N20. Емоці§ та почуття

    Емоці§ та почуття - особистісні утворенння. Можуть бути, наприклад, емоція радості і почуття радості.

   Якщо власне емоці§ актуалізіруются при наявності потреби і закінчуються після §§ задоволення, то почуття носять більш предметний характер. Емоція радості пов'язана із загальним задоволенням потреби (втамування голоду, спраги і т. п.), а почуття радості пов'язано з певним, незамінним об'єктом (не просто хочеться §сти, а хочеться тільки смажено§ картоплі, манная каша - не радує). Таким чином, почуття зв'язуються з ідеєю про деякий конкретному об'єкті. Наприклад, людина не може відчувати почуття любові, якщо у не§ немає об'єкта прихильності.  Почуття, на відміну від емоцій, що розвиваються, виховуються, удосконалюються. Вони утворюють ряд рівнів, починаючи з безпосередніх практичних почуттів (почуття власності, почуття задоволення від конкретно§ діяльності і т. п.) аж до вищих почуттів, що відносяться до духовних цінностей та ідеалами.  Почуття носять історичний характер, §х зовнішнє вираз по відношенню до одного і того ж явища може відрізнятися у різних народів і в різні історичні епохи. До одного і того ж явища у різних народів можуть бути вироблені різні культурно зумовлені, часом, протилежні почуття.

   У практичній діяльності сформувалися практичні почуття людини (почуття, пов'язані з безпосереднім діяльністю), теоретична діяльність сформувала інтелектуальні почуття (почуття, пов'язані з пізнавальною діяльністю - почуття зацікавленості, почуття допитливості і т. п.) В результаті образно-виборчо§ діяльності з'явилися естетичні почуття ( почуття краси при сприйнятті мистецтва, явищ природи та інші).  Виділяють етичні (моральні) почуття (почуття боргу, совість, почуття солідарності, почуття справедливості і т. п.). Моральні почуття відображають переживання людиною його ставлення до інших людей.  В результаті духовних пошуків з'явилися духовні почуття (почуття священності того, що відбувається, страх, почуття просвітління, почуття таємничості, містічності і т. п.)  У моза§ці почуттів конкретного індивіда відображається структура його потреб, будову його особистості, система його цінностей.  Почуття, на відміну від власне емоцій, завжди пов'язані з роботою свідомості і можуть довільно регулюватися.  Прояв сильного і сталого позитивного почуття до якогось вида діяльності, до чого-небудь або до кого-небудь, що виникають на базі недостатньо задоволено§ тіє§ чи іншо§ органічно§ потреби називається пристрастю. Пристрасть - це емоційний стан який властивий лише людині. Воно погано піддається вольовому контролю.

   Всі емоційні стани (власне емоці§ та почуття) розрізняються в залежності від §х якості (позитивні та негативні), глибини, інтенсивності та тривалості впливу на діяльність.  В залежності від того, наскільки значуща відображається в емоціях і почуттях дійсність розрізняють глибокі і неглибокі емоці§ та почуття.