28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра

Зарегулювання та створення в середній течії Дністра Дністровського, буферного і Дубосарського водосховищ обумовило суттєві зміни водної екосистеми всієї річки. Перш за все зазнав докорінних змін гідрологічний режим, що істотно вплинуло на розвиток населення ріки. Зменшення течії води яке супроводжувалось осадженням завислих частинок твердого стоку, а відповідно і зростанням її прозорості та накопиченням в донних відкладеннях біогенних елементів та забрудників, призвело до антропогенної евтрофікації водосховищ, інтенсивного розвитку фітопланктону і навіть появи «цвітіння» води. У водосховищах сформувались біоценози з характерним складом водоростей, планктонних і бентосних безхребетних, більш багатою іхтіофауною. Із 40 видів риб, які зустрічаються у водосховищах, 12 мають рибопромислове значення, а їх щорічні улови в Дністровському водосховищі становлять 45— 46 т. Численні популяції таких цінних видів риб, як лящ, сазан, сом, окунь, карась, плітка. Інтенсивний розвиток фітопланктону дав змогу вселити планктофагів — білого і строкатого товстолобів.

Поряд з цим зарегулювання ріки негативно вплинуло на умови існування гідробіонтів у нижче розташованій річковій частині Дністра. Оскільки при роботі Дністровського гідровузла відбувається спрацювання глибинних шарів води (35 м) з низькою температурою (6—10 °С), то її надходження у нижче розташовані зони ріки гальмує розвиток гідробіонтів. У таких водах нерест стерляді, вусача, рибця, голованя, жереха починається на 1—1,5 місяця пізніше.

Створення водосховищ і перегородження Дністра греблями призвело до зміни міграційних шляхів осетрових риб (білуга чорноморська, стерлядь), які раніше піднімались на нерест до його верхньої частини.

Екологічний стан Дністра нижче греблі Дубосарського водосховища і до гирла перебуває в прямій залежності від попусків води з Дністровського та буферного водосховищ. До зарегулювання ріки плавні затоплювались протягом весняно-літніх повеней не менше 3—5 разів. Завдяки цьому вони включались в процеси самоочищення, ставали зонами нересту промислово цінних видів риб та місцями масового розвитку фітофільних безхребетних.

3 метою поліпшення екологічної ситуації в пониззі Дністра збереження унікальних плавневих ландшафтів, з якими дов'язане підтримання біологічного різноманіття та формування якості води, науково обґрунтовані величина та режим екологічних попусків води з Дністровського водосховища. Запропоновано здійснювання як санітарно-екологічні, так і репродукційні, або нерестові попуски води. Санітарно-екологічні попуски мають забезпечувати нормальне функціонування плавнів, запобігати надмірній їх евтрофікації шляхом періодичного промивання. Для забезпечення нормальних умов нересту риб слід додатково здійснювати репродукційні (рибогосподарські) попуски води [31].

Екологія Південного Бугу