N15. Вольові якості особистості.

   Вольові властивості - це відносно стійкі і незалежні від конкретно§ ситуаці§ психічні утворення, що засвідчують досягнений особистістю рівень свідомо§ саморегуляці§.

   Калін, вольові якості розділяє на 2 групи:

  -- Базальні (енергійність, терплячість, витримка, сміливість);

  -- Системні ( цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, самостійність, рішучість)

   Базальні - це односпрямовані форми свідомості і набирають форму вольового зусилля:

  -- Енергійність - це здатність, за допомогою вольового зусилля, швидко піднімати активність до певного рівня.

  -- Терплячість - це підтримання, шляхом вольового зусилля, інтенсивність роботи на заданому рівні, при внутрішніх перешкодах.

  -- Витримка - це здатність швидкого гальмування, послаблення або уповільнення ді§, емоці§, думок, що заважають здійсненню прийнятого рішення.

   Системні - це сполучення односпрямованих форм свідомості:

  -- Цілеспрямованість - це вміння керуватись в сво§х діях стійкими цілями, які базуються на переконанні людини;

  -- Наполегливість - це вміння постійно і тривало добиватися мети, не знижуючи енергію в боротьбі с труднощами;

  -- Впертість - виявляється в необґрунтованому, нерозумному відстоюванню людиною сво§х рішень і відкиданню чужих пропозицій;

  -- Принциповість - це вміння керуватися в сво§х вчинках та діях стійкими принципами переконання доцільності певних моральних норм поведінки, які регулюють взаємини між людьми;

  -- Самостійність - це вміння обходитися в сво§х діях без чужо§ допомоги, критично ставитися до критичних дій, оцінюючи §х відповідно до сво§х поглядів та переконань;

  -- Ініціативність - це вміння знаходити нові - не шаблонні - рішення та засоби §х здійснення;

  -- Рішучість - це вміння приймати обдумані рішення, вони організують впевненість та швидкість, з якою людина приймає рішення.

   Сукупність позитивних вольових якостей утворює силу волі.

N16. Патологія волі.

   Існує три класи патологій:

  -- Знижена вольова активність;

  -- Підвищена вольова активність;

  -- Спотворена вольова активність.

   Зниження проявляється при органічних захворюваннях головного мозку ( аболія - не здатність прийняти вольове рішення ).

   Підвищення проявляється в стаді§ маніакально-депресивного психозу ( виривається у суб'єкта мимовільно ).

   Спотворення проявляється в рухах людини ( акатонічний ступор - повна нерухомість ; акаталепсія ; негативізм - людина чинить опор будь-якому впливу зі сторони).

   Основні напрямки патологі§ волі.

   1)Порушення довільного керування психічними процесами. Порушення довільно§ уваги. Астенічні стани, викликані виснаженням нервово§ системи в результаті перенапруження, обумовленого тривалими переживаннями, надмірним розумовим навантаженням, перенесеними інфекціями та інтоксикацією, супроводжується труднощами зосередження уваги на певному завданні, підвищеною відволікаємістю. Однією з форм послаблення уваги, зокрема у хворих з початковими явищами склерозу судин головного мозку, єрозсіяність (неуважність). Порушення сприймання . Порушення зорового С-ня при ураженні лобних ділянок право§ півкулі, що виявлено при розв'язанні гностичних задач. Порушення слухового С-ня--виявлено при оцінці та відтворенні ритмів. У тактильному С-ні--складнощі при опізнанні на дотик. Порушення довільно§ пам'яті при ураженні скроневих ділянок кори ГМ--поруш-ся слухова пам'ять, при потиличних--зорова. Амнезія--повне випадіння із пам'яті певного періоду життя. Гіпомнезія--послаблення пам'яті на поточні та минулі поді§. Гіпермнезія--загострення здатності відтворювати дані, які до хвороби, як здавалось не збереглись у пам'яті. При масивному ураженні лобних ділянок мозку виникає порушення по типу псевдоамнезі§--складнощі при довільному запам'ятовуванні та відтворенні будь-яких за модальністю стимулів; складнощі при організаці§ матеріалу при запам'ятовуванні. Порушення здатності уявляти об'єкти та явища, що раніше сприймалися (агнозія Шарко-Вільбрандта)--при ураженні тім'яно-потиличних ділянок ГМ.

   2)Порушення доцільності дій. При ураженні лобних ділянок великих півкуль ГМ. Незважаючи на збереження знань та окремих часткових операцій (розумових дій), спостерігаються складності в §х доцільному використанні.

   3)Порушення довільних та рухових дій. При ураженні кіркових відділів рухових функціональних систем--апраксія. Лурія виділив 4 форми апраксій: кінестетична, просторова, кінетична, регуляторна.

   4)Моторні порушення мовлення. Види: Еферентна моторна афазія: хворі не можуть вимомити практично жодного слова але розуміють те, що §м говорять або хворі не можуть переключитися з одного складу на інший.

   Аферентна моторна афазія: порушення кінестетично§ мовленнєво§ аферентаці§м неможливість аналізувати аферентні сигнали

   Динамічна афазія :--"дефект мовленнєво§ ініціативи" внаслідок ураження ділянок ліво§ півкулі поблизу зони Брока .

   5)Порушення сили вольових спонукань

   Абулія--стан безволля, відсутність спонукань до діяльності, втрат бажань, припинення вдоволення примітивних фізіологічних потреб.Мутизм--хворий не говорить, не відповідає на запитання. Гіпербулія--підвищення вольово§ активності, гіпобулія--послаблення вольових спонукань. Ступір--повна нерухомість. Каталепсія (одна із форм ступора)--хворий застигає у тому положенні, яке йому надали--автоматичне підпорядкування.

   6)Порушення в розвитку вольово§ сфери у розумово відсталих дітей та дітей із затримками психічного розвитку. При олігофрені§ та психопаті§§--відсутність здатності стримувати сміх.