N1.Психологічне визначення уяви та фантазії.

   Уява--це психічний процес, що виражається у побудові образа засобів і кінцевого результату предметно§ діяльності суб'єкта; у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація не визначена; у продукуванні образів, які не програмують, а замінюють діяльність; у створенні образів, відповідних опису об'єктів.

   Існує певна важкість виявленні специфіки уяви через те, що вона тісно переплітається з усіма видами пізнання, і §§ відділення від них стає важким. Крім терміна "уява" часто синонімічно викор-ся термін "фантазія". Однак, існує думка, що за цими словами криється трохи різна психологічна реальність. Фантазія може розглядатися як синонім уяви, як §§ продукт, що змінює образ дійсності, відображено§ у свідомості, для не§ характернана транспозиція (перестановка) елементів реальності; фантазія дозволяє знайти нову точку зору і має велику художню та науково-пізнавальну цінність. Творча активність, що породжує Ф., досить спонтанна, пов'язана із індивідуальним досвідом, що склався у процесі діяльності. З точки зору аналітично§ психологі§ Ф.- самозображення несвідомого, що утворене забутими чи витісненими особистими переживаннями і архетипами колективного несвідомого (напр.. під час сну, перевтоми). З філософсько§ точки зору фантазія грає, комбінує, створює те, чого не може бути (казки, міфи), що пов'язане з естетичним. Фантазія стимулює. У розвитку уяви важливу роль відіграє етап формування фантазі§, але іноді Ф. може і заважати уяві у §§ творчому пізнавальному процесі.

   Уява і фантазія розвиваються за законами розвитку вищих психічних функцій--від мимовільно§ форми до довільно§, від репродуктивно§ до творчо§.

   Уява миттєво малює різноманітні висновки з випадкового спостереження. "Уява не накопичує окремі враження, а будує якісно нові ряди із раніше накопичених",-- казав Л.С.Виготський. Уява підказує нові образи, інсайти. Уява і Ф-я важливі для розвитку креативності, творчості, винахідництва. Фантазія несе у собі елементи фантастичного (нереального), може розглядатися як найвищий рівень уяви, є більш незалежною, ніж уява. Ф. - процес, діяльність відірвана від практично§ діяльності. На думку Кестлера, уява дає можливість по-новому зв'язати відомі раніше та щойно отримані дані. З іншого боку уяву і фантазію можуть об'єднувати в 1е поняття, так як напр В.А.Роменець.

   Філософ-ка енциклопедія визначає уяву як психічну діяльність, що полягає у створенні уявлень і мисленевих ситуацій, ніколи вцілому беспосередньо не сприйнятих людиною у дійсності. З цього приводу існують різні думки і суперечки, але слід відмітити, що уява доповнює мислення, коли воно вичерпує сво§ можливості. Крім того уява пов'язана із чуттєвими даними і відображенням. Більш повно розкрити поняття уяви можна лише досягнувши єдності §§ чуттєвого і логічного, що складають §§ природу.

   Тобто, уява- є створенням нових образів, перетворенням мин-го досвіду, при чому такі перетворення здійснюються при органічній єдності чуттєвого та раціонального.