N3.Фантазування: механізми та результат.

   Оскільки існує якнайменше три погляди на зв'язок уяви та фантазі§, то і розглядати механізми та результат останньо§ можна відповідно до них.

  -- Перший підхід полягає у розгляді уяви та фантазі§ як синонімів (Роменець), то до механізмів фантазі§ можна віднести основні механізми уяви: аглютинацію, акцентування, схематизацію, типізацію, комбінування, гіперболізацію.

  -- Якщо розглядати взаємозв'язок уяви і фантазі§ у відношенні "процес- результат" (Рубінштейн), як другий підхід, то тут відбувається вже поділ вище перерахованих механізмів між цими психічними процесами.

  -- І нарешті третій підхід, що розглядає §х як прояви одного складного творчого процесу, які відрізняються засобами реалізаці§, продуктом/ результатом. Відповідно до нього, фантазія створює нереальний, фантастичний світ, тому §§ результатом є марення як певне накладання на реальний образ ідеального.

   Якщо розглядати фантазування саме у цьому контексті, то до його механізмів можна віднести такі, що сво§м результатом мають щось нереальне, фантастичне: гіперболізація предмета, окремих його частин або характеристик, кількості--перебільшення;

   акцентування--підкреслення окремих ознак, рис, §х загострення; досягається через виділення характерного, суттєвого і "зсуву", зміну його пропорцій;

   аглютинація--поєднання різних, часто непоєднуваних частин, хоча повного поєднання майже нема, бо одна з підсистем не виконує функці§ іншо§.

   Фантазія як і інші психічні процеси має сво§ внутрішні компоненти, що входять у не§ як складна і динамічна система. Говорячи проструктуру образів фантазі§ у гнесеологічному плані, для них характерна комбінація різнорідних елементів. На думку Енгельса, механізми фантазі§§--це комбінування того матерілу, що є у свідомості людини як відображення реально§ дійсності, але вони не обмежують фантазію межами чуттєвого пізнання. Тому різноманітні перетворення можливі не лише з чуттєвими образами, а і поняттями, ідеями. Таким чином у фантазування активно включається 2га сигнальна система. Для того, щоб комбінаторна діяльність фантазі§ стала можливою, необхідна наявність певних навичок аналізування та синтезування елементів образу. Тобто фантазування -- це детермінуєме практично-перетворюючою діяльністю людини явище §§ духовного життя, що виникає на основі аналітико- синтезуючо§ діяльності мислення по переробці матеріалу чуттєвих даних і направлена на реалізацію конкретно§ цілі. Фантазія виводить людину за межі беспосередньо§ данності, за межі відомого до припускаємого і невідомого.