N6. Мрія як феномен фантазі§, синтез реального та ідеального, об"єктивного та суб'єктивного.

   Мрія-особливий вид уявлення, який знаходить свій вияв у створенні образів бажаного майбутнього.У сво§х мріях людина обганяє реальний хід подій, уявляє здійсння того,чого вона прагне. Мрія виникає там, де людина не може протягом певного часу ререходити безпосередньо до дій, спрямованих на задоволення §§ прагнень та інтересів. Мрія виступає в якості збуджуючо§ причини або мотива діяльності, кінцеве завершення яко§ по тим ,чи іншим причинам залишилось відстроченим.У мріях виявляється безпосередній зв"язок уяви з різноманітними потребами людини.

   Мрі§ людей зумовлюються §х суспільим буттям. Аналізуючи зміст мрій людини,можна в них побачити відбиток тих суспільних умов,в яких вона живе,того місця,яке вона посідає в системі суспільних відносин.Будучи тісно пов"язаними з почуттями і прагненнями людини,мрія може ставати дуже сильним поштовхом в §§ творчій діяльності.Змістовна мрія є складовим моментом всілякого творчого відкриття. Позитивна роль мрі§ є тим більшою,чим більш змістовними обгрунтованими і суспільно важливими вони є і чим ретельніше прагне людина до §х реалізаці§. В житті кожно§ людини є сво§ мрі§, пов"язані з §§ діяльністю, з побудовою §§ дальших життєвих первпектив. Кона така мрія підсилює енергію людини, мобілізує сили для здійснення §§ прагнень до успіхів в §§ діяльності.

   Правгення чіткіше уявити §§ мрію з одного боку і наявність у мріях чогось нез"ясованого ,з іншого,приводить до виникненя марень - уривкових романтичних уявлень. Маренння є динамічною,чуттєвою формою розшуку спрямованності мрій,підходом до §§ визначення. Пусті,безпідставні мрі§ демобілізують людину,виводять §§ від реального діла, від боротьби з життєвими труднощами і штовхають примарного вдоволення §§ потреб побувою "надхмарних замків". Отже, цінність мрі§ відзначаються §§ змістом і дійовістю, тим на скільки мрія є підготовкою до майбутньо§ корисно§ та плідно§ діяльності,поштовхом до не§,на скільки вона мобілізує сили людини для боротьби за успіх ціє§ діяльності.

   N7.Техніка та механізми уяви.

   Перетворення дійсності в уяві не є мимовільними §§ змінами, воно має сво§ закономірні шляхи, що находять вираження у засобох перетворення. Основні механізми уяви: акцентування, схематизація, типізація, комбінування.

   1.Комбінування, об"єднання даних в досвіді елементів в нових, більш-менш незвичайних композиціях. Часним випадком є аглютинація("зклеювання"елементів) -алегорична фігура да Вінчі. Комбінування не є випадковим набором, це довільний підбір рис нового образу, проводиться свідомо, керуючись визначеною ідеєю,загальною композицєю. Іноді таке проходить на несвідомому рівні, але завжди заключається в мотивах, що визначають діяльність уяви. Чим ширший,багатший досвід людини, при інших рівних умовах, тим багатшою буде §§ уява.Прибічники асоціативно§, атомістично§ концепці§ виділяли комбінування як єдиний механізм уяви, але це не є вірним, адже сприйняття дійсності не складається з пучків, зв"язок чи механічних агрегатів незмінних елементів, всі його утворення можуть бути перетворені уявою.

   2.Акцентуювання деяких боків явища, що відображується, що приводить до зміни всього образу. Акцентуювання-підкреслення рис.(карикатура) . Повинні виділятися характерні, суттєві риси, в частному і конкретному - загальнозначимі. Часним випадком є зміна розміру(зменьшення-літота та збільшення-гіпербола). Ці зміни завжди мотивовані якоюсь смисловою тенденцією. Великан- наглядна,очевидна сила, мальчик-з-пальчик- силою контрасту малі розміри підкреслюють великі внутрішні багатства. Отже,такі відхилення від дійсності слугують для того щоб рельєфніше виявити і висвітлити явище,властивівість чи сторону дійсності.

   3. Типізація - виділення суттєвого, того, що повторюється в однородних образах.

   3.Схематизація- спецефічне узагальнення. Окремі уявлення зливаються, розрізнення згладжуються, а схожості, навпаки, виступають чітко. Акцентуювання одних рис образу поєднується з рядом інших перетворень: одні риси ніби опускаються, випадають, інші спрощуються, зникають деталі-в результаті образ в цілому перетворюється.

   Фізіологічний механізм уяви полягає не тільки у корі г.м., а і у підкірці, зокрема - гіпоталамо-лімбічною системою, що викриває зв'язок уяви з пам'яттю. Принципово важливим відділом мозку є лобні долі, що відповідають за аналітико-синтетичні процеси..

   N8.Чуттєве та раціональне в уяві.

   Перш за все треба пам"ятати, що уява тісно переплетена з іншими псих.процесами (і з чуттєвим відображенням об"єктивно§ реальності), вона віддзеркалює у собі §х індивідуально- психологічні особливості і формується згідно з ними. Відчуття є первинним матеріалом про якості дійсності, воно використовується задля побудови образів уяви, виступають матеріальною базою, умовою формування уяви. Будь-яка уява, будучи наглядним образом, складається з відтворюючих відчуттів. Сприйняття дає уяві знання про предмет в цілому, включаючи в себе моменти репродукці§. Важливими для уяви і влюченими в не§ є такі особливості сприйняття: накопичення необхідного досвіду; впізнання, без якого неможливе пізнання; співвідношення минулого,сучасного і майбутнього, можливість накладання одного на інші. Але уява не зводиться до переробки,зміні та створенню нових сприйняттів. Зв"язок §§ з відчуттями та сприйманнями опосередкований мисленням. Уява виступає необхідною формою зв"язку чуттєвого та раціонального, мисленнєвим осягненням сутності об"єкту і його чуттєво§ реконструкці§. Значення уяви як фактору співвіднесення загального та одиничного,обумовлене тим, що вона являє собою єдинство чут.та рац.і повторює багатократні зв"язки загального, абстратного і одиничного, чуттєво-наглядного в ході діяльності суб"єкта. Осмисленість чуттєвого образу ще не є переходом від чут.до рац., а є умовою формування нових знань. Уява утворюється тоді, коли присутній вплив логічного знання на чуттєвість, і виступає в ролі діяльності, що створює поняття (якісно нова форма відображення дійсності, порівнянно із уявленням), чим абстрагується від конкретно чуттєвого матеріалу. Отже, на відміну від расчленованості логічного мислення, уява володіє динамічною і синтетичною структурою. В процесі створення поняття продукти уяви є переробкою відображених реальних відносин, а сама вона виступає в якості додаткового фактору в процесі створення понять і являє собою єдність відображення-перетворення і створення нового. В той же час це є створення ново§ цілісності. Уява дає змогу "бачення" ціє§ цілісності, до того, як цілісність буде представлена у часностях. Отже, в ході практично§ діяльності суб"єкт однаково спираєтеся як на дані чуттєвого досвіду, так і на дані раціонального.