N12. Дослідження Вундта в проблемі творчо§ уяви та фантазі§ в теорі§ бісоціаці§.

   Термін бісоціація означає вказівку на незалежний автономний характер матриць, які приводять в контакт у творчому акті, тоді як асоціативне мислення оперує серед частин єдино§ матриці.

   Вундт та Кеслер були представниками теорі§ бісоціаці§, яка розкриває умови творчого синтезу. Вони розкривають роль несвідомого компоненту в наукових відкриттях. Зазначають, що тимчасове усунення свідомого контролю звільняє розум від певних примусів, необхідних для досягнення дисципліновано§ рутини думки, але які стають перешкодою для творчого стрибка. В той самий час інші типи діяльності на більш примітивних рівнях розумово§ організаці§ набувають значно§ активності. Перша частина ціє§ тези вказує на дію відмови, друга - на акт сприяння. Особливості підсвідомо§ роботи, відображенні у сновидіннях, полегшують бісоціативний зв'язок.

   Типичным в вундтовском учении о сновидении является то, что Вундт пытается показать: каждый элемент сновидения -- это впечатление, которое было пережито сознанием в состоянии бодрствования, и фантастическая комбинация элементов сновидений обязана своим происхождением совершенно своеобразной констелляции, т. е. своеобразному сочетанию элементов.

   Закон Вундта гласит: впечатление или мысль, или живое созерцание свадьбы может привести к противоположному представлению, например к представлению о вечной разлуке, о гробе; определенное представление может напомнить людям противоположное, но не постороннее положение; впечатление свадьбы не может навести человека на мысль о зубной боли, потому что свадьба и зубная боль не связаны. Иначе говоря, воображение крепко-накрепко коренится в содержании нашей памяти.