N31.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.
Генетично першим розвивається конкретне мислення, що властиве дитині раннього віку. Це повна залежність поведінки, мислення, сприйняття від конкретних обставин(повна антитеза фантазі§ і творчості).За Вундтом, фантазія дитини бідніша за підлітка.Удаваність насиченості дит.фантазі§ спричинена тим, що домінуюче місце у поведінці дитини - велика збудливість, некритичність суджень.Уява дитини існує на рівні предметно§ ді§ - у ігровій діяльності, на рівні ейдетичних образів(наочні образи які галюцінаційно ясно відтворюють сприйняте, ці образи є перехідними між сприйняття та уявою). Фантазія не є первинною, самостійною у псих. розвитку підлітка. Ї§ розвитку слугують - формування понять(розвиток абстрактного мислення). Головною причиною усунення ейдетичних образів та перехід у сферу уяви є мова, як засіб утворення понять, мислення у поняттях. У поняттях підлітка знаходяться у роздільному вигляді суттєве і несуттєве(що змішано у ейдетичних образах).Суб"єктивні наочні образи зникають з 16 років - період, коли поняття починають займати місце минулих образів. Підліток виокремлює суб*єктивну та об"єктивну фантазію. Суб"єктивна(емоційна) - задовольняє особисті потреби(нагадує дит.гру), де незадоволені потреби стимулюють до фантазування.Об"єктивна(пластична) фантазія - творча реалізація яко§сь іде§. Поєднуючись з мислення у поняттях, дана фантазія стає домінуючою. Тут і формуються у підлітка перші власні погляди. Пізніше з віком розвиток уяви уповільнюється, поступаючись мисленню.
Закон Рібо: преша стадія розвитку уяви(з 3-років життя, дошкільний вік, підлітковий та юність), де уява не залежить від мислення. Наступна стадія - послаблення ролі уяви. Третя стадія - підпорядкування мисленню(у більшості занепадає і леше у деяких підноситься над мисленням, стаючи творчою силою).
N32. Основні концепці§ та теорі§ творчості у вітчизняній та зарубіжній психологі§.
1)Екзистенціалістська теорія (М.Бердяєв "Смысл творчества"). За автором, у світі ще не було справжньо§ творчості, де найвеличніші досягнення світово§ культури є лише підготовчими ступенями до справжнь§ творчості(§§ предметом стане людський дух у глибокій релігійності, а не світова данність, обтяжена матер.необхідністю). Поняття протилежності каузального і безпричинного ("Полонений дух") - необхідність і свобода лежать на двох полюсах буття. Каузальність не несе нове. Люд.описуючи причину явищ (наука), потряпляє у дурну безкінечність і не дійде до первинного творчого акту. Творча новизна безпричинна. Лише філософія здатна осягнути містичність Космосу. Відношення: Суб"єкт-об"єкт є передумовою творчого акту.Суб"єкт вбирає у собі істину, адже людина вкорінена у ноуменальному (первісно існуючий, "сущий") духовному світі.Тврчість і матерія: матер. виступає простий пасивний опір, і водночас як субстанція виникнення суб"єктивності."Трагедія"творчості: творча новизна вимушена підкор. законам об"єктивованого світу(культура- це самоомана втечі від данності, вона є невдачею творчості). Вчення про богооюдину:люд.без вказівок,виходячи зі своє§ божественості,знаходить життєве завдання своє§ творчості.За откровенням божесвенним іде одкровення антропологічне(народж.Бого в люд., і люд. в Богові).
2)Психоаналітична теорія.(Фрейд, Юнг "Колективне несвідоме") Несвідоме формується у дит.віці. Інфантильне, витіснене з псих.дія-ті не зникає безслідно, а утворює центр несвідомого.Витіснення зі свідомості(прояв у сновидінях) пережитих форм задоволення статевого почуття(дит.сексуал.) і нездійсненні бажання тримає психіку у рівновазі.Засоби вираження несвідомого:заміщення, проекція,розклад,витіснення,заміна протилежним, символи та ін.Худ.творчість використов.символіку, де залучається фантазія. За Юнгом, творчий процес-оживлення архетипу, який живе у колективному несвіломому. Сублімація-здатність заміщувати вихідну сексуальну мету іншою, несексуальною, але спорідненою психічно - джерело творчо§ уяви.
3)Теорія бісоціаці.(А.Кестлер "Творчий акт").Термін"бісоціація" - всановлює різницю між шаблонним способом мислення в рамках єдиного "плану"(асоціація - вираження звички) і творчим актом, який оперує більш шіж з 1 планом(вільне перепланування та комбінування досвіду). Є 2 шляхи автоматизовано§ рутини: 1.поривання в уявний, мрійний стан, де раціональне мислення припинене, 2.- втеча від нудьги, застою, інтелектуальних утруднень, емоц.фрустрацій- тут відбув.спалах інсайту.Бісоціативний акт пов"язує раніше не пов"язані матриці досвіду і робить зрозумілим те, що необх.усвідомити, оживити відразу у кількох планах.Умови творчого синтезу: усунення свідомого контолю, що звільняє розум від певних примусів(сновидіння,несвідомі автоматизми,інту§ція). За Кестлером, творча активність - це регресія до ранніх онтогенетичних і філогенетичних рівнів,втеча від стримувальних моментів свідомого.
N33. Психоаналітичне тлумаченя природи та структури творчого процесу.
Фройдистська теорія творчості: несвідома сфера - основа людсько§ пведінки. Фройдизм, хай і в містифікованій формі, але побачив певні проблеми психологі§ творчості,та не зміг §х докінця вирішити. Це стосується теорі§ несвідомого. Д-ня несвід.передбач.розуміння особливостей розвитку дит.психіки.,адже несвід.винкає в дитячому віці,і ця обставина пояснює основні його риси. Інфантильне не зникає безслідно, а утворює той центр, навколо якого кристалізується несвідоме психічне життя. Основним змістом несвід.за Фройдом, є різні різні форми сексуального життя дитини. В дитячоиу віці статева повед.має такі риси , як нарцисизм,автоеротизм та ін.,лібідо не руйнується,воно тільки змінює форму,але завжди має первинне джерело. Несвід.бажання та витіснені інстинкти через компроміс зі свідомим здійснюють вплив на думки і ді§ культурно§ людини. Несвідоме має сво§ засоби вираження - заміщення,витіснення, проекція, розклад,заміна протилежним, перенесення ефекту істотного на неістотне, раціоналізація, сиситематизація, символи. Символічні зображення служать несвідомим потягам,вони приводять у свідомість все неприємне у замаскованій формі. За Фройдом,несвідоме у психічному житті уможливлює культурний процес, що не зміг би здійснитися без активно§ протиді§ несвідомого. Психоаналіз за пердмет дослідження бере творчість художню і моральну. Художня тв. через символіку дає людині насолоду,тут голвна роль належить фантазі§. Зміст роботи фант. в художній творчості становить вітіснені сексуадьні бажання, адже §хню мету легше перенести з реального світу в уявний. Несвід.-це та частина життя, яка ,прагнучи безпосередьо насолоди,не хоче пристосовуватися до реального світу. Виникає подвійний ряд: з одного бокуасоціальні форми несвід.-сноведіння і неврози,з іншого-феномени,що мають велике культурне значення-релігія,мистецтво, філософія та ін. Чітко визначається поняття сублімаці§ - здатності заміщувати вихідну сексуальну мету іншою,несекс.але спорідненою психічно.Мистецтво,за Фройдом-іллюзія,що відводить від життя за допомогою фантазі§,воно збуджує в людині слабкий наркотик і тимчасово ховає §§ від труднощів. Естетична діяльність не допомагає в стажданнях,але дає компенсацію. За Юнгом творчий процес є "автономним комплексом",ніби живою істотою у тілі людини. Це та частина душі, що віддалена від рівня свідомості, може взяти "Я" собі на службу. Цей комплекс розвивається у сфері несвідомого і поширюється на всю психіку. Творчий процес тут полягає у несвід.оживленні архетипу.
Несвідоме ,за Юнгом, складаєься з шарів різно§ глибини та доступності. Верхній -особове несвідоме,пов"язане з "симптоматичним мистецтвом", витіснене і ніколи не може повністю усвідомитися,нижче - колективне,пов"з.з символічмим, несе спадковість віків, на стр-рі більш примитивного рівня,ніж попереднє.
Емоції:
- N1.Психологічне визначення уяви та фантазії.
- N2. Теорія бісоціацій у поясненні механізмуму творчо§ уяви.
- N3.Фантазування: механізми та результат.
- N4.Розвиток уяви і здатності до фантазування в онтогенезі.
- N5.Свідоме і несвідоме в техніці фантазій.
- N6. Мрія як феномен фантазі§, синтез реального та ідеального, об"єктивного та суб'єктивного.
- N9. Репродуктивна і творча уява.
- N10.Загальні проблеми психологі§ фантазі§.
- N11.Проблеми уяви та фантазі§ у Рубінштейна.
- N12. Дослідження Вундта в проблемі творчо§ уяви та фантазі§ в теорі§ бісоціаці§.
- N13.Розет про техніку фантазі§.?????????????????
- N14.Фантазія і гра.
- N15.Виготський про роль уяви в індивідуальному розвитку.
- N17.Уява та мислення; 17.Фантазія та мислення.
- N18.Фантазія та інту§ція.
- N19. Уява та пам'ять.
- N20.Фантазія та моральна сфера людини.
- N 22. Тлумаченя природи та структури творчого процесу.
- 1 Період досліджень з психологі§ фантазі§ -представлено в роботах старо§, асоціативно§ психологі§, зокрема, в роботах в.Вундта як і р.Рібо. Це матеріалістична точка зору.
- N24.Роль фантазі§ у творчій діяльності людини.
- N25.Методи дослідження творчо§ уяви.
- N26.Фантазія у дитячому малюнку.
- N 28. Уява і фантазія як психологічна реальність, феномен та процес.
- Співвідношення уяви та фантазі§:
- N29.Індивідуально-психологічні відмінності уяви, фантазування, творення.
- N30. Функці§ уяви та фантазі§ у процесі формування та розгортання індивідуальних особливостей індивіда.
- N31.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.
- N1. Потреби, мотиви, емоці§.
- N2. Умови виникнення емоційних процесів??????????
- N4. Форми прояву емоційних явищ
- N5. Особливості психічного відображення в емоціях.
- N7. Зовнішній вираз емоцій .
- N11. Еволюційна теорія емоцій дарвіна.
- N12. Поняття афективно§ сфери психіки (регулятивна).
- N13. Сучасні зарубіжні теорі§
- N15.Периферична теорія емоцій.
- N18. Теорія емоцій як цінності(Додонов)
- N19. Теорія диференціальних емоцій к.Е. Ізарда
- N20. Емоці§ та почуття
- N 21!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!.Рівні регулятивно-праксично§ сфери психіки - мимовільний, довільний, вольовий.
- N22. Емоці§ та воля як регулятори діяльності
- N23. Типи емоціогенних ситуацій (Піаже)
- N1. Філософські аспекти волі
- N5. Вихідні ознаки (храктерні риси) вольово§ поведінки.
- N11. Методи дослідженя волі.
- N12. Психологічні теорі§ волі.
- N13. Функці§ волі.
- N14. Тенденція вимушеності та потягу волі.
- N15. Вольові якості особистості.