12.5.6. Екологічний аудит

Один із найефективніших інструментів економіко-екологічного контролю у процесі становлення ринкової економіки — екологічний аудит — незалежне дослідження усіх аспектів господарської діяльності підприємства будь­якої форми власності з метою встановлення розміру його прямого та опосередкованого впливу на стан навколишнього природного середовища. Мета екологічного аудиту — приведення природоохоронної діяльності до узгодження з вимогами законодавства та нормативними актами, оптимізація використання природних ресурсів. Ініціатор екологічного аудиту підприємства — адміністрація підприємства.

Міжнародною організацією стандартизації прийнятий Проект міжнародного стандарту 150/DIS 1410, який вміщує основні вказівки відносно екологічного аудиту у складі основних положень, процедури аудиту систем екологічного менеджменту та кваліфікаційних критеріїв екологічних аудиторів. До його затвердження як аналог рекомендовано використовувати Стандарт Європейського банку реконструкції та розвитку, яким розроблено Протокол екологічного аудиту для промислових підприємств загального типу, Стандартний формат аудиторського звіту, Робоче керівництво для аудиторів із питань охорони навколишнього природного середовища, здоров’я населення та екологічної безпеки.

Головні причини проведення екологічного аудиту такі:

• страхування (запобігання витратам на ліквідацію наслідків забруднення навколишнього середовища);

• конкуренція на ринку (товари повинні бути екологічно чистими, що підвищує попит на них на споживчому ринку; спеціальним ярликом виділяються товари, які пройшли екологічну перевірку);

• придбання (витрати на придбання забрудненої земельної ділянки або підприємства можуть виявитись завищеними, що неодмінно покаже подальша екологічна експертиза цих об’єктів);

• законодавство (необхідність роботи із забруднюючими матеріалами).

Оскільки мова йде про дослідження всіх аспектів господарської діяльності підприємства, екологічний аудит повинен об’єднувати і розширювати програми та методики вже існуючих видів аудиту, а саме виробничого аудиту, аудиту фінансової діяльності, аудиту на відповідність.

Висновок екологічного аудитора має вміщувати таку інформацію:

• висновок про адекватність природоохоронної та виробничої діяльності законодавству та нормативним актам;

• висновок про стан фінансово-економічної звітності, обліку, своєчасності та розміру поточних екологічних платежів, цілеспрямованості використання капітальних коштів, які виділені на охорону навколишнього природного середовища;

• оцінку впливу підприємства, на якому проводиться аудит, на стан середовища, здоров’я виробничого персоналу, дані про розмір викидів і скидів забруднюючих речовин, виробництво яких заборонено міжнародними зобов’язаннями

держави;

60

• результати аналізу темпів росту виробництва продукції та кількості викидів і скидів забруднюючих речовин, споживання енергетичних і матеріальних ресурсів;

• результати порівняльного аналізу основних показників природоохоронної та виробничої діяльності підприємства і подібних підприємств України та інших країн;

• оцінку потенційної безпеки підприємства у разі виникнення аварійної ситуації, ефективність розробленого плану робіт із ліквідації осередків аварії, наявність необхідних матеріально-технічних засобів;

• висновок про професійну компетентність робітників природоохоронних служб підприємства, їх забезпеченість сучасними технічними засобами контролю за додержанням гранично допустимих норм забруднення;

• інформованість керівного та виробничого персоналу про обсяг і характер забруднень навколишнього природного середовища підприємством, рівень морального й матеріального стимулювання за зниження рівня забруднення, енерго- та матеріаломісткості виготовленої продукції.