26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
Протягом усього періоду існування дніпровських водосховищ на них істотно впливав і впливає антропогенний прес. Окрім безпосереднього впливу зарегулювання стоку на розвиток фітопланктону, виникнення «цвітіння» води, перебудову планктонних і донних біоценозів, формування заростей вищих водяних рослин на мілководдях та інших екологічних наслідків, розглянутих вище, у дніпровські водосховища потрапляли і потрапляють численні забруднюючі речовини. Великі міста (Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь) забруднюють водосховища неочищеними або недоочищеними стічними водами, що містять як комунально-побутові відходи, так і стоки різних підприємств. Тому ці стічні води одночасно зумовлюють сапробізацію, евтрофікацію та токсифікацію водосховищ. Досить згадати, що річний стік фосфору (в перерахунку на Р2О5) одного лише Києва становить близько 800 т на рік, а це призводить до підвищення вмісту фосфору в нижчерозташо-ваному Канівському водосховищі до неприйнятних меж (30— 50 мкг/дм3) і стимулює «цвітіння» води.
Особливо негативну роль в екології водосховищ в 50—60-ті pp. XX ст. відіграло забруднення інсектицидами ДДТ і гексахлораном (ГХЦГ). У Канівське водосховище ДДТ надходив з стічними водами одного з підприємств, що виробляло цей препарат. Додатковим джерелом забруднення водосховищ ДДТ та гексахлораном було широке застосування цих інсектицидів У сільському господарстві Придніпров'я. Отрутохімікати надходили у водосховища також при пилових бурях, що піднімали забруднені маси ґрунту з поверхні землі південних областей України, де протягом десятків років постійно застосовувались стійкі і дуже токсичні отрутохімікати (особливо ДДТ і гексахлоран). Вони накопичувалися в донних відкладеннях, передавалися по трофічних ланцюгах і нарешті акумулювалися в хижих рибах (судак, щука, окунь) — переважно в їх жировій і мозковій тканинах. Це зрештою позначалось на стані рибних запасів дніпровських водосховищ протягом тривалого часу [31].
Впровадження синтетичних миючих засобів (детергентів) у побуті та на виробництві призвело до забруднення водосховищ цими токсикантами, що ввійшли до складу стічних вод.
Судноплавство та масовий розвиток моторного човнярства стало причиною значного нафтового забруднення водосховищ, а також їх притоків.
Згідно з статистичними даними [61] у 1999 р. у водосховища Дніпра та його притоки надійшло 5881 млн м3 стічних шахтних і колекторно-дренажних вод, у тому числі без очищення 280,9 млн м3 і недостатньо очищених 1540 млн м3. З цими водами у водойми потрапило 356,9 тис. т сульфатів, 333,6 тис. т хлоридів, 5,4 тис. т азоту амонійного, 30 тис. т нітратів, 592,7 т заліза, 379,3 т нафтопродуктів, 12,1 т міді, 32,6 т цинку, 16,4 т нікелю, 7,2 т хрому тощо.
Значна кількість забруднюючих речовин надходить у водосховища із сільськогосподарських орних земель, тваринницьких комплексів, приватних садиб, територій населених пунктів. У загальному балансі надходження азоту і фосфору у водні об'єкти басейну Дніпра на сільськогосподарські угіддя припадає відповідно близько 28 % і 7,4 % . Із стоками тваринницьких комплексів і ферм поступає 9,7 % азоту, 4,9 % фосфору і 10,9 % калію.
Найбільш забруднені нижні водосховища дніпровського каскаду — Дніпродзержинське, Запорізьке та Каховське. В них протягом десятків років надходять стічні води всього комплексу підприємств південної металургії, коксохімічної, гірничо-видобувної, хімічної та інших галузей промисловості. В складі цих стічних вод — елементи практично всієї таблиці Менделєєва, тисячі різних органічних сполук, серед них такі небезпечні речовини, як ціаніди, роданіди, сполуки миш'яку та багато інших. Вся ця маса хімічних забруднювачів акумулюється перш за все в донних відкладеннях і зумовлює їх токсичність. По трофічних ланцюгах отруйні речовини передаються рибам-бентофагам (лящ, лин, сом та інші).
В той же час висока самоочисна здатність водних мас пелагіалі водосховищ з їх живим населенням забезпечує збереження якості води за показниками органічного забруднення в межах ά-мезосапробності на більшій частині акваторії, а вищий рівень сапробності виявляється лише в межах окремих зон — поблизу великих міст (нижче за течією), на притоках (малих річках) та водотоках, що служать для відведення стічних вод від промислових комплексів.
Забруднення позначається перш за все на рибах. Розвиваються хвороби риб, риби більше підпадають впливу паразитів, а ті, що накопичили в своєму тілі токсичні речовини, можуть бути причиною отруєння людей. Кормова база риб збіднюється. Тому найбільші втрати від забруднень несе рибне господарство.
Ще мало вивчені, але безумовно становлять загрозу здоров'ю риб, сільськогосподарських тварин і людини так звані канцерогенні речовини, що спричиняють ракові захворювання. Вони містяться в складі стічних вод та утворюються внаслідок взаємодії різних хімічних речовин у водних розчинах.
Малі концентрації токсикантів, поступово акумулюючись в органах і тканинах риб, особливо в статевих клітинах, виступають як тривалий в часі фактор підриву плодючості, виникнення виродливих форм та зниження чисельності популяцій риб і кормових безхребетних.
У другій половині 90-х pp. XX ст. важливого значення як фактор антропогенного впливу набуло надмірне спрацювання водосховищ внаслідок перенапруженої роботи дніпровських ГЕС. При цьому скаламучуються донні відкладення, насичені забруднюючими речовинами, інтенсивно поглинається кисень з води і виникають великомасштабні замори — масова загибель риб усіх видів (переважно взимку). В той же час зграї товстолоба, що має позитивний реотаксис, пливуть за прискореною течією, потрапляють у турбіни електростанцій і там гинуть, а їх трупи скидаються в нижній б'єф, забруднюючи нижчерозташовані водосховища.
Надмірне спрацювання водних запасів водосховищ призводить до обсушення мілководь, а з цим пов'язане відмирання великих масивів водяної рослинності і втрата нерестових пло фітофільних риб, що теж є серйозним фактором підрив рибних запасів Дніпра.
На формування якості води впливає стан прилеглих територій зокрема, підтоплення земель, ерозійні процеси та руйнування берегів. Площі прибережної смуги дніпровських водосховищ які знаходяться у зоні підняття ґрунтових вод, становлять близько 700 тис. га. Для захисту цих земель створюються водозахисні споруди (водообмежувальні і захисні дамби, дренажні канали, насосні станції тощо), що запобігають поширенню підтоплення земель. Із загальної довжини берегової лінії дніпровських водосховищ 3079 км на площі 760 км2 побудовано такі захисні споруди.
Важливою умовою запобігання ерозії ґрунтів прилеглих територій, з якою пов'язане змивання гумусного шару, органічних і мінеральних речовин у водойми, є дотримання оптимальних, екологічно обґрунтованих нормативів розорювання земель. У басейні Дніпра цей показник перевищує 65 % при допустимому 40 %. Лісистість знизилась до 14 % при оптимальному залісненні навколо водосховищ та їх приток на площі приблизно 30 % території. Усе це призводить до зростання площ еродованих земель, інтенсивного змивання поверхневого шару ґрунту під час дощів, танення снігу та надходження його у водойми, що негативно впливає на якість води.
Забруднення і погіршання якості води вимагає додаткових витрат на її обеззараження та очищення на водогонах централізованого міського водопостачання та системах зрошувального землеробства. Вода, що використовується для зрошування і яка забруднена стійкими токсичними речовинами, може переносити їх на сільськогосподарські угіддя, де вони можуть накопичуватись в ґрунтах, а далі надходити до культивованих рослин, надаючи токсичних властивостей сільськогосподарській продукції. На межі тисячоліть екологічне оздоровлення басейну Дніпра стало одним з пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності уряду України. Цій меті підпорядкована «Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води». Як довгостроковий організаційно-економічний документ Програма визначає стратегічні напрямки сталого функціонування екосистеми Дніпра, еклогічно безпечних умов життєдіяльності населення в його басейні [61].
- Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- Загальна характеристика гідросфери
- Запаси (розподіл) води в гідросфері
- Екологічна зональність Світового океану та морів
- 1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- 1.4. Екологічна зональність річкових систем
- 2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- 2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- Глава 3 Бактерії і віруси
- 3.1. Бактерії
- 3.2. Віруси.
- Глава 4. Водорості (Algae)
- 4.1. Екологічні форми водоростей
- 4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- 4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- 4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- 4.5. Харові водорості (Charophyta)
- 4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- 4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- 4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- 4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- 4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- 4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- 4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- 4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- Глава 5. Вищі водяні рослини
- 5.1. Загальна характеристика
- 5.2. Екологічні угруповання
- Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- 6.1. Найпростіші (Protozoa)
- 6.2. Губки (Porifera)
- 6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- 6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- 6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- 6.9. Молюски (Mollusca)
- 6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- 6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- 6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- 7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- 7.2. Рибоподібні
- 7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- 7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- 7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- 8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- 8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- 8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- 9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- 9.2. Термостабільні властивості води
- 9.3. Щільність води
- 9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- 9.5. Забарвлення води
- 9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- 9.7. Льодовий режим
- 9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- 9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- 9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- 10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- 10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- 10.3. Сольовий склад континентальних вод
- Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- 10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- 10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- 10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- 11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- 11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- 11.3. Кальцій у водних екосистемах
- Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- 11.4. Магній у морських і континентальних водах
- 11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- 12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.4. Марганець
- 12.5. Цинк
- Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.6. Кобальт
- 12.7. Кадмій, хром, алюміній
- Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- 13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- 13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- 13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- 13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- 14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- 14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- 14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- 15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- 15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- 15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- 15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- 15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- 16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- 16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- 17.1. Загальне уявлення про популяцію
- 17.2. Статево-вікова структура популяцій
- 17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- 17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- 17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- 17.6. Регуляція чисельності популяції
- 17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- 17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- 18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- 18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- 18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- 18.4. Структура гідробіоценозів
- 18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- 19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- 19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- 19.3. Методи визначення первинної продукції
- 19.4. Методи визначення вторинної продукції
- 19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- Глава 20 Органічне забруднення
- 20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- 20.2. Сапробність водних об'єктів
- 20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- 21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- 21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- 22.1. Джерела токсичного забруднення
- 22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- 22.3. Гідротоксикометрія
- 22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- 22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- 22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- 22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- 22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- 22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- 23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- 23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- 23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- 23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- 23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- 23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- 23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- 23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- Глава 24. Якість води
- 24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- 24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- 24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- 24.4. Методи оцінки якості природних вод
- Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- 24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- 25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- Структура річкової мережі України [20]
- 25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- 26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- 26.2. Особливості формування екосистем
- 26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- 26.4. Бактеріальне населення
- 26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- 26.6. Основні угруповання тваринного населення
- 26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- 27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- 27.2. Біота Кілійської дельти
- 27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- Глава 28. Екологія Дністра
- Гідрографічна характеристика, водність якість води
- 28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- 28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- 29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- 29.2. Біота Південного Бугу
- 29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- 30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- 30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- 30.3. Біота Сіверського Дінця
- Глава 31. Екологія Західного Бугу
- Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- 32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- 32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- 32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- 33.1. Загальна характеристика озер України
- 33.2. Екосистема Шацьких озер
- Глава 34. Екологічні особливості боліт
- 34.1. Загальна характеристика
- 34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- 35.1. Загальна характеристика
- 35.2. Гідрохімічний режим ставів
- 35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- 35.4. Ставкове рибництво
- Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- 36.1. Загальна характеристика
- Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- 36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- 36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- Глава 37. Екосистеми каналів
- 37.1. Загальна характеристика каналів України
- Основні магістральні канали України та їх призначення
- 37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- 37.3. Гідробіоценози каналів
- 37.4. Формування якості води в каналах
- Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- 38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- 38.2. Екосистеми закритих лиманів
- Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- 38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- Глава 39. Екосистема Чорного моря
- 39.1. Водний баланс і якість води
- 39.2. Газовий режим
- 39.3. Рослинний і тваринний світ
- 39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- 39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- Глава 40. Екосистема Азовського моря
- 40.1. Формування водного балансу
- Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- 40.2. Гідрохімічний режим
- Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- 40.3. Флора і фауна
- 40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- 40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності