40.3. Флора і фауна
Рослинний світ Азовського моря представлений вищими водяними рослинами і водоростями: діатомовими, зеленими, синьозеленими, динофітовими, червоними, бурими, харовими та іншими. Загальна біомаса водоростей оцінюється в середньому в 1,2—1,5 млн т. Після зарегулювання стоку річок домінують зелені і синьозелені мікроводорості, в той же час спостерігається весняне «цвітіння» води діатомовими та динофітовими.
Для північної прибережної зони (Обіточна коса, Арабатська стрілка) характерними є 13 видів макрофітів. Ближче до Керченської протоки збільшується видове різноманіття як квіткових рослин, так і водоростей. До найбільш поширених слід віднести зелену нитчасту водорость кладофору наскельну (Cladophora rupestris), яка суцільним килимом вкриває влітку кам'янисте дно мілководних прибережних акваторій, та червоні водорості полісифонію оголену (Polysiphonia denudata) і цераміум прозорий прямостоячий (Ceramium diaphanum). Ближче до берега ростуть зелені водорості роду ентероморфа кишкоподібна (Enteromorpha intestinalis), ентероморфа стиснута (Е. compresa).
На особливу увагу заслуговує солелюбна зелена водорость дуналіела солоноводна (Dunaliella salina), яка масово розвивається в Сиваші. Ця водорость належить до найбільш цінних джерел 3-каротину (провітаміну А). В Україні розроблено біотехнологію його виробництва з дуналіели.
Для прибережних зон характерні угруповання квіткових водяних рослин, зокрема, види роду камки: камка морська (Zostera marina) і камка мала (Z. noltii).
Видовий склад безхребетних Азовського моря має деякі відмінності у різних його зонах. Так, у прибережних ділянках поширені великі колонії бокоплава (Pontogammarus maeoticus) з ракоподібних. На піщаних плесах біля самої води, де зосереджується велика маса детриту, чисельність бокоплавів досягає десятків тисяч особин, а біомаса — 500—600 г на 1 м2. Серед інших ракоподібних тут зустрічається ідотея (Idotea baltica basteri). Біомаса ракоподібних у прибережних ділянках моря надзвичайно висока, тому що ця зона недоступна для риб.
Серед угруповань камок, рупій та рдесників поширені креветки балтійська трав'яна (Palaemon adspersus), звичайна (P. elegans), а також краб брахінотус сексдентатус (Brachinotus sexdentatus), розмір якого не перевищує 2 см. До донних мешканців неглибоких ділянок моря належить краб упогебія пузила (Upogebia pusilla).
До існування в умовах високомінералізованих вод Сивашу пристосувався зяброногий рачок артемія соляна (Artemia salina), життєвий цикл розвитку якого проходить у солоній ропі з вмістом солей 150—200 г/дм3. Через специфічні умови існування він фактично не має конкурентів, тому його чисельність досягає десятків тисяч особин на 1 м3. Артемія соляна широко використовується як сухий або живий корм риб. Особливо корисні личинкові форми (науплії) для годівлі риб на ранніх стадіях розвитку. Артемія є перспективним об'єктом штучного культивування в регульованих системах водопідготовки. Технологія отримання яєць і наупліїв від Artemia salina розроблена в Інституті гідробіології НАН України. У солоних водах Сивашу мешкають також личинки комарів (Chironomus salinarius) та мухи-ефідри (Ephydra).
До умов життя в пелагіалі пристосувалось майже 50 видів безхребетних. У товщі води можна побачити личинок молюсків, червів-поліхет, вусоногих раків. Основними представниками зоопланктону пелагіалі є веслоногі рачки, коловертки, личинки раків-балянусів. З наближенням весни у товщі води особливо зростає чисельність коловерток роду Synchaeta та інфузорій тинтинід: тинтинопсис малий, тинтинопсис зменшений (Tintinnopsis minuta, T. parvula та інші). Із потеплінням води у перші літні місяці значно збільшується біомаса веслоногих акартія Клауса (Acartia clausi), а ближче до серпня - акартія латісетоза (Acartia latisetosa), центропагес понтичний (Centropages ponticus).
Після зарегулювання річкових систем, що призвело до підвищення загальної солоності води в Азовському морі, в його водах з'явились дуже небезпечні вселенці, які поїдають зоопланктон. Так, в період 1969—1970 pp. набули масового розмноження медуза вухаста (Aurelia aurita) та медуза корене-рота (Rhizostoma pulmo). Ці кишковопорожнинні поширились на усій акваторії моря. Медузи з'явились навіть у Таганрозькій затоці і поблизу дельти р. Дон.
Максимальна чисельність медуз зафіксована у 70-ті pp. у кількості 7,0 млрд екземплярів при середній масі однієї особини 1,9 кг і загальній біомасі 13,5 млн т. Переважним компонентом у кормовому раціоні медуз є зоопланктон, який є також основним кормом хамси, тюльки та інших риб. Внаслідок поїдання медузами зоопланктону в 1970—1980 pp. різко знизилась рибопродуктивність Азовського моря. Вилови хамси і тюльки впали на 24 % . Проте після різкого зростання чисельності і біомаси медуз у 70-ті pp. уже з початку 1979 р. почалось досить істотне зменшення їх біомаси. У 1986 р. вона становила тільки 0,06 млн т, що відразу привело до зростання чисельності мирного зоопланктону, а відповідно — до поліпшення умов нагулу хамси і тюльки.
Із новим зростанням у кінці 1980-х pp. мінералізації води посилилось проникнення чорноморської фауни в Азовське море. До Азовського моря потрапив ще більш небезпечний мігрант — планктонний хижак реброплав мнеміопсис, впершее виявлений у серпні 1988 р. недалеко від Керченської протоки. Взимку цього планктонного хижака немає на всій акваторії Азовського моря. Лише з наступним весняно-літнім його занесенням він починає швидко розмножуватись, і вже в серпні-вересні його біомаса досягає 28—32 млн т. При цьому сезонна динаміка чисельності повторює розвиток цього ребро-плава у Чорному морі. Реброплав може виїдати до 82 % літньої біомаси планктонних організмів Азовського моря.
Серед бентосних організмів Азовського моря налічується більше 110 видів безхребетних, з яких 30 видів відіграють найбільшу роль у визначенні їх загальної біомаси. Серед донної фауни поширені молюски абра овальна (Abra ovata), мітилястер лінеатус середземноморський (Mytilaster lineatus), ленти-дій (Lentidium mediterraneum) та сердцевидка Ламарка (Cardium edule lamarcki). Черевоногі молюски із спіральною черепашкою представлені найбільше гідробією загостреною (Hydrobia acuta). Біомаса молюсків становить від 70 до 75 % загальної біомаси зообентосу. Значно менше (15 %) припадає на ракоподібних (бокоплави, мізиди, кумові і вусоногі раки-балянуси) та червів-поліхет (5 %).
- Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- Загальна характеристика гідросфери
- Запаси (розподіл) води в гідросфері
- Екологічна зональність Світового океану та морів
- 1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- 1.4. Екологічна зональність річкових систем
- 2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- 2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- Глава 3 Бактерії і віруси
- 3.1. Бактерії
- 3.2. Віруси.
- Глава 4. Водорості (Algae)
- 4.1. Екологічні форми водоростей
- 4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- 4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- 4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- 4.5. Харові водорості (Charophyta)
- 4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- 4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- 4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- 4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- 4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- 4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- 4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- 4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- Глава 5. Вищі водяні рослини
- 5.1. Загальна характеристика
- 5.2. Екологічні угруповання
- Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- 6.1. Найпростіші (Protozoa)
- 6.2. Губки (Porifera)
- 6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- 6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- 6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- 6.9. Молюски (Mollusca)
- 6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- 6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- 6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- 7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- 7.2. Рибоподібні
- 7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- 7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- 7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- 8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- 8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- 8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- 9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- 9.2. Термостабільні властивості води
- 9.3. Щільність води
- 9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- 9.5. Забарвлення води
- 9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- 9.7. Льодовий режим
- 9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- 9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- 9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- 10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- 10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- 10.3. Сольовий склад континентальних вод
- Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- 10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- 10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- 10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- 11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- 11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- 11.3. Кальцій у водних екосистемах
- Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- 11.4. Магній у морських і континентальних водах
- 11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- 12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.4. Марганець
- 12.5. Цинк
- Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.6. Кобальт
- 12.7. Кадмій, хром, алюміній
- Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- 13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- 13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- 13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- 13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- 14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- 14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- 14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- 15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- 15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- 15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- 15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- 15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- 16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- 16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- 17.1. Загальне уявлення про популяцію
- 17.2. Статево-вікова структура популяцій
- 17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- 17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- 17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- 17.6. Регуляція чисельності популяції
- 17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- 17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- 18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- 18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- 18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- 18.4. Структура гідробіоценозів
- 18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- 19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- 19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- 19.3. Методи визначення первинної продукції
- 19.4. Методи визначення вторинної продукції
- 19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- Глава 20 Органічне забруднення
- 20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- 20.2. Сапробність водних об'єктів
- 20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- 21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- 21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- 22.1. Джерела токсичного забруднення
- 22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- 22.3. Гідротоксикометрія
- 22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- 22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- 22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- 22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- 22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- 22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- 23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- 23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- 23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- 23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- 23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- 23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- 23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- 23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- Глава 24. Якість води
- 24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- 24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- 24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- 24.4. Методи оцінки якості природних вод
- Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- 24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- 25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- Структура річкової мережі України [20]
- 25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- 26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- 26.2. Особливості формування екосистем
- 26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- 26.4. Бактеріальне населення
- 26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- 26.6. Основні угруповання тваринного населення
- 26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- 27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- 27.2. Біота Кілійської дельти
- 27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- Глава 28. Екологія Дністра
- Гідрографічна характеристика, водність якість води
- 28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- 28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- 29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- 29.2. Біота Південного Бугу
- 29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- 30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- 30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- 30.3. Біота Сіверського Дінця
- Глава 31. Екологія Західного Бугу
- Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- 32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- 32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- 32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- 33.1. Загальна характеристика озер України
- 33.2. Екосистема Шацьких озер
- Глава 34. Екологічні особливості боліт
- 34.1. Загальна характеристика
- 34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- 35.1. Загальна характеристика
- 35.2. Гідрохімічний режим ставів
- 35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- 35.4. Ставкове рибництво
- Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- 36.1. Загальна характеристика
- Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- 36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- 36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- Глава 37. Екосистеми каналів
- 37.1. Загальна характеристика каналів України
- Основні магістральні канали України та їх призначення
- 37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- 37.3. Гідробіоценози каналів
- 37.4. Формування якості води в каналах
- Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- 38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- 38.2. Екосистеми закритих лиманів
- Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- 38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- Глава 39. Екосистема Чорного моря
- 39.1. Водний баланс і якість води
- 39.2. Газовий режим
- 39.3. Рослинний і тваринний світ
- 39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- 39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- Глава 40. Екосистема Азовського моря
- 40.1. Формування водного балансу
- Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- 40.2. Гідрохімічний режим
- Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- 40.3. Флора і фауна
- 40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- 40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності