N22. Емоці§ та воля як регулятори діяльності

    Регулятивна функція емоцій - це регулювання поведінки особистості, а саме §§ загально§ спрямованості та динаміки. Позитивний чи негативний характер ціє§ регуляці§ пов'язаний з мотиваційною сферою. Регуляція діяльності в першу чергу пов'язана з цілями, §х постановкою та досягненням. Емоція мотивує. Вона мобілізує енергію, і ця енергія в деяких тенденція до вдосконалення ді§. Емоція керує мисленєву та фізичну активність індивіда, направляє §§ у певне русло(якщо гнів - не кинетесь втікати; страх - не вирішитесь на агресію). Емоція регулює наше сприймання(щастя - сприймаємо світ через рожеві окуляри).  Розглядаючи питання про функці§ емоційних переживань треба сказати, що позитивні емоці§ справляють сприятливу дію на процеси сприймання, научіння, творчого мислення.  Так, наприклад, радісні переживання роблять свідомість людини більш відкритиою для сприймання ново§ інформаці§.  Воля - це психічна функція, яка передбачає регулювання людиною своє§ поведінки відповідно до найбільш значущих для не§ мотивів; гальмування інших мотивів, спонукань; організацію дій згідно до свідомо поставлених цілей. Саме в цих діях виражається воля. Вольові процесі характеризуються свідомим та довільним управлінням поведінки та діяльності людини. Вольові ді§ - це ді§, яка є детерміновані не бажаннями, а розумінням необхідності тих чи інших дій. Ці свідомі прагнення є опосередкованими розумом.  Отже, воля не детермінується на пряму потребами людей. Воля - це єдність двох тенденцій: потягів і повинностей. Воля виникає тоді, коли людина прагне до рефлексі§ по відношенню до власних потягів, щоб так або інакше віднестись до них. Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати ді§, але людина усвідомлює, що дію треба зробити для майбутнього, то воля робить наше спонукання більше значимим.