logo
GE

22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми

Функціональні зміни, які виникають під впливом токсикантів, найбільш повно вивчені на рибах, оскільки їх фізіологія і біохімія розроблені значно краще, ніж у безхребетних. У дослідах на рибах можна застосовувати всі методичні підходи, якими користуються сучасні фізіологія, біохімія і токсикологія. Цей напрям токсикологічних досліджень названо іхтіотоксикологією [75].

У токсичному середовищі порушується обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, тобто практично всі метаболічні цикли.

Дія токсикантів позначається на функціонуванні практично всіх органів і систем організму. Але токсиканти можуть мати і специфічну спрямованість. Тому розрізняють отрути загальної дії і отрути специфічної спрямованості, які негативно впливають на окремі органи і системи організму.

Класифікацію токсичних речовин за характером дії на водяних тварин [78] наведено нижче:

Переважна дія отрути Речовини

Локальна. Неорганічні: хлор, перманганат

калію, перекис водню, кислоти,

луги, солі важких металів, борна

кислота;

органічні: формальдегід,

органічні кислоти, барвники,

дубильні речовини, детергенти

Нервово-паралітична. Неорганічні: аміак, солі амонію,

Діоксид вуглецю, лужні і

лужноземельні метали, фтор,

фосфор;

органічні: нафта і нафтопродукти,

феноли, смоли, алкалоїди, сапоніни,

терпени, продукти переробки

деревини, хлорорганічні і

фосфорорганічні пестициди, інші

гербіциди і альгіциди

Гемолітична Неорганічні: аміак і солі амонію,

свинець, ціаніди;

органічні: сапоніни, пестициди

(діурон, пропанід), токсини

синьозелених водоростей

Протоплазматична Неорганічні: фтор, ціаніди;

органічні: меркаптани, сечовина

Ферментна Неорганічні: фосфор, фториди,

ціаніди;

органічні: органічні сполуки

фосфору, інсектициди (хлорофос,

метафос, карбофос та інші),

меркаптани, деякі детергенти

Наркотична Органічні: вуглеводневі сполуки,

хлороформ, дихлороетан, алкоголь,

ефіри, кетони, альдегіди,

нітросполуки

Комбінована Неорганічні: аміак і солі амонію,

ціаніди, фтор;

органічні: органічні сполуки

фосфору, формальдегід, сапоніни

Вплив токсикантів на риб найбільш повно проявляється при підвищеній температурі води. З пониженням температури риби і безхребетні переходять в стан, близький до анабіозу, і практично не проявляють ознак інтоксикації. Навпаки, якщо температура перевищує 25 °С, всі життєві процеси приско­рюються, посилюється обмін речовин, а відповідно зростає і токсичність хімічних речовин, які надходять в організм.

При температурі вищій за 30 °С, яка буває у водоймах-охолоджувачах енергетичних об'єктів, токсичність забруднюючих речовин зростає багаторазово, наприклад, міді і кадмію — на три порядки. Значною мірою це пов'язане з активністю ферментів, оскільки більшість токсикантів виступають як ферментні отрути.