4.5.4. Протокооперація

Як випливає з наведеного вище (див. пункт 4.5.2) визначення, протокооперація — це необов’язкові взаємовигідні відносини між двома популяціями. Пов’язані цими відносинами види можуть зустрічатися як разом, так і нарізно.

Ймовірно, протокооперація поширена значно ширше, ніж про це прийнято думати. Ці відносини не закінчуються класичним шкільним прикладом «симбіозу» — раками-самітниками, які розміщують на своїх раковинах актиній.

Найчастіше грань між протокооперацією і мутуалізмом провести вельми нелегко. До якої категорії відноситься запилення комахами квіткових рослин? Якщо спостерігається глибока спеціалізація між певними видами, такі відносини треба класифікувати як мутуалістичні. Якщо ж одні і ті самі рослини можуть запилюватися різними комахами, а ті живляться пилком і нектаром різних видів і можуть використовувати іншу їжу, слід говорити про протокооперацію. Іноді спостерігаються проміжні між цими двома категоріями відносини, коли один з видів може зустрічатися і без другого, а другий у своєму поширенні цілком залежить від першого.

Коли фітосоціолог (фахівець, що вивчає рослинні угруповання) або зоогеограф вивчають характерний видовий склад тих чи інших екосистем, вони реєструють наслідки протокооперації між багатьма видами, не реєструючи їх безпосередні причини. Те, що два види частіше трапляються спільно, а не нарізно, може бути наслідком подібності їх запитів до середовища, а може відображати існування між ними протокооперації.

Розглянуте нами відношення може бути пов’язане безперервним переходом не тільки з мутуалізмом, але і з коменсалізмом. У разі взаємовигідних відносин вигода, одержувана

двома видами, далеко не завжди є однаковою. Якщо для од ного з видів відносини стають практично індиферентними, їх слід класифікувати як прояв коменсалізму.