5.3.3. Компоненти екосистем

Ґрунтуючись на наведеному вище визначенні екосистем, неважко уявити, що вони, як складні системи, мають цілий ряд складних підсистем, які отримали назву компоненти. На які ж компоненти можна розділити екосистему? Можна використовувати той самий поділ, що й у біогеоценозі:

біогеоценоз = (фітоценоз + зооценоз + мікробоценоз) + (еда­

фотоп + кліматоп), а можна й інший: неорганічні речовини, які використо-

вуються у біологічному кругообігу (наприклад, H₂O, CO₂, NH₄⁺тощо). У такій класифікації основна увага звертається на походження окремих компонентів.

А якщо більшою мірою цікавитися функціонуванням екосистеми, можна виділити в її складі такі компоненти:

1. органічна речовина (детрит);

2. середовище (повітряне, водне, субстратне);

3. продуценти (організми, що синтезують органічну речовину з неорганічної);

4. консументи (організми, основна роль яких полягає у перетворенні органічної речовини з однієї форми на іншу);

5. редуценти (організми, основна роль яких полягає у руйнуванні органічної речовини до неорганічної).

Приклади екосистем. Екосистемами є ставок і луки, поле, ліс, болото, пустеля, парк, скелі, море, океан тощо. Живі організми та середовище їх існування в усіх екосистемах знаходяться у тісній функціональній взаємозалежності.

У воді домінують мікропродуценти, а на суходолі — макропродуценти (значна частина організму складається з транспортної та опорної тканин). Органічні рештки на суходолі важче руйнуються, і тому тут накопичується більша кількість детриту порівняно з водними системами.

Особливостями урбоекосистем (тобто екосистем, які є в місті, — парки, сквери, водойми, квітники, окремі дерева тощо) є дуже інтенсивний обмін енергії, велика потреба в надходженні різнорідних речовин, потужний і різнорідний потік відходів. Щорічні енергетичні витрати на підтримання в необхідному стані квадратного метра галявинки перед будинком такі самі, як і на підтримання квадратного метра кукурудзяного поля. Площа забезпечення екосистем міста живленням повинна перевершувати площу самого міста в 30—100 разів і більше, а експлуатовані ним водозбірні басейни мають бути ще більшими.

Екосистема поля належить до агроекосистем, які займають істотну частину площі планети (рослинництво — приблизно 10 %, пасовища — ще 20 %). Вони характеризуються вкрай нестабільними станами, які підтримуються вкладенням м’язової енергії (40 % полів) або енергії викопного палива (60 %). Основні відмінності агроекосистем від природних екосистем — знижене різноманіття, наявність штучно створених компонентів.