logo
GE

Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]

Показник

Київське (1965—1966)

Канівське (1975—1976)

Кременчуцьке (1960—1961)

Дніпродзер-жинське (1963—1964)

Запорізьке* (1931—1934, 1947)

Каховське (1955—1956)

Нормальний підпірний рівень, м

103,0

91,5

81,0

64,0

51,4

16,0

Площа, тис. га

92,2

58,1

225,2

56,7

41,0

215,5

Об'єм, км:

повний

корисний

3,73

1,2

2,60

0,3

13,50

8,9

2,40

0,3

3,30

1,0

18,20

6,8

Глибина, м: максимальна

середня

15

4,0

12

3,9

24

6,0

14

4,3

45

8,0

32

8,4

Кількість обмінів протягом року

12—13

17—18

2,5—4

18—20

12—14

2—3

Площа мілководь

(до 2 м), %

40

24

18

31

36

5

Спрацювання рівнів, м

0,5—1,0

0,5

4,0—6,0

0,5

0,5—1,0

3,0—4,0

Довжина берегової лінії, км

520,0

411,0

800,0

360,0

470,0

896,0

Дамби і берегоукріплення, км

100,1

136,2

145,3

108,3

61,8

206,7

* У дужках наведено роки заповнення водосховищ

** Запорізьке водосховище заповнювалось двічі, вдруге після Другої світової війни

Формування льодового покриву починається на мілководдях, оскільки тут вода швидше охолоджується. Скресання криги на водосховищах відбувається під впливом потепління, вітру та зміни рівнів вод.

Після затоплення великих масивів земель відбулись суттєві зміни гідрохімічного режиму, створилось нове середовище для життєдіяльності гідробіонтів різних трофічних рівнів. Водосховища фактично перетворилися на екосистеми, для яких характерні свої специфічні закономірності.

Серед чинників, які справляли і продовжують справляти визначальний вплив на формування екосистем водосховищ та їх функціонування в сучасних умовах, основними є перебіг внутрішньоводоймних процесів і техногенний (антропогенний) прес, зокрема такі його складові, як поетапне введення в дію водосховищ, рівневий режим, режим попусків води і, особливо, евтрофікація та забруднення стічними водами, радіонуклідами та пестицидами. Під впливом цих чинників формувався гідрохімічний та гідробіологічний режим водосховищ і відбувалася адаптація гідробіонтів до нових умов існування, перебудовувалися гідробіоценози. В той же час внутрішньоводоймні процеси стимулювали розвиток і самоорганізацію біоти водо­сховищ, що знаходило відображення в збільшенні видової різноманітності, зміні ресурсно-продукційного потенціалу та в процесах самоочищення. Отже, створення водосховищ на Дніпрі істотно змінило структурно-функціональну організацію річкової екосистеми, на базі якої сформувались нові екосистеми водосховищ озерно-річкового типу.