N11.Проблеми уяви та фантазі§ у Рубінштейна.

   На відміну від бісоціативно§ теорі§, Рубінштейн стверджує, що образи, якими оперує людина, не обмежуються відтворенням того, що було сприйнято неопосередковано. Перед людиною в образах може з'явитися і те, що вона не сприймала неопосередковано, те чого не було взагалі, і навіть те, чого саме в такій конкретній формі дійсності і не може бути. Таким чином, не будь-який процес, що протікає в образах, може бути сприйнятий як процес відтворення. Власне кожний образ в певній мірі є і відтворенням - хоч і дуже віддаленим, опосередкованим, видозміненим - і перетворенням дійсності. Ці дві тенденці§ відтворення та перетворення, що данні завжди в деякій єдності разом з тим у сво§й протилежності розходяться один з одним. І якщо відтворення є основною характеристикою пам'яті, то перетворення становиться основною характеристикою уяви.

   Уявляти - це перетворювати. Уява пов'язана з нашою здібністю змінювати світ, перетворювати дійсність та творити щось нове. Під уявою у широкому смислі розуміють будь-який процес, що протікає в образах. Уява - це відліт від минулого досвіду, це перетворення даного породження на цій основі нових образів, що є і продуктами творчо§ діяльності та прообразами для не§. В сво§х вищих , найбільш специфічних проявах уява передбачає певне відношення до об'єктивно§ дійсності, причому відношення, діаметрально протилежне тому, яке характеризує пам'ять в §§ вищих свідомих формах. Для уяви у тих вищих формах, в яких повністю проявляються §§ специфічність, не менш характерним є інше відношення до минулого досвіду взагалі та неопосередковано до даного - свідомість відомо§ свободи по відношенню до нього, що дає можливість §§ перетворювати. Уява у власне, у зовсім специфічному смислі слова може бути тільки у людини. Тільки у людини, яка як субєкт свідомо§ практики реально перетворює світ, розвивається істинна уява.

   Сила творчо§ уяви та §§ рівень визначається співвідношенням двох показників:

   1. тим, наскільки уява підтримує обмеженість умов, від яких залежить усвідомленість та об'єктивна значимість §§ продуктів.

   2. тим, наскільки нові та оригінальні, відмінні від неопосередковано даного §§ породження, образи, що відображають у нашій свідомості дійсність, не є статичними, незміними, мертвими речами, вони є динамічними утвореннями.