4.5.10. Аменсалізм і нейтралізм

Аменсалізм, або відношення, при якому одна популяція відчуває несприятливий вплив іншої, а та ніяк не залежить від першої, є крайнім виявом конкуренції. Такі відносини виникають, коли один з конкурентів виявляється істотно сильнішим од іншого. Велике дерево затіняє траву біля його підніжжя, майже не відчуваючи від цієї трави несприятливих впливів. У тропічних океанах поширене явище, зване «червоним припливом». Планктонні панцирні джгутикові водорості дінофлагелляти накопичують в собі токсин, яким пригнічують конкурентів і захищаються від хижаків. Коли цих водоростей стає багато, вода набуває червонуватого відтінку і стає небезпечною для більшості живих організмів, включаючи риб і донну фауну.

Ми зазначали, що одним з типів відносин популяцій є нейтралізм — відношення, при якому популяції не впливають одна на одну. Це означає, що ці дві популяції начебто не існують одна для одної.

Чи може таке явище спостерігатися взагалі, коли мова йде про дві популяції, які населяють одну екосистему? Строго кажучи, ні. Кожен організм споживає ресурс, розсіює енергію, змінює середовище і тим самим, хоча б незначною мірою, впливає на всі організми, що живуть спільно з ним. Але цей вплив може бути дуже малим — нижче якогось порогового значення, після якого розглядати його немає сенсу.

З цієї точки зору нейтралізм — не відсутність впливу двох популяцій одна на одну, а ситуація, коли таким впливом можна знехтувати.

А в якому випадку взаємодія двох популяцій в складі однієї екосистеми буде мінімальною? Коли між популяціями немає прямих зв’язків, коли вони належать до різних трофічних ланцюгів, кожен з яких добре врегульований. Ймовірно, багатоніжка геофіл, що живиться дрібними безхребетними детритного ланцюга живлення, і соня, що харчується плодами і комахами в кронах дерев, дуже слабко впливають одна на одну.

ВИКОРИСТАНА І РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Бигон М., Харгер Д. Ж., Таусенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества. — Т. 1. — М.: Мир, 1989. — 667 с.

Гиляров А. М. Популяционная экология. — М.: МГУ, 1990. — 191 с.

Голубець М. А., Царик Й. В. Стійкість і стабільність — важливі ознаки живих систем // Ойкумена. — 1992. — №1. — С. 21—26.

Грант В. Эволюционный процесс: критический обзор эволюционной теории. — М.: Мир, 1991. — 488 с.

Дідух Я. П. Популяційна екологія. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 192 с.

Жизнеспособность популяций: природоохранные аспекты /под ред. М. Сулея. — М.: Мир, 1989. — 223 с.

Коли О. Анализ популяций позвоночных. — М.: Мир, 1970. — 362 с.

Одум Ю. Экология. — М.: Мир, 1986. — Т. 1. — 328 с.; Т. 2. — 376 с.

Пианка Э. Эволюционная экология. — М.: Мир, 1981. —

400 с.

Примак Р. Б. Основы сохранения биоразнообразия: пер. с англ. — М.: НУМУ, 2002. — 256 с.

Работнов Т. А. Некоторые вопросы изучения автотрофных растений как компонентов наземных биогеоценозов //Бюлл. МОИП.

Отд. биол. — 1980. — Т. 85, вып. 3. — С. 64—80.

Раменский Л. Г. О принципиальных установках, основных понятиях и терминах производственной типологии земель, геоботаники и экологии // Сов. бот. — 1935. — №4. — С. 35—41.

Риклефс Р. Основы общей экологии. — М.: Мир, 1979. —

424 с.

Сулей М. Е. Введение // Жизнеспособность популяции: Природоохранные аспекты. — М.: Мир, 1989. — С. 10—22.

Шабанов Д. А., Кравченко М. А. Материалы для изучения курса общей экологии с основами средоведения и экологии человека. — Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2009. — 292 с.

Яблоков А. В. Популяционная биология. — М.: Высшая школа, 1987. — 303 с.

Яблоков А. В., Юсуфов А. Г. Эволюционное учение. — М.: Высшая школа, 1989. — 335 с.

Grime J. P. Plant strategies and vegetation processes. — N. Y., 1979. — 222 p.

Whittaker R. H. The design and stability of plant communities / Unifying Concepts in Ecology. — Hague:Wageningen, 1975. — P. 169— 181.

ПИТАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Що ви знаєте про історію становлення демекології?

2. Які причини різного тлумачення терміна «популяція»?

3. Що означає генетичний і демографічний підходи до вивчення популяцій?

4. Що таке структурно-функціональна організація популяцій?

5. Які причини динаміки чисельності особин популяції?

6. Які фактори загроз виживання популяцій?

7. Що ви знаєте про розвиток уявлення про стратегію популяцій?

8. Які критерії життєздатності популяцій?

9. У чому полягає суть охорони популяцій рідкісних видів?

10. Які принципи експлуатації популяцій?

11. Що таке популяційний підхід в екології?

12. Чому популяція є одиницею мікроеволюції?

13. Популяція — одиниця охорони й експлуатації.

14. Які чинники обмежують ріст популяції?

15. Як відбувається потік енергії через популяцію?

16. Чому популяція є компонентом екосистеми?

17. Які популяційні параметри можуть бути маркерами стану екосистем?

18. Як відбувається самопідтримання популяції?

19. Як відбувається регуляція чисельності особин у популяції?

20. Які ви знаєте просторові типи популяцій?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Місце популяційної екології у загальній екології: a) окремий випадок екосистеми; b) складова частина вчення про біогеоценози; c) пояснює структуру парцел; d) окремий розділ екології.

2. Яка наука вперше почала вивчати популяції: a) генетика;

b) зоологія; c) радіобіологія; d) фізіологія людини?

3. Система — це: a) структура та функція; b) структура; c) функція; d) взаємозв’язок між елементами та поява нової якості?

4. Популяційний підхід до вивчення екосистем — це: a) встановлення трофічного ланцюга; b) вивчення потоку енергії та потоку речовин; c) пізнання складу екосистем; d) розкриття організації біоти екосистем?

5. Ареал популяції — це: a) віддаль, на яку розноситься насіння вітром; b) зона міграційних шляхів; c) зона поширення особин популяцій; d) місце репродукції?

6. Ареал популяцій зменшується через: a) збільшення чисельності особин у центрі ареалу; b) зменшення народжуваності та збільшення смертності особин; c) зміну клімату; d) зміну ґрунтових умов?

7. Трофічний ареал — це: a) місце живлення; b) місце живлення та парування; c) місце живлення, парування та народження малят?

8. Репродуктивний ареал — це: a) місце народження малят; b) місце парування; c) місце зустрічі особин іншої статі; d) місце живлення та парування?

9. Формула визначення мінімального ареалу популяції:

1. S_min = πr²; b) S_min = 2 πr; c) S_min = rL, де r — радіус активності, L — довжина території?

   10. Ефективна чисельність особин — це: a) молоді особини;

2. личинкова стадія; c) дорослі особини, які беруть участь у розмноженні?

   10. Як пов’язане виживання популяції з мінімальною чисельністю особин: a) пряма залежність; b) опосередкована залежність; c) пряма залежність на початкових етапах розвитку популяцій?

   11. Вікова структура — це: a) набір вікових станів особин;

b) співвідношення самців і самиць; c) наявність прайдів; d) наявність колоній?

13. Яка група особин має статеву структуру 1:1: a) зріла; b) на початкових етапах розвитку популяції; c) стара група; d) сім’я?

14. Вторинна статева структура — це: a) друга зустріч партнерів;

b) створена штучно популяція; c) розподіл статей під час полювання; d) співвідношення статей під час народження?

15. Третинна статева структура — це: a) статева структура репродуктивних особин; b) статева структура молодих особин; c) статева структура старих особин?

16. Просторова структура популяцій за типом ареалу: a) ізольована, лінійна, континуальна; b) вервечкоподібна; c) сітчастоподібна; d) рівномірна?

17. Інвазійна популяція — це: a) популяція, в якій особини мігрують; b) популяція, в якій домінують малорухливі особини; c) популяція, в якій домінують молоді особини?

18. Нормальна популяція — це: a) популяція, яка росте в зоні оптимуму; b) популяція, яка росте в мінливих умовах середовища; c) популяція, в якій домінують генеративні зрілі особини?

19. Регресивна популяція — це: a) популяція, яка знищена людиною; b) популяція, в якій домінують старі особини; c) популяція, яка населяє деградовані ґрунти?

20. Розподіл особин в ареалі популяції буває: a) рівномірним; b) нерівномірним; c) випадковим; d) рівномірним, випадковим, груповим?

21. Фітоценотична особина — це: a) пагін; b) особина фітоценозу; c) особина вегетативного походження; d) стара особина?

22. Фізіологічна цілісність особин — це: a) наявність кореневої системи; b) фізіологічний зв’язок між партикулами системи; c) система пагонів, пов’язаних між собою спільною кореневою системою?

23. Основні параметри популяцій — це: a) здатність до трансформації речовин та енергії; b) участь у біотичному кругообігу; c) щільність, чисельність, ареал, просторова, статева структура?

24. Динаміка популяцій — це зміна: a) фенотипу; b) маси; c) народжуваності, смертності?

25. Просторова структура популяцій — це: a) розміщення популяцій у просторі, координати; b) розміщення генеративних особин; c) розміщення особин узагалі?

26. Лінійний тип ареалу популяцій — це: a) розміщення особин популяцій залежно від електромагнітних полів Землі; b) за градієнтом умов; c) завдяки діяльності людини?

27. Ефективна чисельність особин — це:a) чисельність самців;

b) чисельність молодих особин; c) чисельність зрілих самців і самок?

28. Обмежувальні чинники росту популяцій — це: a) стрес, хвороби, генетичні зміни; b) хижацтво, паразитизм, хвороби?

29. Чому природно-історична популяція є одиницею охорони та експлуатації: a) завдяки тому, що вона є елементарною одиницею еволюції; b) має здатність до відновлення; c) володіє високою життєвістю; d) функціонує як саморегульована система?

30. Модель Лотки—Вольтера визначає: a) взаємозв’язок між вологістю та температурою; b) взаємозв’язок між вологістю та висотою над рівнем моря; c) взаємозв’язок між хижаком і жертвою?

ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ