logo
GE

4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)

Морфологічна будова представників окремих систематичних груп жовтозелених водоростей, які перебувають на різних рівнях еволюційного розвитку, ускладнюється від одноклітинних джгутикових до кокових, нитчастих та сифональних форм.

Одноклітинні жовтозелені водорості мають два джгутики, один з яких (більший за розміром) спрямований вперед у напрямі руху, а другий, менший, — назад. До складу клітинної стінки входять целюлоза, глюкоза та уронові кислоти. У більших за розміром кокоїдних видів стінка клітин двошарова. Хлоропласти мають дисковидну форму. Навколо них формується подвійна мембрана. Із майже 600 описаних видів лише 20 — мешканці морів і океанів, решта — прісноводні.

На відміну від зелених, жовтозелені водорості не мають хлорофілу б. Основними пігментами у них є хлорофіли а і с. Серед інших пігментних речовин у клітинах виявляється β- і ξ- каротини та ксантофіли. Розмножуються жовтозелені водорості як безстатевим, так і статевим способом. Безстатеве розмноження відбувається шляхом поділу клітин, а у нитчастих форм — поділу на окремі фрагменти. У процесі розмноження можуть утворюватись нерухливі апланоспори, акінети, цисти, а у деяких видів і рухливі зооспори.

Жовтозелені водорості включають два класи: ксантофіцієві (Xanthophyceae) та евстигматофіцієві (Eustigmatophyceae). За основними систематичними ознаками клас ксантофіцієвих поділяється на кілька порядків: місхококові (Mischococcales), трибонемові (Tribonematales), ботридієві (Botrydiales) тощо. Місхококові — це переважно одноклітинні або колоніальні водорості, які мають кокоїдну структуру, вільноживучі або прикріплені. Вони зустрічаються в прісних водоймах у планктоні та в обростаннях на вищих водяних рослинах. Окремі види поширені в річках, озерах, заболочених водоймах з кислою реакцією середовища і навіть у торф'яних каналах. До окремих родів, які знайдені на території України, входить від 1 до 4 видів. Дещо більше представлено видів (близько 20) з роду хараціопсис (Characiopsis), до якого належить епіфітна водорость хараціопсис гострий (Characiopsis acuta). Вона зустрічається у прісних водоймах на вищих водяних рослинах, водоростях та інших субстратах (рис. 17, а)

Серед трибонемових заслуговують на увагу види роду трибонема (Tribonema), яких у водоймах України виявлено близько 14. Вони мають форму поодиноких або зібраних у пасма ниткоподібних утворень, які вегетують у прісних водоймах різного типу, наприклад, трибонема зелена (Tribonema viride) (рис. 17, б). Переважно це прикріплені форми, але після відривання окремих частинок і нитчастих паєм вони деякий час можуть знаходитись у вільному стані. Розмножуються водорості цього роду фрагментацією сланей, зооспорами, цистами та апланоспорами.

Водорості порядку ботридієвих — переважно наземні форми. До мешканців морів, солонуватих і прісних водойм належать види роду вошерія (Vaucheria), слань яких досягає 40 см, нитковидної форми з боковими розгалуженнями.

Екологія жовтозелених водоростей відзначається деякими особливостями. Це переважно теплолюбні організми і їх масовий розвиток припадає на теплі сезони року. Лише окремі види можуть розмножуватись при низьких температурах.

Серед жовтозелених найбільше прісноводних видів, значно менше солонуватоводних і морських. У евтрофних прісних водоймах при масовому розвитку жовтозелених водоростей, зокрема, ботридіопсису безкореневого (Botrydiopsis arhiza), може виникати «цвітіння» води. У порівнянні з планктонними та перифітонними видами серед жовтозелених значно менша кількість нейстонних та бентосних форм. Зустрічаються у водних об'єктах різного ступеню трофності, але найбільш сприятливими для них є чисті води з слабкокислою реакцією води. Найбільше розвиваються в озерах, ставках, болотах і значно рідше — в річках та проточних водоймах.