - підготував фотовиставку та ін.)

   Творча уява є найважливішою складовою творчо§ діяльності.

   В.А.Романец, який ототожнює уяву і фантазію: пам'ять пов'язує з минулим, увага-з теперішнім, уява з майбутнім. Фантазія неможлива без пам'яті. Чим більше матеріалу дає пам'ять, тим більше можливостей відкривається для комбінаційно§ роботи фантазі§. Для того, щоб створити новий образ, треба репродукувати, оживити в пам'яті сприйняті у минулому враження. Але саме відтворення може слугувати завданню згадування. У цьому випадку не має виходу за межі пам'яті. Відтворення стає необхідним моментом фантазі§, коли воно підкоряється не сво§м безпосереднім цілям, а цілям фантазі§. Образ репродукці§ в цьому разі виникає як елемент або фрагмент створюваного образу. Нерідко процес пригадування йде опосередкованим шляхом, і уява як допоміжний засіб стає моментом пам'яті. В свою чергу пам'ять може відігравати і негативну роль.

   Схожість між уявою та пам'ятю: щоб запам'ятати слово і засіб, необхідно уявити в одному і тому ж образ, а для цього необхідна уява. Правильним буде і зворотнє: пам'ять автобіографічна та епізодична, безперечно пов'язані з уявою. Людина уявляє себе власне собі, вона не може уявити собі своє власне Я, власний час, долю поза сво§м минулим.

   Відмінності між ними: виникають у випадку коли майбутня ситуація виявиться для суб'єкта зовсім новою, непередбаченою (творчою ситуацією). Передбачити не передбачувану ситуацію не можна спираючись на пам'ять, необхідне перетворення минулого досвіду.