logo
Емоції і воля

N31.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.

  

   Генетично першим розвивається конкретне мислення, що властиве дитині раннього віку. Це повна залежність поведінки, мислення, сприйняття від конкретних обставин(повна антитеза фантазі§ і творчості).За Вундтом, фантазія дитини бідніша за підлітка.Удаваність насиченості дит.фантазі§ спричинена тим, що домінуюче місце у поведінці дитини - велика збудливість, некритичність суджень.Уява дитини існує на рівні предметно§ ді§ - у ігровій діяльності, на рівні ейдетичних образів(наочні образи які галюцінаційно ясно відтворюють сприйняте, ці образи є перехідними між сприйняття та уявою). Фантазія не є первинною, самостійною у псих. розвитку підлітка. Ї§ розвитку слугують - формування понять(розвиток абстрактного мислення). Головною причиною усунення ейдетичних образів та перехід у сферу уяви є мова, як засіб утворення понять, мислення у поняттях. У поняттях підлітка знаходяться у роздільному вигляді суттєве і несуттєве(що змішано у ейдетичних образах).Суб"єктивні наочні образи зникають з 16 років - період, коли поняття починають займати місце минулих образів. Підліток виокремлює суб*єктивну та об"єктивну фантазію. Суб"єктивна(емоційна) - задовольняє особисті потреби(нагадує дит.гру), де незадоволені потреби стимулюють до фантазування.Об"єктивна(пластична) фантазія - творча реалізація яко§сь іде§. Поєднуючись з мислення у поняттях, дана фантазія стає домінуючою. Тут і формуються у підлітка перші власні погляди. Пізніше з віком розвиток уяви уповільнюється, поступаючись мисленню.

   Закон Рібо: преша стадія розвитку уяви(з 3-років життя, дошкільний вік, підлітковий та юність), де уява не залежить від мислення. Наступна стадія - послаблення ролі уяви. Третя стадія - підпорядкування мисленню(у більшості занепадає і леше у деяких підноситься над мисленням, стаючи творчою силою).

  

   N32. Основні концепці§ та теорі§ творчості у вітчизняній та зарубіжній психологі§.

   1)Екзистенціалістська теорія (М.Бердяєв "Смысл творчества"). За автором, у світі ще не було справжньо§ творчості, де найвеличніші досягнення світово§ культури є лише підготовчими ступенями до справжнь§ творчості(§§ предметом стане людський дух у глибокій релігійності, а не світова данність, обтяжена матер.необхідністю). Поняття протилежності каузального і безпричинного ("Полонений дух") - необхідність і свобода лежать на двох полюсах буття. Каузальність не несе нове. Люд.описуючи причину явищ (наука), потряпляє у дурну безкінечність і не дійде до первинного творчого акту. Творча новизна безпричинна. Лише філософія здатна осягнути містичність Космосу. Відношення: Суб"єкт-об"єкт є передумовою творчого акту.Суб"єкт вбирає у собі істину, адже людина вкорінена у ноуменальному (первісно існуючий, "сущий") духовному світі.Тврчість і матерія: матер. виступає простий пасивний опір, і водночас як субстанція виникнення суб"єктивності."Трагедія"творчості: творча новизна вимушена підкор. законам об"єктивованого світу(культура- це самоомана втечі від данності, вона є невдачею творчості). Вчення про богооюдину:люд.без вказівок,виходячи зі своє§ божественості,знаходить життєве завдання своє§ творчості.За откровенням божесвенним іде одкровення антропологічне(народж.Бого в люд., і люд. в Богові).

   2)Психоаналітична теорія.(Фрейд, Юнг "Колективне несвідоме") Несвідоме формується у дит.віці. Інфантильне, витіснене з псих.дія-ті не зникає безслідно, а утворює центр несвідомого.Витіснення зі свідомості(прояв у сновидінях) пережитих форм задоволення статевого почуття(дит.сексуал.) і нездійсненні бажання тримає психіку у рівновазі.Засоби вираження несвідомого:заміщення, проекція,розклад,витіснення,заміна протилежним, символи та ін.Худ.творчість використов.символіку, де залучається фантазія. За Юнгом, творчий процес-оживлення архетипу, який живе у колективному несвіломому. Сублімація-здатність заміщувати вихідну сексуальну мету іншою, несексуальною, але спорідненою психічно - джерело творчо§ уяви.

   3)Теорія бісоціаці.(А.Кестлер "Творчий акт").Термін"бісоціація" - всановлює різницю між шаблонним способом мислення в рамках єдиного "плану"(асоціація - вираження звички) і творчим актом, який оперує більш шіж з 1 планом(вільне перепланування та комбінування досвіду). Є 2 шляхи автоматизовано§ рутини: 1.поривання в уявний, мрійний стан, де раціональне мислення припинене, 2.- втеча від нудьги, застою, інтелектуальних утруднень, емоц.фрустрацій- тут відбув.спалах інсайту.Бісоціативний акт пов"язує раніше не пов"язані матриці досвіду і робить зрозумілим те, що необх.усвідомити, оживити відразу у кількох планах.Умови творчого синтезу: усунення свідомого контолю, що звільняє розум від певних примусів(сновидіння,несвідомі автоматизми,інту§ція). За Кестлером, творча активність - це регресія до ранніх онтогенетичних і філогенетичних рівнів,втеча від стримувальних моментів свідомого.

  

   N33. Психоаналітичне тлумаченя природи та структури творчого процесу.

  

   Фройдистська теорія творчості: несвідома сфера - основа людсько§ пведінки. Фройдизм, хай і в містифікованій формі, але побачив певні проблеми психологі§ творчості,та не зміг §х докінця вирішити. Це стосується теорі§ несвідомого. Д-ня несвід.передбач.розуміння особливостей розвитку дит.психіки.,адже несвід.винкає в дитячому віці,і ця обставина пояснює основні його риси. Інфантильне не зникає безслідно, а утворює той центр, навколо якого кристалізується несвідоме психічне життя. Основним змістом несвід.за Фройдом, є різні різні форми сексуального життя дитини. В дитячоиу віці статева повед.має такі риси , як нарцисизм,автоеротизм та ін.,лібідо не руйнується,воно тільки змінює форму,але завжди має первинне джерело. Несвід.бажання та витіснені інстинкти через компроміс зі свідомим здійснюють вплив на думки і ді§ культурно§ людини. Несвідоме має сво§ засоби вираження - заміщення,витіснення, проекція, розклад,заміна протилежним, перенесення ефекту істотного на неістотне, раціоналізація, сиситематизація, символи. Символічні зображення служать несвідомим потягам,вони приводять у свідомість все неприємне у замаскованій формі. За Фройдом,несвідоме у психічному житті уможливлює культурний процес, що не зміг би здійснитися без активно§ протиді§ несвідомого. Психоаналіз за пердмет дослідження бере творчість художню і моральну. Художня тв. через символіку дає людині насолоду,тут голвна роль належить фантазі§. Зміст роботи фант. в художній творчості становить вітіснені сексуадьні бажання, адже §хню мету легше перенести з реального світу в уявний. Несвід.-це та частина життя, яка ,прагнучи безпосередьо насолоди,не хоче пристосовуватися до реального світу. Виникає подвійний ряд: з одного бокуасоціальні форми несвід.-сноведіння і неврози,з іншого-феномени,що мають велике культурне значення-релігія,мистецтво, філософія та ін. Чітко визначається поняття сублімаці§ - здатності заміщувати вихідну сексуальну мету іншою,несекс.але спорідненою психічно.Мистецтво,за Фройдом-іллюзія,що відводить від життя за допомогою фантазі§,воно збуджує в людині слабкий наркотик і тимчасово ховає §§ від труднощів. Естетична діяльність не допомагає в стажданнях,але дає компенсацію. За Юнгом творчий процес є "автономним комплексом",ніби живою істотою у тілі людини. Це та частина душі, що віддалена від рівня свідомості, може взяти "Я" собі на службу. Цей комплекс розвивається у сфері несвідомого і поширюється на всю психіку. Творчий процес тут полягає у несвід.оживленні архетипу.

   Несвідоме ,за Юнгом, складаєься з шарів різно§ глибини та доступності. Верхній -особове несвідоме,пов"язане з "симптоматичним мистецтвом", витіснене і ніколи не може повністю усвідомитися,нижче - колективне,пов"з.з символічмим, несе спадковість віків, на стр-рі більш примитивного рівня,ніж попереднє.

Емоції: