N4. Форми прояву емоційних явищ

   Рубінштейн виділяв такі форми емоцій:

  -- настро§;

  -- афекти;

  -- стрес;

  -- пристрасті.

   Настрій - це більш менш тривалий та стійкий емоційний стан, що забарвлює всі інші переживання і діяльність людини. Настро§ відрізняються різним ступенем тривалості, вираженості, усвідомленості. Тому говорять про перехідний і тривалий настрій.

   Настрій завжди має причину, але не завжди ці причини усвідомлюються. У різних людей настрій по різному виражається в поведінці. Особливості регуляці§ визначають характер володіння і управління сво§м настроєм.

   Афект - це короткочасна, бурхливо протікаючи, надзвичайно інтенсивна емоційна реакція. Для афекту характерна надзвичайна сила прояву, він захоплює людину цілком. Величезна сила і яскравість афекту з'єднуються з короткочасністю його протікання. Нерідко в стані афекту змінюються звичайні установки особистості. Існують афекти, які носять позитивний характер.

   Стрес - це такий емоційний стан, який викликається несподіваною напруженою обстановкою. Стресовими станами будуть ді§ в умовах ризику, необхідність приймати самостійно швидке рішення, миттєві реакці§ при небезпеці, поведінка в умовах несподівано§ зміни обстановки. При цьому навики та звички залишаються без зміни і можуть замінити собою усвідомлені ді§. При стресі можливі помилки сприйняття, пам'яті, неадекватні реакці§ на неочікувані подразники.

   На думку Г. Сельє, стрес - це невідьємна складова життя людини, його не можна уникнути. Для кожно§ людини є оптимальний рівень стресу, при якому досягається набільша ефективність діяльності.

   Стрес має 3 стаді§ розвитку:

  -- Шоку ( Павлов називав "что такое?")

  -- Мобілізація ( стадія опору)

  -- Стадія виснаження

   Пристрасть - це сильне стійке почуття, що являє собою спрямованість усіх думок особистості на єдину мету точка. Пристрасть є довготривалим почуттям. Пристрасть виявляється у зосередженості індивіда на певному предметі, який у цей час затьмарює всі інші спонуки діяльності. Предметом пристрасті найчастіше є інша людина, яка стає єдиним засобом задоволення потреби іншій людини, що домінує над усіма іншими. Такою пристрастю може бути один з видів кохання.

   Предметом пристрасті може бути й неудохотворенний об'єкт або ж якась ідея. Як і в попередньому випадку індивід потрапляє у поле тяжіння провідно§ потреби, яка з певних причин сформулювалася протягом його життя.

   Існує ще одна форма прояву емоцій, яка називається фрустрація. Крайня незадоволеність, блокада прагнення, що викликає стійке емоційне негативне переживання може стати основою фрустраці§, тобто дезорганізація свідомості та діяльності. В стані фрустраці§ людина відчуває особливо сильне нервово-психічне потрясіння. Воно розкривається як крайня досада, озлобленість, пригніченість.