13.3.3. Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року

21 грудня 2010 року Законом України затверджені «Основні засади (стратегія) державної екологічної політики до 2020 року». Згідно з цим законом першопричинами екологічних проблем України є:

• успадкована структура економіки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов;

• зношеність основних фондів промислової та транспортної інфраструктури;

• існуюча система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та регулювання використання природних ресурсів, відсутність чіткого розмежування природоохоронних і господарських функцій;

• недостатня сформованість інститутів громадянського суспільства;

• недостатнє розуміння у суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку;

• недотримання природоохоронного законодавства.

Метою національної екологічної політики є стабілізація та поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя та здоров’я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем.

Основними принципами національної екологічної політики є:

• посилення ролі екологічного управління у системі державного управління України з метою досягнення рівності трьох складових розвитку (економічної, екологічної, со-

65

ціальної), яка зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку;

• врахування екологічних наслідків під час прийняття управлінських рішень, при розробленні документів, які містять політичні або програмні засади державного, галузевого

(секторального), регіонального та місцевого розвитку;

• міжсекторальне партнерство та залучення зацікавлених сторін;

• запобігання надзвичайним ситуаціям природного та техногенного характеру, що передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах стратегічної екологічної оцінки, державної екологічної експертизи, а також державного моніторингу навколишнього природного середовища;

• забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

• відповідальність нинішнього покоління за збереження довкілля на благо прийдешніх поколінь;

• участь громадськості та суб’єктів господарювання у формуванні та реалізації екологічної політики, а також урахування їх пропозицій при вдосконаленні природоохоронного законодавства;

• невідворотність відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

• пріоритетність вимог «забруднювач навколишнього природного середовища та користувач природних ресурсів платять повну ціну»;

• відповідальність органів виконавчої влади за доступність, своєчасність і достовірність екологічної інформації;

• доступність, достовірність і своєчасність отримання екологічної інформації;

• державна підтримка та стимулювання вітчизняних суб’єктів господарювання, які здійснюють модернізацію виробництва, спрямовану на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Національна екологічна політика спрямована на досягнення таких стратегічних цілей:

1. Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості.

2. Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки.

3. Досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища.

4. Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління.

5. Припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття та формування екологічної мережі.

6. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування.

7. Удосконалення регіональної екологічної політики.

Основні інструменти реалізації національної екологічної політики:

• законодавство у сфері охорони навколишнього природного середовища;

• міжсекторальне партнерство та залучення зацікавлених сторін;

• оцінка впливу стратегій, програм, планів на стан навколишнього природного середовища;

• удосконалення дозвільної системи у сфері охорони навколишнього природного середовища;

• екологічна експертиза та оцінка впливу об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища;

• екологічний аудит, системи екологічного управління, екологічне маркування;

• екологічне страхування;

• технічне регулювання, стандартизація та облік у сфері охорони навколишнього природного середовища, природокористування та забезпечення екологічної безпеки;

• освіта та наукове забезпечення формування і реалізації національної екологічної політики;

• економічні та фінансові механізми;

• моніторинг стану довкілля і контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки;

• міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Досягнення цілей Стратегії здійснюватиметься в два етапи. До 2015 року передбачається забезпечити стабілізацію екологічної ситуації, уповільнення темпів зростання антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, створення умов для підвищення рівня екологічної безпеки населення, започаткування переходу до природоохоронних стандартів Європейського Союзу, розроблення відповідних нормативно-правових актів, підвищення громадської активності у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Протягом 2016—2020 років передбачається здійснити поступове розмежування функцій з охорони навколишнього природного середовища та господарської діяльності з використання природних ресурсів, імплементацію європейських екологічних норм і стандартів, екосистемне планування, впровадження переважно економічних механізмів стимулювання екологічно орієнтованих структурних перетворень, досягнення збалансованості між соціально-економічними потребами та завданнями у сфері збереження навколишнього природного середовища, забезпечити розвиток екологічно ефективного партнерства з державою.