N5. Вихідні ознаки (храктерні риси) вольово§ поведінки.
Рассмотрим проблему волевого действия. Как относительно самостоятельная область исследования волевое действие, в первую очередь, изучается с точки зрения имманентно присущих ему свойств. Не все действия могут быть охарактеризованы как волевые. В.А. Иванников подробно рассматривает различные признаки, которые прямо или косвенно относятся к волевому действию. Он, например, выделяет свойство сознательности и целенаправленности действия, которое является необходимым, но не достаточным признаком волевого действия. Есть целенаправленные действия, которые не обязательно являются волевыми, например, передвижение из одного пункта в другой. Такое действие действительно не сопряжено с волевым усилием, но при этом является целенаправленным. Еще одним свойством, которое может быть присуще волевому действию, является направленность на создание идеальных целей, в ситуации, в которой отсутствуют актуальные потребности, а также актуализация усилий при наличии препятствия на пути достижения жизненной цели. Утверждается, что в качестве таких гипотетических признаков волевого действия выступают - наличие отдаленной цели или мотива, относительная независимость действия от текущих обстоятельств, подчиненность действий устойчивым, постоянным мотивам, которые противостоят ситуативным мотивам и проч. Правда, надо сказать, что не все из перечисленных категорий действительно могут претендовать на статус признака. Можно заметить, что многие из них имеют отношение не к свойствам действия, а к условиям его возникновения (например, наличие препятствий на пути достижения цели и др.). Итак, общими признаками волевого действия являются:
1) осознанность, целенаправленность, намеренность действия;
2) необходимость его совершения;
3) наличие дефицита побуждения/торможения.
Следует уточнить, что недостаток побуждения может возникать в разных по характеру ситуациях. Недостаток побуждения наблюдается в ситуации действия без актуальной потребности, либо при слабом социальном мотиве, либо в ситуации борьбы (конкуренции) мотивов.
N8.Уява та воля (мотиваційний аспект, уявний мотив)
(Воля проигрівает воображению!) Для вирішення проблеми боротьби мотивів необхідне застосування уяви як інструменту моделювання ситуацій з задоволенням мотивів. Таким чином людина може обрати бажаний результат. Від ступеню розвину тості уяви залежить результат і ціле покладання вольово§ ді§, міра чіткості уявлення мети, §§ деталізованість, адекватність.
N9.Воля як регулятор діяльності.
Воля - це психічна функція, яка передбачає регулювання людиною своє§ поведінки відповідно до найбільш значущих для не§ мотивів; гальмування інших мотивів, спонукань; організацію дій згідно до свідомо поставлених цілей. Саме в цих діях виражається воля.
Вольові процесі характеризуються свідомим та довільним управлінням поведінки та діяльності людини.
Вольові ді§ - це ді§, яка є детерміновані не бажаннями, а розумінням необхідності тих чи інших дій. Ці свідомі прагнення є опосередкованими розумом.
Отже, воля не детермінується на пряму потребами людей.
Воля - це єдність двох тенденцій: потягів і повинностей. Воля виникає тоді, коли людина прагне до рефлексі§ по відношенню до власних потягів, щоб так або інакше віднестись до них.
Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати ді§, але людина усвідомлює, що дію треба зробити для майбутнього, то воля робить наше
- N1.Психологічне визначення уяви та фантазії.
- N2. Теорія бісоціацій у поясненні механізмуму творчо§ уяви.
- N3.Фантазування: механізми та результат.
- N4.Розвиток уяви і здатності до фантазування в онтогенезі.
- N5.Свідоме і несвідоме в техніці фантазій.
- N6. Мрія як феномен фантазі§, синтез реального та ідеального, об"єктивного та суб'єктивного.
- N9. Репродуктивна і творча уява.
- N10.Загальні проблеми психологі§ фантазі§.
- N11.Проблеми уяви та фантазі§ у Рубінштейна.
- N12. Дослідження Вундта в проблемі творчо§ уяви та фантазі§ в теорі§ бісоціаці§.
- N13.Розет про техніку фантазі§.?????????????????
- N14.Фантазія і гра.
- N15.Виготський про роль уяви в індивідуальному розвитку.
- N17.Уява та мислення; 17.Фантазія та мислення.
- N18.Фантазія та інту§ція.
- N19. Уява та пам'ять.
- N20.Фантазія та моральна сфера людини.
- N 22. Тлумаченя природи та структури творчого процесу.
- 1 Період досліджень з психологі§ фантазі§ -представлено в роботах старо§, асоціативно§ психологі§, зокрема, в роботах в.Вундта як і р.Рібо. Це матеріалістична точка зору.
- N24.Роль фантазі§ у творчій діяльності людини.
- N25.Методи дослідження творчо§ уяви.
- N26.Фантазія у дитячому малюнку.
- N 28. Уява і фантазія як психологічна реальність, феномен та процес.
- Співвідношення уяви та фантазі§:
- N29.Індивідуально-психологічні відмінності уяви, фантазування, творення.
- N30. Функці§ уяви та фантазі§ у процесі формування та розгортання індивідуальних особливостей індивіда.
- N31.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.
- N1. Потреби, мотиви, емоці§.
- N2. Умови виникнення емоційних процесів??????????
- N4. Форми прояву емоційних явищ
- N5. Особливості психічного відображення в емоціях.
- N7. Зовнішній вираз емоцій .
- N11. Еволюційна теорія емоцій дарвіна.
- N12. Поняття афективно§ сфери психіки (регулятивна).
- N13. Сучасні зарубіжні теорі§
- N15.Периферична теорія емоцій.
- N18. Теорія емоцій як цінності(Додонов)
- N19. Теорія диференціальних емоцій к.Е. Ізарда
- N20. Емоці§ та почуття
- N 21!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!.Рівні регулятивно-праксично§ сфери психіки - мимовільний, довільний, вольовий.
- N22. Емоці§ та воля як регулятори діяльності
- N23. Типи емоціогенних ситуацій (Піаже)
- N1. Філософські аспекти волі
- N5. Вихідні ознаки (храктерні риси) вольово§ поведінки.
- N11. Методи дослідженя волі.
- N12. Психологічні теорі§ волі.
- N13. Функці§ волі.
- N14. Тенденція вимушеності та потягу волі.
- N15. Вольові якості особистості.