N14.Фантазія і гра.

   Фантазія-це художній вимисел, який заснований на здібності людини вільно комбінувати образи, які виникають у несвідомому.Передумовою гри є висока здатність перенесення одних функцій предметів на інші. Вона починається тоді, коли дитина розділяє предмет на річ та на уявлюване значення, уявлювану функцію. Це "накладання" в уяві одного предмета на інший, є утворенням простого символу. Штерн пов'язує з цим безтурботність дитячо§ фантазі§, тобто дитина може перетворити будь-який предмет на що завгодно. Формування фантазі§ залежить від мисленнєво§ здатності до утворення понять, яка розвивається поступово після перших 15-18 місяців життя. Фантазія індивідуума є основною передумовою для виникнення гри.

   Гра-результат діяльності уяви. Роль фантазі§ в грі носить подвійний характер, являючись основним засобом виникнення і відокремлення ігрового світу як проти стоячого світу реальному, він створює нові образи, тому необхідним початком гри є подвоєння реальності - результат діяльності свідомості суб'єкта. Суб'єкт свідомо розділяє свою реальність на 2 світи-ігровий ("видгаданний") та неігровий ("життєвий"). Розділення зазвичай в повній мірі усвідомлюється суб'єктом, в чому і полягає умовний характер ігрово§ діяльності.

   За Т.Рібо ігри мають подвійну ціль - експерементальну, яка слугує введенням до знання і дає деякі незрозумілі поняття про природу речей; друга ціль ігор - творчість, це головна роль. Дитина починає з наслідування, вона будує лодки, дома, робить досить незграбні малюнки, але наслідування сконцентровується на собі самому, на сво§х вчинках. Дитина по черзі стає солдатом, моряком, розбійником тощо. Після періода наслідування починаються більш сміливі спроби. Дитина починає діяти самостійно, §§ охоплює ідея, і вона намагається реалізувати §§. Особистісний характер творчості проявляється в тому, що дитина цікавиться лише тою роботою, яку вона сама задумала. Хоч фантазі суб'єкта є необхідним початком будь-яко§ гри, яка дозволяє створити другу реальність для суб'єкта, ігровий процес наповнює фантазію новими ігровими образами, що в свою чергу може призвести до подальшого "вживлення" суб'єкта в гру, і т.д.