7.2.4. Морські біоми

Пелагіаль. Відкритий океан і морські глибини далеко від узбережжя. Продуценти (у першу чергу фітопланктон) зосереджені у відносно тонкому приповерхневому шарі води, куди легко проникає світло. Характерне безперервне опускання біогенів від поверхні на глибину.

Континентальний шельф. Прибережна зона морів і океанів, що сягає приблизно глибини 200 м. Багата видами та різноманітними морськими угрупованнями. Найрізноманітніші екосистеми характерні для коралових рифів, що також відносяться до континентального шельфу. «Гарячі плями» різноманіття характерні і для великих глибин, наприклад для місць виходу в морську воду вулканічних газів («чорні курці» та інші феномени).

Зони апвелінгу. Відносно невеликі за площею зони океану, де відбувається підйом на поверхню глибинних вод, збагачених біогенами. Здійснюють винятковий вплив на продуктивність усього океану в цілому.

Естуарії. Зони змішування річкових і морських вод, що утворюються в морях навпроти гирл великих річок. Характеризуються значною кількістю органіки, яку виносять у моря річки, та постійними коливаннями солоності.