N17.Уява та мислення; 17.Фантазія та мислення.

   Щоб розкрити природу уяви, доцільно порівнять §§ з іншими психічними процесами. Найчастіше порівнюють §§ з мисленням та пам'яттю.

   Мислення -це найбільш узагальнена та опосередкована форма псих відображення, яка встановлює зв'язки та відношення між пізнавальними об'єктами.

   Уява - мислиннєвий, пізнавальний процес, форма психічного відображення, яка полягає в побудові образів на основі раніше сформованих уявлень.

   Фантазія - це художній вимисел, який заснований на властивості дитини, доросло§ людини вільно комбінувати образи, які виникають в несвідомому.

   Память протиставляється творчій здатності фантазі§ , а мислення -наочно-образному §§ хар-ру. Мислення може відбуватися не тільки в абстрактній , але й в образній сфері. Сеченов у зв'язку з цим говорив про мислення конкретами. Якщо память дає фантазі§ матеріал, то мислення встановлює істотні відношення всередині цього матеріалу В зв'язку з цим мисленню іноді приписують провідну роль в побудові образів фантазі§ . Деякі психологи навіть оперують виразом "фантазія є мисленням в образах", але його слід вживати з певними застереженнями. Мислення образами -- вираз, який містить в собі не тільки формальну суперечність -- процес мислен­ня прямо протилежний процесу створення образів. Мис­лити можна тільки абстракціями, хоч і за допомогою об­разів. Питання про участь фантазі§ в творчості в абстрактних сферах-символічній, понятійній і т. д. набуває все більшого визнання. Справді, творчість може відбуватись і в чистій сфері мислення без прямого дотику з емпіричним чуттєвим джерелом. Час від часу абстрактне мислення знову і знову звертається до емпірі§, і в цьо­му відношенні виявляється діяльність фантазі§. Справжнє відкриття на базі синтезу завжди здійсню­ється в процесі співвідношення досвіду і теорі§. Там, де відбувається тільки аналіз понять, і виводяться наслідки всередині само§ теорі§, там менше за все фантазі§, але там і не здійснюється вирішальне зрушення в науці.

   Насправді, процес фантазі§, як і процес мислення, складається з чуттєво§ і раціонально§ сторін, які висту­пають в тісній взаємоді§. Створюючи художній образ, письменник спочатку створює задум, продумує художню ідею цього образу і разом з цим будує його так, щоб він втілював цю ідею. Щоб створити яку-небудь гіпотезу, вчений повинен мати чуттєву базу досвіду. Отже, проце­си фантазі§ і мислення не можуть відбуватись без взаємопереходу чуттєво§ і раціонально§ сторін. В цьому §х схожість. Різниця між мисленням і фантазією полягає в особливостях творчого синтезу.

   Також спільне та відмінне полягає в тому, що мислення та уява виникають в проблемні й ситуаці§, мотивуються потребами особистості, основу §х складає випереджуюче відображення. Але випереджуюче відображення дійсності, яке здійснюється в процесі уяви, відбувається у вигляді яскравих уявлень, в той час як процесах мислення випереджуюче відображення відбувається шляхом оперування поняттями, які дозволяють узагальнено і опосередковано пізнавати оточуючий світ.