4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
Одноклітинні і багатоклітинні фототрофні мікроскопічні організми — синьозелені водорості можуть утворювати колонії (рис. 9). У мікробіологічній літературі синьозелені водорості зараховують до бактерій під назвою «ціанобактерії», що зумовлено схожістю структури їх клітин і клітин бактерій, зокрема, наявністю в клітинній оболонці муреїну, цитоплазматичних нуклеїнових кислот тощо. В той же час ці організми мають і суттєві відмінності від бактерій.
Як і всі рослини, синьозелені водорості здатні до фотосинтезу та засвоєння вуглецю у процесах біосинтезу. Вони належать до найпримітивніше організованих автотрофних організмів: у них відсутні клітинні, ядра, хроматофори та мітохондрії. Із фотосинтетичних пігментів синьозелені водорості мають хлорофіл а, а також фікобіліпротеїди (фікоціанін, алофікоціанін, фікоеритрин і каротиноїди). Наявність пігментів зумовлює їх синьозелене забарвлення, що і визначає назву цього відділу водоростей. Продуктом асиміляції є глікогеноподібний полісахарид.
Розмножуються синьозелені водорості вегетативним способом, прямим поділом клітин або нестатевими спорами. Вони належать до найдавніших організмів, які відігравали особливо важливу роль у розвитку життя на Землі, зокрема в процесах, пов'язаних з накопиченням органічних речовин та збагаченням первинної атмосфери киснем.
Синьозелені водорості зустрічаються у водоймах усіх типів (прісних, солонуватих, солоних, морських і океанічних), у геотермальних водах та в продуктах виверження вулканів, у припливно-відпливних морських прибережних зонах, в обростаннях скель та інших занурених у воду предметів.
Деякі синьозелені водорості здатні засвоювати вільний атмосферний азот. Вони дуже стійкі до змін температури, сольового та газового режимів водойм. Серед заростей вищих водяних рослин розвиток синьозелених водоростей пригнічується. Вони зрідка зустрічаються у гірських річках з швидкою течією, високим рівнем насиченості киснем та рН води не вище 5. В той же час в евтрофних водоймах, де течія уповільнена і вода добре прогрівається, водорості інтенсивно розмножуються і можуть викликати «цвітіння» води.
Синьозелені водорості поділяють на три класи: хроококові (Chroococcophyceae), хамесифонові (Chamaesiphonophyceae) та гормогонієві (Hormogoniophyceae). До хроококових належать види водоростей, що об'єднуються у три порядки: хроококові (Chroococcales), ентофізалієві (Entophysalidales) та тубієлові (Tubiellales).
Хроококові — це одноклітинні або колоніальні водорості, вкриті товстими і ослизненими оболонками. Одноклітинні водорості бувають кулясті, овальні, паличковидні, веретеновидні, прямі, зігнуті, а інколи плоскі, квадратні і навіть трикутні. Колонії, як правило, безформні або кулясті, овальні, кубовидні або пластинчасті.
Найбільшої уваги заслуговують види роду мікроцистис (Microcystis), які поширені у водоймах України, серед них — мікроцистис синьозелений (Microcystis aeruginosa), що спричиняє влітку «цвітіння» води. Він має характерну кулясту (іноді овальну) форму із слизовими оболонками, що розпливаються в загальну однорідну безбарвну або забарвлену слизову масу різної консистенції (рис. 9, а).
Ентофізалієві водорості утворюють мікро- і макроколонії, зв'язані у кулясті або кіркоподібні слані різної величини, щільно прикріплені до субстрату. Серед цих водоростей багато видів, які в значній кількості розвиваються в солоних озерах. Так, у мінералізованих водах деяких озер Криму поширена водорость хлороглея сарциноподібна (Chlorogloea sarcinoides), якій належить важлива роль в утворенні лікувальних грязей (рис. 9, б).
Тубієлові Синьозелені водорості характеризуються з'єднанням клітин у нитчасті колонії, вкриті зверху слизовим футляром трубчастої форми. Такі анатомічні особливості були покладені в основу назви синьозелених водоростей цього порядку. Серед таких водоростей переважають ґрунтові види і лише один вид — йоханнесбаптистія прозора (Johannesbaptistia pellucida) — зустрічається в мінералізованих водах Присивашшя (рис. 9, в).
Хамесифонові поділяються на чотири порядки: плеврокапсові (Pleurocapsales), дермокарпові (Dermocarpales), сифононемові (Siphononematales) та ендонемові (Endonematales).
Водорості з порядку плеврокапсових — переважно колоніальні нитчасті, їх слань складається з повзучих по твердому субстрату ниткоподібних утворень, що формують підошву.
За її допомогою водорості закріплюються на каміннях, черепашках молюсків, на різних водоростях і мохах у водоймах різного типу. В гірських річках, струмках та водоспадах Карпат поширений гідрококус струмковий (Hydrococcus rivularis), що міцно обростає прибережні тверді предмети, відіграючи певну роль у формуванні гірських гідробіоценозів (рис. 9, г). Дермокарпові — переважно одноклітинні організми різної форми (кулясті, яйцевидні, грушовидні або булавоподібні), які можуть жити ізольовано або щільно прилягати один до одного. Трапляються на території України як епіфіти в річках і озерах. Серед них один вид — дермокарпа Свіренка (Dermocarpa swirenkoi) — поселяється на поверхні водоростевих клітин інших видів (рис. 9, д).
Сифонемові та ендонемові — це переважно колоніальні форми, які можуть об'єднуватись у невеликі нитковидні утворення. Відомий один вид сифононема польська (Siphononema polonicum), який зустрічається в гірських струмках, річках та водоспадах Криму.
Серед синьозелених водоростей найбільшим за числом видів є клас гормогонієвих (Hormogoniophyceae). До нього входять водорості трьох порядків: стигонемові (Stigonematales), осциляторієві (Oscillatoriales) та ностокові (Nostocales).
Стигонемові водорості належать до найскладніших за внутрішньою будовою. Вони відрізняються, зокрема, диференціюванням клітин їх тіла, утворенням скупчень ниток із справжнім та несправжнім галуженням, що мають різноманітну форму: відокремлені пасма, нитчасті кущоподібні утворення, плаваючі або прикріплені до донного субстрату дерновини тощо. Це переважно водорості стоячих водойм. На рис. 9 е, ж зображені види капсозира Бребісона (Capsosira brebissonii) із заболочених водойм Полісся та пульвинулярія шведська (Pulvinularia suecica), яка була виявлена на листках і стеблах водяних рослин у р. Самара. Осциляторієві поширені у водоймах різного типу. В Україні виявлено і описано близько 100 видів, які живуть у товщі води та у донних відкладеннях континентальних водойм і морів. Серед них зустрічаються представники практично всіх екологічних форм водоростей: планктонні, бентосні, перифітонні тощо. Перспективними об'єктами культивування у штучних умовах є деякі види спіруліни, наприклад, спіруліна Дженнера (Spirulina jenneri), яка активно розмножується у товщі води та на дні водойм (рис. 9, з).
До ностокових належать водорості, відомі як збудники «цвітіння» води у багатьох водоймах України: анабена «цвітіння» води (Anabaena flosaquae), анабена спіралеподібна (Anabaena spiroides), афанізоменон «цвітіння» води (Aphanizomenon flosaquae) (рис. 9, й, і, к) та інші.
Синьозелені водорості — важливі складові водних екосистем. У процесі фотосинтезу вони виділяють кисень у водне середовище, що позитивно впливає на життєдіяльність гідробіонтів, окиснення їх екзометаболітів, підвищення самоочисної здатності водних екосистем. У той же час зростання чисельності одного з видів синьозелених водоростей, що спостерігається в евтрофних водоймах, та пригнічення нормального розвитку інших (прояв міжвидової конкуренції) призводить до нерегульованого збільшення їх біомаси і, як наслідок, — до біологічного забруднення водойм (самозабруднення). Таке явище спостерігається у багатьох водосховищах, що виникли після зарегулювання річкового стоку, воно пов'язане з інтенсивним розвитком водоростей та їх розкладом після відмирання.
Підвищення біомаси водоростей до 100 мг/дм3 супроводжується значним пригніченням виділення кисню водоростевими клітинами і зниженням його концентрації у воді. Це, в свою чергу, різко прискорює відмирання водоростей та надходження у воду органічних, у тому числі і отруйних (токсичних) речовин — продуктів розкладу. Із 20 видів синьозелених водоростей, які викликають «цвітіння» води, наявність токсичних речовин виявлена у представників 7 родин прісноводних і 2 родин морських синьозелених. Серед них такі збудники «цвітіння» води дніпровських та інших водосховищ України, як анабена мінлива (Anabaena variabilis), мікроцистис синьозелений (Microcystis aeruginosa), афанізоменон «цвітіння» води (Арnаnizomenon flosaquae) та деякі інші [102].
- Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- Загальна характеристика гідросфери
- Запаси (розподіл) води в гідросфері
- Екологічна зональність Світового океану та морів
- 1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- 1.4. Екологічна зональність річкових систем
- 2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- 2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- Глава 3 Бактерії і віруси
- 3.1. Бактерії
- 3.2. Віруси.
- Глава 4. Водорості (Algae)
- 4.1. Екологічні форми водоростей
- 4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- 4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- 4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- 4.5. Харові водорості (Charophyta)
- 4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- 4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- 4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- 4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- 4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- 4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- 4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- 4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- Глава 5. Вищі водяні рослини
- 5.1. Загальна характеристика
- 5.2. Екологічні угруповання
- Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- 6.1. Найпростіші (Protozoa)
- 6.2. Губки (Porifera)
- 6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- 6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- 6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- 6.9. Молюски (Mollusca)
- 6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- 6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- 6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- 7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- 7.2. Рибоподібні
- 7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- 7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- 7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- 8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- 8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- 8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- 9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- 9.2. Термостабільні властивості води
- 9.3. Щільність води
- 9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- 9.5. Забарвлення води
- 9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- 9.7. Льодовий режим
- 9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- 9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- 9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- 10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- 10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- 10.3. Сольовий склад континентальних вод
- Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- 10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- 10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- 10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- 11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- 11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- 11.3. Кальцій у водних екосистемах
- Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- 11.4. Магній у морських і континентальних водах
- 11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- 12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.4. Марганець
- 12.5. Цинк
- Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.6. Кобальт
- 12.7. Кадмій, хром, алюміній
- Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- 13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- 13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- 13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- 13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- 14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- 14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- 14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- 15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- 15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- 15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- 15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- 15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- 16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- 16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- 17.1. Загальне уявлення про популяцію
- 17.2. Статево-вікова структура популяцій
- 17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- 17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- 17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- 17.6. Регуляція чисельності популяції
- 17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- 17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- 18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- 18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- 18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- 18.4. Структура гідробіоценозів
- 18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- 19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- 19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- 19.3. Методи визначення первинної продукції
- 19.4. Методи визначення вторинної продукції
- 19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- Глава 20 Органічне забруднення
- 20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- 20.2. Сапробність водних об'єктів
- 20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- 21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- 21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- 22.1. Джерела токсичного забруднення
- 22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- 22.3. Гідротоксикометрія
- 22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- 22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- 22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- 22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- 22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- 22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- 23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- 23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- 23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- 23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- 23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- 23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- 23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- 23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- Глава 24. Якість води
- 24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- 24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- 24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- 24.4. Методи оцінки якості природних вод
- Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- 24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- 25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- Структура річкової мережі України [20]
- 25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- 26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- 26.2. Особливості формування екосистем
- 26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- 26.4. Бактеріальне населення
- 26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- 26.6. Основні угруповання тваринного населення
- 26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- 27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- 27.2. Біота Кілійської дельти
- 27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- Глава 28. Екологія Дністра
- Гідрографічна характеристика, водність якість води
- 28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- 28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- 29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- 29.2. Біота Південного Бугу
- 29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- 30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- 30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- 30.3. Біота Сіверського Дінця
- Глава 31. Екологія Західного Бугу
- Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- 32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- 32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- 32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- 33.1. Загальна характеристика озер України
- 33.2. Екосистема Шацьких озер
- Глава 34. Екологічні особливості боліт
- 34.1. Загальна характеристика
- 34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- 35.1. Загальна характеристика
- 35.2. Гідрохімічний режим ставів
- 35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- 35.4. Ставкове рибництво
- Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- 36.1. Загальна характеристика
- Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- 36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- 36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- Глава 37. Екосистеми каналів
- 37.1. Загальна характеристика каналів України
- Основні магістральні канали України та їх призначення
- 37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- 37.3. Гідробіоценози каналів
- 37.4. Формування якості води в каналах
- Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- 38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- 38.2. Екосистеми закритих лиманів
- Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- 38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- Глава 39. Екосистема Чорного моря
- 39.1. Водний баланс і якість води
- 39.2. Газовий режим
- 39.3. Рослинний і тваринний світ
- 39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- 39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- Глава 40. Екосистема Азовського моря
- 40.1. Формування водного балансу
- Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- 40.2. Гідрохімічний режим
- Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- 40.3. Флора і фауна
- 40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- 40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності