Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]

Примітка. Над рискою — межі коливань, під рискою — середній вміст металів

Велика щільність завислих частинок у дунайській воді обумовлює розвиток у гирловій ділянці розгалуженої вторинної дельти, яка постійно поширюється у море. Вважається, що вторинна Кілійська дельта, яка розташована нижче м. Вилково, є самою молодою природною сушею на Європейському континенті. Процес її утворення почався близько 300 років тому і продовжується у наш час. До найбільш древніх ділянок на українській частині дельти Дунаю належать придунайські озера-лимани. Вони утворились у затоплених долинах приток Дунаю. Дельта Дунаю займає площу близько 5500 км² [15].

Завислі частинки обумовлюють високу каламутність води в той же час вони є активними адсорбентами, на яких концентруються важкі метали, пестициди, інші токсиканти та бактерії. Із зменшенням швидкості течії вони осаджуються на дно внаслідок чого в донних відкладеннях Кілійського рукава Дунаю багаторазово підвищується вміст ртуті, хлорорганічних пестицидів та інших токсикантів. У першу чергу вони акумулюються в бентонтах, зокрема в двостулкових молюсках Anodonta. Джерелами надходження пестицидів є сільськогосподарські угіддя, з яких пестициди змиваються під час паводків і дощів. Розчинність пестицидів у дунайській воді підвищена через високий вміст у ній нафти та поверхнево-активних речовин. Пестициди активно включаються в біотичний кругообіг, надходячи по трофічних ланцюгах до макробезхребетних, риб та рибоїдних птахів. Зрештою це призводить до отруєння, хвороб, високої смертності риб, часом до масової їх загибелі, а повільна акумуляція токсикантів призводить до зниження плодючості і тяжких генетичних наслідків. Риби, що акумулювали в своєму тілі отруйні речовини, зокрема пестициди, ртуть та інші важкі метали, для споживання непридатні.