N 22. Тлумаченя природи та структури творчого процесу.

   Фройдистська теорія творчості: несвідома сфера-основа людсько§ поведінки. Фройдизм, хай і в містифікованій формі, але побачив певні проблеми психологі§ творчості, та не зміг §х докінця вирішити. Це стосується теорі§ несвідомого.

   Інфантильне не зникає безслідно, а утворює той центр, навколо якого кристалізується несвідоме психічне життя. Основним змістом несвідомого, за Фройдом, є різні форми сексуального життя дитини. В дитячоиу віці статева поведінка має такі риси , як нарцисизм, автоеротизм та ін., лібідо не руйнується, воно тільки змінює форму, але завжди має первинне джерело. Несвідомі бажання та витіснені інстинкти через компроміс зі свідомим здійснюють вплив на думки і ді§ культурно§ людини. Несвідоме має сво§ засоби вираження - заміщення, витіснення, проекція, розклад, заміна протилежним, перенесення ефекту істотного на неістотне, раціоналізація,сиситематизація, символи. Символічні зображення служать несвідомим потягам, вони приводять у свідомість все неприємне у замаскованій формі. За Фройдом, несвідоме у психічному житті уможливлює культурний процес, що не зміг би здійснитися без активно§ протиді§ несвідомого.

   Психоаналіз за пердмет дослідження бере творчість художню і моральну. Художня тв. через символіку дає людині насолоду, тут голвна роль належить фантазі§. Зміст роботи фант. в художній творчості становить витіснені сексуальні бажання, адже §хню мету легше перенести з реального світу в уявний. Несвід.-це та частина життя, яка, прагнучи безпосередьо насолоди, не хоче пристосовуватися до реального світу. Виникає подвійний ряд: з одного боку асоціальні форми несвід.-сноведіння і неврози, з іншого-феномени, що мають велике культурне значення-релігія, мистецтво, філософія та ін.

   Чітко визначається поняття сублімаці§ - здатності заміщувати вихідну сексуальну мету іншою, несексуальною, але спорідненою психічно.

   Мистецтво, за Фройдом-іллюзія, що відводить від життя за допомогою фантазі§, воно збуджує в людині слабкий наркотик і тимчасово ховає §§ від труднощів. Естетична діяльність не допомагає в стажданнях, але дає компенсацію.

   За Юнгом творчий процес є "автономним комплексом", ніби живою істотою у тілі людини. Це та частина душі, що віддалена від рівня свідомості, може взяти "Я" собі на службу. Цей комплекс розвивається у сфері несвідомого і поширюється на всю психіку. Творчий процес тут полягає у несвід.оживленні архетипу. Несвідоме, за Юнгом, складаєься з шарів різно§ глибини та доступності. Верхній -особове несвідоме, пов"язане з "симптоматичним мистецтвом", витіснене і ніколи не може повністю усвідомитися, нижче - колективне, пов"язане з символічмим, несе спадковість віків, більш примитивного рівня, ніж попереднє.

   Д. В. Бассін та Л.Е. Шерозія виділяють важливу роль установки(за Узнадзе), що на §х думку дає пояснення несвідомому.

   ++15(Виготский), 12(Рубінштейн), 1(бисоциация Вундта и Кеслера)

   N23. Історичний огляд досліджень з психологі§ фантазі§.

   Деякі аспекти ціє§ проблеми проаналізовано в статті Л.С.Вигостького "Уява і творчість в дитячому віці".