N15. Вольові якості особистості.
Вольові властивості - це відносно стійкі і незалежні від конкретно§ ситуаці§ психічні утворення, що засвідчують досягнений особистістю рівень свідомо§ саморегуляці§.
Калін, вольові якості розділяє на 2 групи:
-- Базальні (енергійність, терплячість, витримка, сміливість);
-- Системні ( цілеспрямованість, наполегливість, принциповість, самостійність, рішучість)
Базальні - це односпрямовані форми свідомості і набирають форму вольового зусилля:
-- Енергійність - це здатність, за допомогою вольового зусилля, швидко піднімати активність до певного рівня.
-- Терплячість - це підтримання, шляхом вольового зусилля, інтенсивність роботи на заданому рівні, при внутрішніх перешкодах.
-- Витримка - це здатність швидкого гальмування, послаблення або уповільнення ді§, емоці§, думок, що заважають здійсненню прийнятого рішення.
Системні - це сполучення односпрямованих форм свідомості:
-- Цілеспрямованість - це вміння керуватись в сво§х діях стійкими цілями, які базуються на переконанні людини;
-- Наполегливість - це вміння постійно і тривало добиватися мети, не знижуючи енергію в боротьбі с труднощами;
-- Впертість - виявляється в необґрунтованому, нерозумному відстоюванню людиною сво§х рішень і відкиданню чужих пропозицій;
-- Принциповість - це вміння керуватися в сво§х вчинках та діях стійкими принципами переконання доцільності певних моральних норм поведінки, які регулюють взаємини між людьми;
-- Самостійність - це вміння обходитися в сво§х діях без чужо§ допомоги, критично ставитися до критичних дій, оцінюючи §х відповідно до сво§х поглядів та переконань;
-- Ініціативність - це вміння знаходити нові - не шаблонні - рішення та засоби §х здійснення;
-- Рішучість - це вміння приймати обдумані рішення, вони організують впевненість та швидкість, з якою людина приймає рішення.
Сукупність позитивних вольових якостей утворює силу волі.
N16. Патологія волі.
Існує три класи патологій:
-- Знижена вольова активність;
-- Підвищена вольова активність;
-- Спотворена вольова активність.
Зниження проявляється при органічних захворюваннях головного мозку ( аболія - не здатність прийняти вольове рішення ).
Підвищення проявляється в стаді§ маніакально-депресивного психозу ( виривається у суб'єкта мимовільно ).
Спотворення проявляється в рухах людини ( акатонічний ступор - повна нерухомість ; акаталепсія ; негативізм - людина чинить опор будь-якому впливу зі сторони).
Основні напрямки патологі§ волі.
1)Порушення довільного керування психічними процесами. Порушення довільно§ уваги. Астенічні стани, викликані виснаженням нервово§ системи в результаті перенапруження, обумовленого тривалими переживаннями, надмірним розумовим навантаженням, перенесеними інфекціями та інтоксикацією, супроводжується труднощами зосередження уваги на певному завданні, підвищеною відволікаємістю. Однією з форм послаблення уваги, зокрема у хворих з початковими явищами склерозу судин головного мозку, єрозсіяність (неуважність). Порушення сприймання . Порушення зорового С-ня при ураженні лобних ділянок право§ півкулі, що виявлено при розв'язанні гностичних задач. Порушення слухового С-ня--виявлено при оцінці та відтворенні ритмів. У тактильному С-ні--складнощі при опізнанні на дотик. Порушення довільно§ пам'яті при ураженні скроневих ділянок кори ГМ--поруш-ся слухова пам'ять, при потиличних--зорова. Амнезія--повне випадіння із пам'яті певного періоду життя. Гіпомнезія--послаблення пам'яті на поточні та минулі поді§. Гіпермнезія--загострення здатності відтворювати дані, які до хвороби, як здавалось не збереглись у пам'яті. При масивному ураженні лобних ділянок мозку виникає порушення по типу псевдоамнезі§--складнощі при довільному запам'ятовуванні та відтворенні будь-яких за модальністю стимулів; складнощі при організаці§ матеріалу при запам'ятовуванні. Порушення здатності уявляти об'єкти та явища, що раніше сприймалися (агнозія Шарко-Вільбрандта)--при ураженні тім'яно-потиличних ділянок ГМ.
2)Порушення доцільності дій. При ураженні лобних ділянок великих півкуль ГМ. Незважаючи на збереження знань та окремих часткових операцій (розумових дій), спостерігаються складності в §х доцільному використанні.
3)Порушення довільних та рухових дій. При ураженні кіркових відділів рухових функціональних систем--апраксія. Лурія виділив 4 форми апраксій: кінестетична, просторова, кінетична, регуляторна.
4)Моторні порушення мовлення. Види: Еферентна моторна афазія: хворі не можуть вимомити практично жодного слова але розуміють те, що §м говорять або хворі не можуть переключитися з одного складу на інший.
Аферентна моторна афазія: порушення кінестетично§ мовленнєво§ аферентаці§м неможливість аналізувати аферентні сигнали
Динамічна афазія :--"дефект мовленнєво§ ініціативи" внаслідок ураження ділянок ліво§ півкулі поблизу зони Брока .
5)Порушення сили вольових спонукань
Абулія--стан безволля, відсутність спонукань до діяльності, втрат бажань, припинення вдоволення примітивних фізіологічних потреб.Мутизм--хворий не говорить, не відповідає на запитання. Гіпербулія--підвищення вольово§ активності, гіпобулія--послаблення вольових спонукань. Ступір--повна нерухомість. Каталепсія (одна із форм ступора)--хворий застигає у тому положенні, яке йому надали--автоматичне підпорядкування.
6)Порушення в розвитку вольово§ сфери у розумово відсталих дітей та дітей із затримками психічного розвитку. При олігофрені§ та психопаті§§--відсутність здатності стримувати сміх.
- N1.Психологічне визначення уяви та фантазії.
- N2. Теорія бісоціацій у поясненні механізмуму творчо§ уяви.
- N3.Фантазування: механізми та результат.
- N4.Розвиток уяви і здатності до фантазування в онтогенезі.
- N5.Свідоме і несвідоме в техніці фантазій.
- N6. Мрія як феномен фантазі§, синтез реального та ідеального, об"єктивного та суб'єктивного.
- N9. Репродуктивна і творча уява.
- N10.Загальні проблеми психологі§ фантазі§.
- N11.Проблеми уяви та фантазі§ у Рубінштейна.
- N12. Дослідження Вундта в проблемі творчо§ уяви та фантазі§ в теорі§ бісоціаці§.
- N13.Розет про техніку фантазі§.?????????????????
- N14.Фантазія і гра.
- N15.Виготський про роль уяви в індивідуальному розвитку.
- N17.Уява та мислення; 17.Фантазія та мислення.
- N18.Фантазія та інту§ція.
- N19. Уява та пам'ять.
- N20.Фантазія та моральна сфера людини.
- N 22. Тлумаченя природи та структури творчого процесу.
- 1 Період досліджень з психологі§ фантазі§ -представлено в роботах старо§, асоціативно§ психологі§, зокрема, в роботах в.Вундта як і р.Рібо. Це матеріалістична точка зору.
- N24.Роль фантазі§ у творчій діяльності людини.
- N25.Методи дослідження творчо§ уяви.
- N26.Фантазія у дитячому малюнку.
- N 28. Уява і фантазія як психологічна реальність, феномен та процес.
- Співвідношення уяви та фантазі§:
- N29.Індивідуально-психологічні відмінності уяви, фантазування, творення.
- N30. Функці§ уяви та фантазі§ у процесі формування та розгортання індивідуальних особливостей індивіда.
- N31.Вікові відмінності в уяві та фантазуванні.
- N1. Потреби, мотиви, емоці§.
- N2. Умови виникнення емоційних процесів??????????
- N4. Форми прояву емоційних явищ
- N5. Особливості психічного відображення в емоціях.
- N7. Зовнішній вираз емоцій .
- N11. Еволюційна теорія емоцій дарвіна.
- N12. Поняття афективно§ сфери психіки (регулятивна).
- N13. Сучасні зарубіжні теорі§
- N15.Периферична теорія емоцій.
- N18. Теорія емоцій як цінності(Додонов)
- N19. Теорія диференціальних емоцій к.Е. Ізарда
- N20. Емоці§ та почуття
- N 21!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!.Рівні регулятивно-праксично§ сфери психіки - мимовільний, довільний, вольовий.
- N22. Емоці§ та воля як регулятори діяльності
- N23. Типи емоціогенних ситуацій (Піаже)
- N1. Філософські аспекти волі
- N5. Вихідні ознаки (храктерні риси) вольово§ поведінки.
- N11. Методи дослідженя волі.
- N12. Психологічні теорі§ волі.
- N13. Функці§ волі.
- N14. Тенденція вимушеності та потягу волі.
- N15. Вольові якості особистості.