8.9. Екоконверсія
На діяльність людини і соціуму в цілому впливають і вроджені властивості, і культурно обумовлені норми. Суспільна свідомість — дуже інерційна система. Багато її особливостей формувалися, коли людство складалося з антагоністичних груп, що експлуатували природні ресурси, які здавалися невичерпними. Нинішня суспільна свідомість ґрунтується на попередньому досвіді людства. Нині, незважаючи на політичну роздробленість, людство стало глобальним. У минулому успіх малих ізольованих груп забезпечували груповий егоїзм, парохіалізм (самовіддана, альтруїстична любов до «своїх», що є нерозривно сплетеною з ненавистю до «чужих»), ксенофобія, протистояння ворожому навколишньому середовищу. Ці форми поведінки стали неадекватними для глобального людства. Уже не окремі народи експлуатують свої території, а людство в цілому використовує біосферу, ресурси якої близькі до вичерпання. Яким звичним не є нинішній спосіб дій, він зовсім не є єдино можливим.
Мабуть, умовою виживання людства є комплексна перебудова суспільної свідомості, пов’язана зі зміною взаємовідносин із середовищем проживання, — екоконверсія. Ймовірно, з прочитаного вами матеріалу стало ясно, що готових відповідей, яким має стати людство, немає, є лише розуміння того, яким воно не повинно бути.
Необхідність зміни ставлення людства до середовища свого існування — це не тільки предмет філософського осмислення, але й привід для практичної діяльності міжнародних структур.
Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку («комісія Брундтланд») в 1987 році представила доповідь «Наше спільне майбутнє». В цій доповіді була сформульована концепція сталого розвитку.
Ця концепція була прийнята як програмна мета людства на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, що відбулася в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Конференція прийняла також документ, названий «Порядок денний на XXI століття». Проміжні підсумки виконання цієї програми розглядалися на Всесвітній зустрічі зі сталого розвитку, що відбулася в 2002 році в Йоганнесбурзі (Південна Африка). У 2012 р. в Ріо-де-Жанейро відбулася міжнародна конференція «Ріо+20». Її наслідком став міжнародний документ «Майбутнє, якого ми бажаємо». Попри певні успіхи, міжнародне співтовариство поки що недалеко відійшло від декларацій, і прийняти документи, які дійсно впливали б на міжнародний розвиток, ще не вдалося. Однозначно оцінити успіхи міжнародного співтовариства у вирішенні поставлених завдань не можна, проте ясно, що зусиль, які вживаються, явно бракує.
Згідно з прийнятим міжнародним співтовариством визначенням, сталий розвиток — це розвиток людства, при якому задоволення потреб нинішнього часу не підриває здатності майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Іншими словами, сталий розвиток — це такий розвиток людства, який задовольняє його потреби, не звужуючи його можливостей.
Очевидно, наприклад, що прискорене спалювання викопного палива ніяк не відповідає ідеям сталого розвитку. Що ж робити? Якось обмежувати нинішні потреби людства, наприклад, за допомогою таких домовленостей, як Кіотський протокол. Але ж цих заходів недостатньо! На жаль, на сьогодні у міжнародного співтовариства немає можливості забезпечити навіть реалізацію таких напівзаходів. Цей приклад показує, що людство ще не доросло до того стану, коли його розвиток почне управлятися розумом, а не стихійними інстинктами і груповим егоїзмом.
На жаль, чим далі відкладатиметься початок процесу змін, тим більш різкими повинні бути ці зміни. Якими вони будуть? Сподіватимемося, що наш вид упорається з еволюційним викликом, який стоїть перед ним, і в кожного з нас буде можливість зробити в це посильний внесок.
ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА
ЛІТЕРАТУРА
Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества: в 2-х т. — М.: Мир, 1989. — Т. 1. — 677; Т. 2. — 477 с.
Гиляров А.М. Популяционная экология. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 191 с.
Дольник В.Р. Непослушное дитя биосферы.— СПб.: ЧеРо-наНеве, Петроглиф, 2004. —352 с.
Моррис Д. Голая обезьяна. — М.: Эксмо, 2009. — 320 с.
Небел Б. Наука об окружающей среде: в 2-х т. — М.: Мир, 1993.
Одум Ю. Экология: в 2-х т. — М.: Мир, 1986. — 328 с.
Протопопов А. И. Трактат о любви, как ее понимает жуткий зануда. http://protopop.chat.ru/tl3.html
Шабанов Д. А., Кравченко М. О. Материалы для изучения курса общей экологии с основами средоведения и экологии человека. — Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2009. — 292 с.
Шилов И. А. Экология. — М.: Высшая школа, 1998. — 512 с.
Экологические очерки о природе и человеке / под ред. Б. Гржимека. — М.: Прогресс, 1988. — 640 с.
Begon M., Townsend C. R., Harper J. L. Ecology. From individuals to ecosystems. — Malden — Oxford — Victoria, Blackwell Publishing, 2006. — 738 р.
АДРЕСИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Лекторий-библиотека «Batrachos.com» http://batrachos.com/
Шабанов Д.А., Кравченко М.А. Онлайн-підручник екології http://batrachos.com/help-books-ecology
Элементы большой науки. Новости науки http://elementy.ru/news Компьюлента. Земля. Экология http://compulenta.computerra.
ru/zemly/ekologiya/
ПИТАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Чому людину відносять до тварин?
Для представників класу Ссавці характерний досить чіткий взаємозв’язок між біомасою окремої особини та сумарною біомасою представників виду. Чи підкоряється людина цій залежності?
Чому?
Поясніть, що означає твердження, що людина є єдиним глобальним видом у сучасній біосфері?
Чи можуть гетеротрофи витрачати у одиницю часу більше первинної продукції, ніж її продуктують автотрофи? Поясніть, при яких умовах.
Які джерела енергії використовують лише представники нашого виду та не використовують представники інших видів тварин?
Як ви вважаєте, чи розумно дозволити використання усіх видів ГМО без виключення чи, навпаки, заборонити використання усіх ГМО? Аргументуйте.
Порівняйте особливості культурного та генетичного успадкування.
Які механізми забеспечили прискорення еволюції людини?
За свою історію біосфера та людство проходили через низку криз. У чому проявляються особливості екологічної кризи сучасності?
Завдяки чому зростання чисельності людства на більшій частині його історії було прискореним відповідно до гіперболічної моделі?
Які чинники забезпечили гальмування зростання чисельності людства у другій половині ХХ сторіччя?
Які соціальні чинники зумовлюють демографічний перехід?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Класіфікуйте зміну, що відбулася з екосистемою острова Кракатау, яка була знищена вибухом вулкану, але с часом значною мірою відновилася: а) нормальна динаміка; b) криза; c) катастрофа; d) колапс.
Класифікуйте зміну, що відбулася з екосистемою ставку, у якому при «цвітінні» значно збільшилася біомаса кількох видів водоростей: a) нормальна динаміка; b) криза; c) катастрофа; d) колапс.
Який з перелічених чинників найбільшою мірою сприяє стійкому обмеженню росту чисельності населення: a) війни; b) державна підтримка малодітних родин; c) розширення доступу жінок до освіти та можливостей їх кар’єри; d) пропаганда зниження народжуванності.
Виключною особливістю репродуктивної біології людини є те, що: a) вона має здатність до розмноження протягом усього року; b) у чоловічому онтогенезі (онтогенезі самця) нема пострепродуктивного періоду; c) у виховання потомства у нормі беруть участь обидва батьки; d) момент здатності жінки (самиці) до запліднення є прихованим від неї та чоловіка (самця).
Якщо 13 листопада 2026 року, у п’ятницю, чисельність людства не стане безкінечною, відносно висновку фон Ферстера щодо гіперболічного зростання чисельності людства можна буде встановити: a) що гіперболічна модель є невірною; b) що у певний момент характер зростання чисельності людства змінився; c) що чисельність людства стане бескінечною дещо пізніше.
Виключною особливістю популяцій людини є: a) передача ресурсів між популяціями; b) забруднення середовища відходами;
c) здатність до перетворення середовища у своїх інтересах; d) здатність до культурного спадкування.
В 1900 році на Землі жило 1,650 мільярди людей, в 1999 — 6 мільярдів. У якому році чисельність людства складала 4 мільярди: a) 1934; b) 1954; c) 1974; d) 1994?
Етап демографічного переходу, що характеризується смертністю, яка знижується або стабілізувалася на низькому рівні, і народжуваністю, що лишається високою: a) I; b) II; с) III; d) IV.
ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
№ питання | Відповідь | № питання | Відповідь | № питання | Відповідь | № питання | Відповідь |
1 | c | 3 | c | 5 | b | 7 | c |
2 | b | 4 | d | 6 | a | 8 | b |
- 1.1. Визначення екології та її основні поняття . . . . . . . . . 17 1.2. Предмет і об’єкт дослідження, структура екології . . . 19
- 2.2.1. Доісторичний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 2.2.2. Античний етап . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
- 2.3.1. Редукціоністський напрямок . . . . . . . . . . . . . 46 2.3.2. Холістичний напрямок . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
- 3.2.2. Розмірність ніш і оцінка їх перекриття . . . . . . 77 3.2.3. Спеціалізація ніш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
- 7.2.3. Прісноводні біоми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 311 7.2.4. Морські біоми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 312
- 10.1.2. Гірничодобувна промисловість . . . . . . . . . . . 404 10.1.3. Хімічна промисловість . . . . . . . . . . . . . . . . . 407
- 10.1.4. Металургійна промисловість . . . . . . . . . . . . 411 10.1.5. Машинобудівний комплекс . . . . . . . . . . . . . 414
- 10.2.1. Забруднення атмосфери . . . . . . . . . . . . . . . . 421 10.2.2. Забруднення гідросфери . . . . . . . . . . . . . . . . 424
- 12.1.1. Визначення природокористування . . . . . . . . 540 12.1.2. Види природокористування . . . . . . . . . . . . . 542
- 12.5.5. Екологічний контроль і моніторинг . . . . . . . 601 12.5.6. Екологічний аудит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 602
- Розділ 1 загальні проблеми екології
- 1.1. Визначення екології та її основні поняття
- 1.2. Предмет і об’єкт дослідження, структура екології
- 1.3. Методи екологічних досліджень
- 1.4. Основні проблеми та наукові напрямки сучасної екології
- Розділ 2 історія розвитку екології
- 2.1. Основні етапи становлення екології як науки
- 2.2. Передумови формування екології як науки
- 2.2.1. Доісторичний етап
- 2.2.2. Античний етап
- 2.2.3. Відродження
- 2.3. Напрямки розвитку екології
- 2.3.1. Редукціоністський напрямок
- 2.3.2. Холістичний напрямок
- 2.3.3. Функціональний напрямок
- І біосфері.
- Розділ 3 аутекологія
- 3.1. Організм і середовище.
- 3.1.1. Екологічні чинники
- 3.1.2. Адаптації
- 3.1.3. Закономірності впливу екологічних чинників
- 3.2. Екологічна ніша
- 3.2.1. Історичний розвиток поняття екологічної ніші
- 3.2.2. Розмірність ніш і оцінка їх перекриття
- 3.2.3. Спеціалізація ніш
- 3.2.4. Структуризація еконіш
- 3.3. Загальні принципи адаптації
- 3.3.1. Типи пристосування
- 3.3.2. Правило оптимуму
- 3.3.3. Комплексний вплив чинників
- 3.3.4. Лімітуючі фактори. Правило мінімуму
- 3.3.5. Правило двох рівнів адаптації
- 3.3.6. Принципи екологічної класифікації організмів
- 3.3.7. Активна життєдіяльність і спокій
- 3.4. Найважливіші абіотичні фактори та адаптації до них
- 3.4.1. Тепло
- 3.4.3. Водне середовище
- 3.4.4. Наземно-повітряне середовище життя
- 3.4.5. Ґрунт і рельєф
- 3.4.6. Погодні та кліматичні особливості наземно-повітряного середовища
- Розділ 4 демекологія (екологія популяцій)
- 4.1. Поняття популяції
- 4.2. Структура популяцій
- 4.2.1. Популяційний ареал
- 4.2.2. Кількість особин
- 4.2.3. Щільність популяції
- 4.2.4. Вікова структура
- 4.2.5. Статева структура
- 4.2.6. Просторова структура
- 4.2.7. Віталітетна структура
- 4.2.8. Етологічна структура
- 4.3. Динаміка популяцій
- 4.3.1. Динаміка чисельності
- 4.3.2. Експоненційне та логістичне зростання чисельності популяції
- 4.3.3. Виживання популяції
- 4.3.4. Швидкість відновлення популяції
- 4.3.5. Обмежувальні чинники зростання популяції
- 4.3.6. Причини вимирання популяцій
- 4.3.7. Уявлення про стратегію популяцій
- 4.4. Керування популяціями та їх життєздатність
- 4.4.1. Життєздатність популяцій
- 4.4.2. Керування популяціями
- 4.4.3. Охорона популяцій
- 4.4.4. Експлуатація промислових популяцій
- 4.4.5. Моніторинг популяцій
- 4.5. Типи взаємодії між популяціями
- 4.5.1. Модель Лотки—Вольтерра
- 4.5.2. Класифікація відносин між популяціями
- 4.5.3. Мутуалізм
- 4.5.4. Протокооперація
- 4.5.5. Коменсалізм
- 4.5.6. Різноманітність форм експлуатації
- 4.5.7. Хижацтво
- 4.5.8. Паразитизм
- 4.5.9. Конкуренція і правило Гаузе
- 4.5.10. Аменсалізм і нейтралізм
- Розділ 5 екосистемологія
- 5.1. Системний підхід в екології
- 5.1.1. Система. Загальні визначення
- 5.1.2. Складна система
- 5.1.3. Екосистема — основний об’єкт екології
- 5.2. Різноманіття живих систем
- 5.2.1. Роль живої речовини в утворенні середовища існування
- 5.2.2. Біосфера як цілісна система
- 5.2.3. Різноякісність форм життя та біогенний кругообіг
- 5.2.4. Рівні організації живої матерії
- 5.3. Екологія угруповань (синекологія) та екосистемологія
- 5.3.1. Регуляція біосистем
- 5.3.2. Екосистеми та біогеоценози
- 5.3.3. Компоненти екосистем
- 5.3.4. Природа та характеристики угруповань
- 5.3.5. Екологічний баланс
- 5.4. Консорції як елементарні екосистеми
- 5.4.1. Історія виникнення і розвитку вчення про консорції
- 5.4.2. Індивідуальна консорція як елементарна екологічна система та загальнобіологічне явище
- 5.4.3. Роль генетичного фактора в консорційних зв’язках
- 5.4.4. Гетеротрофні консорції
- Розділ 6 функціональна екологія
- 6.1. Роль кліматопу у функціонуванні екосистем
- 6.1.1. Загальні особливості кліматопу
- 6.1.2. Сонячна радіація
- 6.1.3. Газовий склад атмосфери та роль її складових у біосфері
- 6.1.4. Вологість атмосфери
- 6.1.5. Рух атмосфери
- 6.1.6. Атмосферні опади
- 6.2. Функціональна роль ґрунту та підстилки
- 6.3. Функціональна роль гідросфери
- 6.4. Роль фітоценозу в екосистемах
- 6.4.1. Роль фітоценозу у наземних екосистемах
- 6.4.2. Роль фітоценозу у водних екосистемах
- 6.5. Роль мікробоценозу в екосистемах
- 6.5.1. Роль бактерій у наземних екосистемах
- 6.5.2. Роль бактерій у водних екосистемах
- 6.6. Функціональна роль зооценозу в екосистемах
- 6.6.1. Продукційна роль тварин
- Розділ 7 характеристика природних екосистем
- 7.1. Класифікація екосистем
- 7.2. Класифікація біомів
- 7.2.1. Визначення біома
- 7.2.2. Наземні біоми
- 7.2.3. Прісноводні біоми
- 7.2.4. Морські біоми
- 7.3. Лісові екосистеми
- 7.3.1. Загальні риси лісів
- 7.3.2. Вічнозелені дощові тропічні ліси
- 7.3.3. Неморальні ліси
- 7.3.4. Хвойні ліси
- 7.4. Трав’яні типи екосистем
- 7.4.1. Степи, прерії
- 7.4.2. Лучні екосистеми
- 7.5. Болотні екосистеми
- Прикладні питання екології людини Розділ 8 екологічні особливості людини
- 8.1. Людина та тварини
- 8.2. Унікальні екологічні особливості людини
- 8.2.1. Глобальність (обмін ресурсами між популяціями)
- 8.2.2. Використання викопної первинної продукції
- 8.2.3. Використання атомної енергії
- 8.2.4. Залежність від вичерпних невідновних ресурсів
- 8.2.5. Створення техносфери як головного споживача ресурсів
- 8.2.6. Штучні біогеоценози — агросистеми, що субсидуються енергією з невідновних джерел
- 8.3. Біологічні особливості людини
- 8.4. Культурне успадкування
- 8.5. Екологічна криза сучасності
- 8.6. Демографічний вибух
- 8.7. Демографічний перехід
- 8.8. Чи можна обмежити чисельність населення Землі?
- 8.9. Екоконверсія
- Розділ 9 агроекологія
- 9.1. Агроекологія як окремий розділ екології
- 9.2. Основні екологічні проблеми сучасного землеробства
- 9.3. Шляхи вирішення екологічних проблем сільського господарства
- 9.4. Боротьба зі шкідниками
- Розділ 10 вплив промислової діяльності на середовище
- 10.1. Головні типи промислових виробництв, їхня характеристика
- 10.1.1. Теплові (тес) та атомні (аес) електростанції
- 10.1.2. Гірничодобувна промисловість
- 10.1.3. Хімічна промисловість
- 10.1.4. Металургійна промисловість
- 10.1.5. Машинобудівний комплекс
- 10.1.6. Транспорт і довкілля
- 10.2. Забруднення біосфери та екосистем
- 10.2.1. Забруднення атмосфери
- 10.2.2. Забруднення гідросфери
- 10.2.3. Забруднення ґрунту
- 10.2.4. Біозабруднення екосистем
- 10.3. Міграція інгредієнтів забруднення в екосистемах і організмах
- 10.4. Вплив забруднення довкілля на популяції та екосистеми
- 10.4.1. Вплив забруднення довкілля на природні популяції
- 10.4.2. Вплив забруднення довкілля на біогеоценози
- 10.5. Головні заходи убезпечення та знешкодження техногенного впливу на екосистеми (загальна оптимізація довкілля в індустріальних регіонах)
- 10.5.1. Екологізація виробництва
- 10.5.2. Очищення промислових викидів в атмосферу
- 10.5.3. Очищення промислових стоків
- 10.5.4. Екологічні заходи з оптимізації відпрацьованих земель і трансформованих екосистем
- 10.6. Засоби зберігаючої технології у виробництві
- 10.6.1. Агрономічні засоби зберігаючого обробітку земель
- 10.6.2. Зоотехнічні засоби попередження забруднення середовища
- 10.6.3. Технологічні засоби у промисловому виробництві — запорука збереження природного середовища (екологічно чисте виробництво)
- Розділ 11 урбоекологія
- 11.1. Об’єкт і предмет урбоекологічних досліджень
- 11.2. Природно-просторові ресурси міста
- 11.3. Місто як соціально-екологічна система
- 11.4. Міські біогеоценози
- 11.5. Градієнтна ординація біогеоценотичного покриву міста
- 11.6. Місто як гетеротрофна екосистема
- 11.7. «Здоров’я» міської екосистеми
- 11.8. Криптоіндикаційна оцінка середовища (оцінка із застосуванням криптофітів)
- Розділ 12 оптимальне користування екосистемами та їхніми компонентами
- 12.1. Природокористування як наука
- 12.1.1. Визначення природокористування
- 12.1.2. Види природокористування
- 12.1.3. Природні ресурси та природні умови
- 12.1.4. Економічна оцінка природоресурсного потенціалу
- 12.1.5. Оцінка паливно-енергетичного ресурсу України
- 12.1.6. Нестача природних ресурсів
- 12.1.7. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування в Україні
- 12.2. Раціональне використання природних ресурсів
- 12.2.1. Рослинні природні ресурси, їх використання, відтворення та збереження
- 12.2.2. Тваринні природні ресурси, їх використання, відтворення та збереження
- 12.2.3. Поняття про обсяги та порядок вилучення живих природних об’єктів
- 12.2.4. Охорона ґрунтів і заходи боротьби з ерозією
- 12.2.5. Раціональне використання надр землі
- 12.3. Експертна оцінка впливу проектованої та здійснюваної антропогенної діяльності на довкілля
- 12.3.1. Правові та нормативні основи експертної оцінки впливу проектованої та здійснюваної антропогенної діяльності на довкілля
- 12.3.2. Оцінка впливу проектованої (овнс) та здійснюваної (неео) антропогенної діяльності на компоненти довкілля
- 12.3.3. Оцінка впливу на довкілля за допомогою екологічного ризику
- 12.3.4. Особливості розробки та передачі на експертизу овнс та неео
- 12.3.5. Порядок і послідовність проведення екологічної експертизи впливу проектованої
- 12.4. Економічні аспекти природокористування
- 12.4.1. Оцінка природних ресурсів
- 12.4.2. Економічна оцінка екологічних збитків від забруднення
- 12.4.3. Еколого-економічна оцінка інвестицій
- 12.4.4. Економічні механізми охорони навколишнього середовища
- 12.5. Правові аспекти впливу діяльності людини на середовище
- 12.5.1. Екологічна стандартизація
- 12.5.2. Екологічна сертифікація
- 12.5.3. Екологічне нормування
- 12.5.4. Ліцензування екологічно значимої діяльності
- 12.5.5. Екологічний контроль і моніторинг
- 12.5.6. Екологічний аудит
- 12.5.7. Управління в галузі охорони навколишнього середовища
- 12.5.8. Державне управління
- Розділ 13 збереження природного середовища
- 13.1. Головні напрямки збереження природного середовища
- 13.1.1. Сучасний стан біологічного та ландшафтного різноманіття України
- 13.1.2. Охорона біорізноманіття як основа для збереження функцій екосистеми
- 13.1.3. Система заповідних об’єктів як засіб збереження природи
- 13.1.4. Рекультивація, ремедіація та заповідання відпрацьованих земель
- 13.1.5. Території та об’єкти природно-заповідного фонду як елементи національної екомережі
- 13.2. Глобальні екологічні проблеми і стан навколишнього середовища в Україні
- 13.2.1. Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища
- 13.2.2. Стан глобального навколишнього середовища
- 13.2.3. Антропогенне та техногенне навантаження на навколишнє середовище в Україні
- 13.3. Міжнародні та державні програми і законодавчі акти в галузі збереження середовища та раціонального використання природних ресурсів
- 13.3.1. Міжнародні програми та постанови про збереження природних ресурсів
- 13.3.2. Законодавчі акти України про збереження природи
- 13.3.3. Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року
- 13.4. Сталий розвиток і його забезпечення
- 13.4.1. Концепція сталого розвитку, цілі та завдання
- 13.4.2. Забезпечення умов переходу України на засади сталого розвитку
- Екологія
- 61057, Харків, вул. Римарська, 21 а