27.2. Біота Кілійської дельти
Кілійська дельта Дунаю — одне з найбільших водно-болотних угідь на Європейському континенті. Для неї характерним є поширення на значних площах унікальних комплек сів різноманітних природних біотопів. В українській частин дельти створено біосферний заповідник «Дунайські плавни Його територія (14851 га) згідно з Рамсарською конвенцією віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.
У дельті Дунаю нові біотопи, а відповідно і нові біоценози, утворюються значно швидше, ніж у дельтових ділянках інших річкових систем. Протягом життя одного покоління на дельтовій території Дунаю можна спостерігати утворення різноманітних біотопів з характерними для них рослинним і тваринним світом. Наявність різних за часом формування біотопів, які відрізняються стадіями дельтової сукцесії, створює дуже велике біологічне різноманіття рослинності і тваринного населення.
У приморській частині дельти гідробіоценози сформовані з організмів, які пристосувались до існування в умовах коливання солоності води та змін її іонного складу. Значні площі заплавної частини дельти Дунаю та більшості її водойм на вкриті заростями вищої водяної рослинності. Найбільші площі займають зарості очерету звичайного, рогозів вузьколистого та широколистого. Серед дельтових рослинних угруповань можна бачити багатогектарні площі водяного горіха плаваючого, латаття білого, плавуна щитолистого, сальвінії плаваючої, глечиків жовтих та інших. До Червоної книги України занесені три види водяного горіха (Trapa natans, Trapa danubialis, Trapa pseudocolchica).
У водоймах і водотоках української ділянки Дунаю розвиток фітопланктону обмежений високою каламутністю води. Серед 529 видів водоростей, які виявляються в них, переважають представники діатомових і зелених. За кількістю видів з діатомових найбільш часто зустрічаються представники родів ніцшія, навікула, синедра, цимбела. Серед зелених за числом видів переважають хлорококові водорості, особливо з роду Scenedesmus. Зустрічаються нечисленні представники синьозеле-них, евгленофітових, динофітових і золотистих водоростей, але їх чисельність і біомаса дуже низькі. В цілому біомаса фітопланктону в Кілійській дельті Дунаю значно менша, ніж в Дельтах інших великих річок України. Це обумовлене, з одного боку, високою каламутністю води, а з другого, - наявністю значних масивів вищої водяної рослинності, яка є стримуючим Фактором розвитку фітопланктону. Однак в останні роки в період літньої межені, коли каламутність води знижується, постійно Реєструється інтенсивна вегетація фітопланктону з біомасою до —30 мг/дм3 і більше, в основному, за рахунок розвитку, Діатомових водоростей. Серед них домінує Stephanodiscus bantzschii, що свідчить про значну евтрофікацію дунайської води.
Різноманітний тваринний світ української частини Дунаю. У зоопланктоні водойм і водотоків нараховується близько 320 видів безхребетних, серед яких 130 видів коловерток, 90 видів веслоногих і 90 видів гіллястовусих ракоподібних. Серед on нізмів мезопланктону зустрічаються вусоногі раки — балянуси. Масовий розвиток комах у дельті Дунаю обумовлює поширення їх личинкових форм у воді і донних ґрунтах.
На різних ділянках гирлової частини Дунаю видове різно маніття і чисельність зоопланктону суттєво відрізняються Якщо у русловій частині його середня чисельність за вегетаційний період не перевищує 7 тис. екз./м3 (максимальна — до 14 тис. екз./м3), то у рукавах та невеликих протоках вона становить 67 тис. екз./м3, а у найбільш продуктивний весняний сезон навіть 148—232 тис. екз./м3. Така різниця пояснюється обмеженням розвитку зоопланктону у русловій частині швидкою течією, а також високою каламутністю води. Невисокий таксономічний склад зоопланктону у затоках авандельти (частини дельти з боку моря), для яких характерними є досить значні коливання хімічного складу води. В середньому за вегетаційний період його чисельність реєструється в межах 8—10 тис. екз./м3.
Для нижнього Дунаю характерним є видове багатство фауни донних безхребетних, в основному олігохет, поліхет, корофіїд, бокоплавів, рівноногих ракоподібних, молюсків, хірономід та личинок інших комах. Найбагатший зообентос у рукавах і невеликих протоках з невеликою течією води. Його середньорічна чисельність становить 19 тис. екз./м2, а біомаса досягає 40 г/м2. Найбільшу біомасу формують олігохети та молюски. У русловій частині Кілійського рукава середня чисельність зообентосу не перевищує 12 тис. екз./м2, біомаса — 15 г/м2 [16].
Опріснені і осолонені водойми авандельти не відрізняються високою продуктивністю бентосних організмів. Середня чисельність за вегетаційний період становить 0,2—2,0 тис. екз./м , біомаса -- 0,8—16,0 г/м2. Переважають (до 90 %) численні середземноморські евригалінні корофіїди.
У дельті Дунаю зустрічається більше 90 видів риб. Серед них багато цінних промислових, таких як дунайський оселедець, руський осетер, сазан, судак, лящ та інші.
З усіх річок Північно-Західного Причорномор'я тільки в Дунаї відбувається розмноження осетрових риб. На акваторії біосферного заповідника «Дунайські плавні» виявлено 15 види риб, які занесені в Червону книгу України, а 7 видів риб зане сені в європейський Червоний список. Це дунайський лосось (Нucho hucho), чорноморський лосось (Salmo trutta labrax), імбра (Umbra krameri), чопи малий (Aspro streber) і звичайний (Aspro zingel) та інші.
Гідротехнічне будівництво на Дунаї негативно впливає на прохідні види риб (серед них є занесені в Червону книгу). У Дунаї живуть такі ендемічні види риб, як дунайський лосось, малий чоп, смугастий йорж (Gynnocephalus schraetser), дунайський довговусий пічкур (Gobio uranoscoppus). Ці риби зустрічаються тільки в Дунаї і ніде більше.
У цілому іхтіофауна гирлової області Дунаю характеризується значним переважанням прісноводних риб над морськими та солонуватоводними. В останні десятиріччя у водоймах дельти Дунаю поширились інтродуковані риби далекосхідного фауністичного комплексу — білий амур, білий і строкатий товстолоби, амурський чебачок.
Небагато місць на планеті мають такі унікальні природні ландшафти, як Кілійська дельта Дунаю. Природні умови дельти сприяють збереженню земноводних тварин, водоплавних та навколоводних птахів. Особливу цінність являють собою водойми і водотоки Кілійської дельти як гідробіологічна пам'ятка природи. Тут збереглись найбільші угруповання вищих водяних рослин, безхребетних бентосу, риб, що мають промислове значення та таких, що оберігаються як унікальні зникаючі види. Тому необхідно дбати про забезпечення цієї неповторної екосистеми. У 1990 р. на румунській території засновано біосферний резерват «Дельта Дунаю», який охоплює територію 591200 га. До нього включено румунську частину власне дельти, прилеглий до неї озерний комплекс Разелм-Сінос, значні ділянки берега Дунаю, прибережна смуга акваторії Чорного моря до глибин 20 м. На українській частині Дельти Дунаю багато років діє біосферний заповідник «Дунайські плавні». Але ряд цінних водно-болотних угідь не увійшли До складу заповідника, зокрема таких, що відзначаються своєю неповторною лиманно-озерною флорою і фауною (озера Кугурлуй, Картал та інші).
Необхідність посилення водо- та природоохоронної діяльності в українській частині дельти Дунаю пов'язана з тим, що продовжується її господарське використання. Значну шкоду водним екосистемам завдає видобування піску та не завжди екологічно обґрунтовані днопоглиблювальні роботи в судноплавних рукавах. Будівництво на окремих ділянках гирлової частини Дунаю гребель, каналів, шлюзів уже призвело до скорочення, а в деяких випадках — і до повного зникнення унікальних водних біоценозів. Прийняття невідкладних заходів щодо охорони природи дельти Дунаю сьогодні стало складовою частиною екологічної політики України. Прийнято ряд законодавчих актів, спрямованих на збереження рослинного і тваринного світу, Закон про заповідну справу тощо. З метою збереження біологічного різноманіття дельти Дунаю Світовий банк через спеціальний фонд охорони навколишнього середовища (GEF) разом з урядом України здійснюють проекти щодо охорони і раціонального використання природних ресурсів цього регіону. Надається конкретна підтримка в розробці природоохоронних заходів з боку Всесвітнього фонду охорони природи (WWF). Дунай став об'єктом поглибленого вивчення вченими багатьох придунайських країн. Значна робота в цьому напрямку проводиться Міжнародною асоціацією лімнологів придунайських країн. У 1988 р. під егідою цієї організації проведена перша комплексна наукова експедиція для вивчення екосистем Дунаю за участю фахівців із десяти країн — всього 116 чоловік. У наступні роки проведено ще дві подібні експедиції, які дали можливість розробити рекомендації щодо управління процесами формування якості води та біопродуктивності Дунаю, запропонувати комплекс заходів для охорони його вод від забруднення.
- Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- Загальна характеристика гідросфери
- Запаси (розподіл) води в гідросфері
- Екологічна зональність Світового океану та морів
- 1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- 1.4. Екологічна зональність річкових систем
- 2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- 2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- Глава 3 Бактерії і віруси
- 3.1. Бактерії
- 3.2. Віруси.
- Глава 4. Водорості (Algae)
- 4.1. Екологічні форми водоростей
- 4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- 4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- 4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- 4.5. Харові водорості (Charophyta)
- 4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- 4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- 4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- 4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- 4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- 4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- 4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- 4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- Глава 5. Вищі водяні рослини
- 5.1. Загальна характеристика
- 5.2. Екологічні угруповання
- Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- 6.1. Найпростіші (Protozoa)
- 6.2. Губки (Porifera)
- 6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- 6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- 6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- 6.9. Молюски (Mollusca)
- 6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- 6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- 6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- 7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- 7.2. Рибоподібні
- 7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- 7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- 7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- 8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- 8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- 8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- 9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- 9.2. Термостабільні властивості води
- 9.3. Щільність води
- 9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- 9.5. Забарвлення води
- 9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- 9.7. Льодовий режим
- 9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- 9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- 9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- 10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- 10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- 10.3. Сольовий склад континентальних вод
- Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- 10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- 10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- 10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- 11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- 11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- 11.3. Кальцій у водних екосистемах
- Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- 11.4. Магній у морських і континентальних водах
- 11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- 12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.4. Марганець
- 12.5. Цинк
- Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.6. Кобальт
- 12.7. Кадмій, хром, алюміній
- Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- 13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- 13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- 13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- 13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- 14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- 14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- 14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- 15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- 15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- 15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- 15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- 15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- 16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- 16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- 17.1. Загальне уявлення про популяцію
- 17.2. Статево-вікова структура популяцій
- 17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- 17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- 17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- 17.6. Регуляція чисельності популяції
- 17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- 17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- 18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- 18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- 18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- 18.4. Структура гідробіоценозів
- 18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- 19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- 19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- 19.3. Методи визначення первинної продукції
- 19.4. Методи визначення вторинної продукції
- 19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- Глава 20 Органічне забруднення
- 20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- 20.2. Сапробність водних об'єктів
- 20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- 21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- 21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- 22.1. Джерела токсичного забруднення
- 22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- 22.3. Гідротоксикометрія
- 22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- 22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- 22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- 22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- 22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- 22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- 23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- 23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- 23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- 23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- 23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- 23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- 23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- 23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- Глава 24. Якість води
- 24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- 24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- 24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- 24.4. Методи оцінки якості природних вод
- Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- 24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- 25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- Структура річкової мережі України [20]
- 25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- 26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- 26.2. Особливості формування екосистем
- 26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- 26.4. Бактеріальне населення
- 26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- 26.6. Основні угруповання тваринного населення
- 26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- 27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- 27.2. Біота Кілійської дельти
- 27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- Глава 28. Екологія Дністра
- Гідрографічна характеристика, водність якість води
- 28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- 28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- 29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- 29.2. Біота Південного Бугу
- 29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- 30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- 30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- 30.3. Біота Сіверського Дінця
- Глава 31. Екологія Західного Бугу
- Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- 32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- 32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- 32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- 33.1. Загальна характеристика озер України
- 33.2. Екосистема Шацьких озер
- Глава 34. Екологічні особливості боліт
- 34.1. Загальна характеристика
- 34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- 35.1. Загальна характеристика
- 35.2. Гідрохімічний режим ставів
- 35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- 35.4. Ставкове рибництво
- Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- 36.1. Загальна характеристика
- Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- 36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- 36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- Глава 37. Екосистеми каналів
- 37.1. Загальна характеристика каналів України
- Основні магістральні канали України та їх призначення
- 37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- 37.3. Гідробіоценози каналів
- 37.4. Формування якості води в каналах
- Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- 38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- 38.2. Екосистеми закритих лиманів
- Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- 38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- Глава 39. Екосистема Чорного моря
- 39.1. Водний баланс і якість води
- 39.2. Газовий режим
- 39.3. Рослинний і тваринний світ
- 39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- 39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- Глава 40. Екосистема Азовського моря
- 40.1. Формування водного балансу
- Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- 40.2. Гідрохімічний режим
- Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- 40.3. Флора і фауна
- 40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- 40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності