12.1.7. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування в Україні

Згідно з Національним планом дій передбачено вирішення таких завдань:

• підготовка та схвалення у 2012 році проекту Концепції 10-річних рамок політики сталого споживання та виробництва (ССВ) згідно з Йоганнесбурзьким планом дій, розробка та реалізація Стратегії та Національного плану дій до 2015 року;

• подальший розвиток національної системи кадастрів природних ресурсів, державної статистичної звітності з використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища;

• технічне переоснащення виробництва на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідхідних, безвідхідних і екологічно безпечних технологічних процесів до 2020 року;

• уведення до 2015 року системи економічних і адміністративних механізмів із метою стимулювання виробника до сталого й поновлюваного природокористування та охорони навколишнього природного середовища, широкого впровадження новітніх, більш чистих технологій, інновацій у сфері природокористування;

• підвищення енергоефективності виробництва на 25 % до 2015-го і до 50 % до 2020 року порівняно з базовим роком шляхом упровадження в енергетиці та ресурсозбереженні в галузях, які споживають енергію та енергоносії;

• збільшення обсягу використання відновлювальних і альтернативних джерел енергії на 25 % до 2015-го і на 55 % до 2020 року від базового рівня;

• збільшення до 2020 року частки земель, що використовуються в органічному сільському господарстві, до 7 %;

• створення до 2015 року екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів і збору за забруднення навколишнього природного середовища для стимулювання суб’єктів господарювання до раціонального природокористування.

Унаслідок загострення проблем охорони навколишнього середовища, якісного та кількісного виснаження природних ресурсів і погіршення середовища існування людства природокористування як наука активно розвивається останнім часом у всьому світі. В її науковий багаж великий внесок роблять екологія та біологія, лісівництво, ґрунтознавство, гідрологія, рослинництво. Всі ці науки об’єднує одне — природа як об’єкт використання та охорони, що стала життєво важливою стороною існування людства у XXI столітті. Вибір найраціональнішого та найефективнішого шляху природокористування в даний час — непроста еколого-економічна проблема, але вона закладає напрямок майбутнього розвитку людства.