logo
екологія пахомов

7.2.2. Наземні біоми

Тундра. Біом холодного вологого клімату, який характеризується негативними середньорічними температурами, кількістю опадів близько 200—300 мм на рік і, найчастіше, наявністю шару вічної мерзлоти. Виділяють арктичну зону,

09

розташовану у високих широтах, та альпійську, розташовану у високогір’ях. Рослинність — низькорослі багаторічники:

лишайники, мохи, трави та чагарнички.

Таблиця 7.2.

Біомаса та чиста первинна продукція основних біомів (у

перерахунку на суху органічну речовину)

Біоми

Площа,

%

Біомаса, г/м2

Продукція,

г/м2 за рік

Усього, млрд т/рік

Дощовий тропічний ліс

11,4

45 000

2200

37,4

Сезонний тропічний ліс

5,0

35 000

1600

12,0

Листопадний ліс

4,7

30 000

1200

8,4

Степ

6,0

1600

600

5,4

Пустелі

16,1

20

3

0,1

Озера і річки

1,3

20

250

0,5

Землі, що обробляються

9,3

1000

650

9,1

Сумарно для суходолу (29,2 % планети)

12 300

773

115,0

Відкритий океан (пелагіаль)

92,1

3

125

41,5

Континентальний шельф

7,4

10

360

9,6

Зарості водоростей та рифи

0,1

2000

2500

1,6

Зони апвелінгу

0,1

20

500

0,2

Естуарії

0,4

1000

1500

2,1

Сумарно для океану (70,8 % планети)

10

152

65,0

Сумарно для земної кулі

333

170

170,0

Тайга. Лісовий біом холодного клімату з довгою тривалою багатосніжною зимою та кількістю опадів, що перевищує випаровування. Основні лісоутворюючі породи — голчасті, видове різноманіття дерев невелике (1—2 домінантних види).

Листопадний ліс. Ліси помірного поясу. Розвиваються в регіонах із помірно теплим літом і відносно м’якою зимою з морозами. Характерний рівномірний розподіл опадів, відсутність посух, перевищення опадів над випаровуванням. Восени в міру скорочення тривалості світлового дня відбувається листопад. Листопадні ліси відносно багаті видами, характеризуються складною вертикальною структурою (наявністю декількох ярусів).

Степ. Територія трав’яної рослинності у напівпосушливій зоні помірного клімату. Найчисленніші трави — злаки та різнотрав’я, багато з них утворюють щільну дернину. Потенційне випаровування перевищує кількість опадів. Характерні багаті органічною речовиною ґрунти — чорноземи. Синоніми — прерія, пампа, вельд.

Савана. Тропічні злаково-деревні угруповання, що розвиваються в областях зі стійким чергуванням сухого та вологого сезонів. Окремі дерева або масиви чагарників розкидані між відкритими трав’яними ділянками.

Пустеля. Достатньо різноманітна група біомів, розташована в областях із вкрай посушливим кліматом або (у разі арктичної чи альпійської пустелі) вкрай низькими температурами. Відомі піщані, кам’янисті, глинисті, солончакові та інші пустелі. Типовими для пустель є середньорічна кількість опадів менше 25 мм або умови, що забезпечують дуже швидке випаровування вологи.

Субтропічні ліси та чапараль. Твердолисті вічнозелені деревні та чагарникові зарості у середземноморському кліматі з м’якою дощовою зимою та посушливим літом. Характеризується значним накопиченням сухої деревини, багатим видовим складом травостою.

Сезонний тропічний ліс. Поширений в областях зі спекотним кліматом і великою кількістю опадів, причому опади розподілені протягом року нерівномірно, з наявністю сухого сезону. Надзвичайно багатий трав’янистими видами.

Вічнозелений дощовий ліс. Найбагатший біом, розташований у регіонах із великою кількістю опадів (>2000 мм) і майже постійною температурою (близько +26 °C). У цих лісах зосереджено 4/5 усіх видів рослин Землі, переважає деревна рослинність.