4.1. Екологічні форми водоростей
Водорості — це екологічна група рослин, які належать до надцарств прокаріотів і еукаріотів.
Серед прокаріотів виділяються відділи синьозелених (Суаnоphyta) та первісних зелених водоростей (Prochlorophyta). Зелені водорості живуть у симбіозі з асцидіямі у тропічних і субтропічних морських літоральних зонах.
До еукаріотів належать водорості одинадцяти відділів (перелічені в систематичному порядку): евгленофітові (Euglenophyta), динофітові (Dinophyta), криптофітові (Cryptophyta), рафідофітові (Raphydophyta), золотисті (Chrysophyta), діатомові (Bacillariophyta), жовтозелені (Xanthophyta), червоні (Rhodophyta), бурі (Phaeophyta), зелені (Chlorophyta), харові (Charophyta). Провідну роль у прісноводних екосистемазі здебільшого відіграють синьозелені, діатомові та зелені, у морських — бурі, червоні, діатомові, динофітові водорості.
За формою тіла водорості поділяються на такі основні типи: амебоїдний (ризоподіальний), монадний (джгутиковий), гемімонадний (палмелоїдний), кокоїдний, нитчастий (трихальний), різнонитчастий (гетеротрихальний), псевдопаренхіматозний (несправжньотканинний), тканинний (паренхіматозний), сифональний та сифонокладальний.
Амебоїдний тип характеризується непостійною формою тіла, окресленою клітинними оболонками, та здатністю до пересування подібно до амеби. До такого типу належать деякі представники динофітових, золотистих і жовтозелених водоростей.
Монадний (джгутиковий) тип будови тіла властивий одноклітинним і колоніальним організмам, які мають міцну клітинну оболонку та один або кілька джгутиків. При утворенні колоній окремі клітини монадної будови об'єднуються шляхом покриття їх слизом або зростання оболонок. Цей тип властивий багатьом видам динофітових, евгленофітових, криптофітових, золотистих, жовтозелених і зелених водоростей.
Гемімонадну (палмелоїдну) структуру мають одноклітинні та колоніальні форми водоростей, які втратили джгутики та псевдоподії, а разом з ними і можливість активно пересуватись у вегетативному стані. Вони мають міцну оболонку і здатні прикріплюватись на поверхні твердих матеріалів. Така будова властива деяким зеленим, жовтозеленим та золотистим водоростям.
Кокоїдну будову тіла мають одноклітинні та колоніальні форми, вкриті міцною оболонкою, у яких відсутні джгутики та псевдоподії. Водорості такої будови нерухомі у вегетативному стані, за винятком діатомових та десмідієвих. Для діатомових водоростей така будова є типовою. Переважно вона характерна для жовтозелених, рідше для динофітових і криптофітових. Евгленофітових і синьозелених водоростей з такою формою тіла немає.
Нитчаста структура формується з багатьох клітин, у формі ниток, які можуть бути прямими або розгалуженими. Вона буває у вільноплаваючих та прикріплених водоростей, що вкриті слизом або без нього. Це одна з найпоширеніших форм серед водоростей різних систематичних груп: синьозелених, зелених, жовтозелених, червоних. Рідше зустрічається у золотистих і динофітових.
Різнонитчаста структура є похідною від нитчастої. Вона виникла внаслідок морфологічних перетворень та набуття їх тілами (сланями) можливості горизонтального поширення та прикріплення до твердих субстратів. Такі утворення здатні підніматись вертикально, виконуючи функцію вегетативного розмноження. Горизонтальне та вертикальне розгалуження характерне для багатьох видів синьозелених, золотистих та бурих водоростей.
Псевдопаренхіматозний тип структури характеризується утворенням крупних тіл після зростання ниток розгалуженої різнонитчастої слані.
Значно рідше зустрічається у водоростей тканинна (паренхіматозна) структура тіла. Вона утворюється внаслідок поділу клітин у трьох перпендикулярних напрямках. Такий тип будови характерний для бурих водоростей, зокрема ламінарій. Рідше вона буває у червоних водоростей.
Сифональна будова характеризується відсутністю всередині слані клітинних перегородок та наявністю значної кількості ядер. Слань може поширюватись на декілька десятків сантиметрів, утворюючи різної форми кущоподібні розгалуження або шаровидні структури. Така форма тіла зустрічається у прісноводних зелених і жовтозелених водоростей.
Сифонокладальний тип характеризується складною структурою слані, яка складається з первинко багатоядерних сегментів. Властивий лише зеленим водоростям.
Провідними екологічними факторами, які визначають поширення водоростей у гідросфері, є освітленість, температура, наявність вуглецю, мінеральних і органічних речовин у доступних для засвоєння формах. Серед інших абіотичних факторів, що істотно впливають на життєдіяльність водоростей, важливі гідродинамічні особливості водного середовища, солоність та іонний склад води, її реакція (рН), наявність біогенних елементів тощо.
У водних екосистемах водорості тісно пов'язані з іншими живими організмами через трофічні, метаболічні і конкурентні взаємовідносини. Як продуценти органічної речовини вони інтенсивно виїдаються консументами, і тому чисельність водоростей залежить від наявності в середовищі інших організмів. Крім того, у процесі життєдіяльності гідробіонтів різних трофічних рівнів виділяються у водне середовище продукти метаболізму, які істотно впливають на ріст і розвиток водоростей. Важливим фактором регуляції розвитку водоростей є взаємні хімічні зв'язки між водоростями окремих систематичних груп та між водоростями і вищими водяними рослинами (алелопатія)»
Одним з істотних факторів водного середовища, який може суттєво змінювати стан водних екосистем і тим самим впливати на розвиток водоростей, є надходження у водойми біогенчних елементів у формі органічних або мінеральних речовин. Це можуть бути азотні та фосфорні мінеральні або органічні добрива, які змиваються з водозбірної площі, стічні води промислових, комунально-побутових та сільськогосподарських виробництв. Внаслідок підвищення вмісту біогенних речовин (евтрофікації) водорості починають надзвичайно інтенсивно розмножуватись, що часто виявляється у «цвітінні» води.
Водорості широко представлені у морях, океанах і континентальних водоймах. Вони є навіть у неглибоких калюжах. У той же час водорості практично відсутні у водоймах глибоких підземних печер, куди не проникає світло і де не протікають процеси фотосинтезу. У термальних водах з температурою вище 85 °С, а також у водоймах з високим вмістом сірководню та інших токсичних речовин водоростей теж немає.
Завдяки особливостям біології водорості окремих систематичних груп населяють різні екологічні зони водойм в залежності від умов середовища. Виділяють такі екологічні форми водоростей: планктонні, нейстонні, бентосні, перифітонні.
Планктонні водорості перебувають у товщі води в стані «паріння» або завислому стані. Цьому сприяють дрібні розміри тіла, наявність на його поверхні таких утворень, як шипи, щетинки, перетинки, які збільшують загальну площу поверхні тіла. У клітинах багатьох видів планктонних водоростей є жирові включення та газові вакуолі, які значно полегшують вагу тіла і сприяють його плавучості.
Серед планктонних водоростей найбільшим видовим різноманіттям у континентальних водоймах відзначаються діатомові, зелені і синьозелені, а у морських — діатомові, динофітові та деякі інші.
Водорості нейстону зосереджуються переважно в поверхневому шарі як морських, так і прісноводних екосистем. Вони можуть знаходитись на плівці поверхневого натягу (епінейстон) або під нею (гіпонейстон). У цій екологічній зоні найбільше зосереджено золотистих, евгленофітових, жовтозелених та діатомових водоростей, їх розвиток часто буває настільки інтенсивним, що вони вкривають поверхню водойм суцільним килимом.
На дні водойм зустрічаються різні види бентосних неприкріплених та дрібних прикріплених до субстрату форм водоростей, серед яких переважають діатомові, зелені, синьозелені, жовтозелені. Найчастіше прикріплені водорості освоюють такі тверді субстрати, як каміння, підводні частини скель, зануреніконструкції гідротехнічних споруд тощо. Такі водорості отримали назву епілітних.
Бентосні водорості, які живуть на пухкому ґрунті (пісок, мул), переважно неприкріплені. Вони можуть вільно пересуватись між частинками ґрунту — епіпелітами. До таких форм належать мікроскопічні діатомові, золотисті, евгленофітові, криптофітові, динофітові та деякі інші водорості. Найчастіше такі водорості зустрічаються в озерах, водосховищах та інших водних об'єктах або в їх частинах, де відсутня швидка течія.
До особливого екологічного угруповання належать водорості перифітону, або водорості обростань. У гірських річках з твердим кам'янистим дном формується переважно угруповання реофільних організмів, до яких належать прісноводні зелені, діатомові, синьозелені, золотисті та червоні водорості. Вони міцно закріплюються на твердому субстраті, що дає їм можливість протидіяти швидким потокам води.
На відміну від бентосних водоростей, які живуть на дні водойм і не завдають особливих неприємностей господарським спорудам, водорості перифітону міцно закріплюються на твердих конструкціях гідроспоруд, всередині трубопроводів, на днищах кораблів та інших предметах. При інтенсивному розростанні вони можуть порушувати нормальний потік води, знижувати швидкість руху суден, утворювати значні перешкоди для нормального функціонування систем питного і промислового водопостачання. Серед форм, що викликають такі біологічні перешкоди, є представники зелених, синьозелених, діатомових та жовтозелених водоростей. Всі ці водорості мають спеціальні органоїди у вигляді підошви або слизових тяжів, за допомогою яких вони міцно прикріплюються до твердих субстратів. Деякі водорості закріплюються на твердих покриттях інших гідробіонтів (ракоподібних, молюсків, коловерток, водяних комах) або оселюються безпосередньо в клітинах інших водоростей або безхребетних, співіснуючи з ними. Цікаво, що такі водорості гинуть, якщо гине їх носій, тобто між ними встановлюються певного роду симбіотичні взаємовідносини.
Таким чином, залежно від екологічних та біологічних особливостей окремі систематичні групи водоростей, обирають певну екологічну зону водойм.
Екологія різних видів водоростей одного відділу різна. Вони можуть входити до складу планктону, нейстону, бентосу або перифітону.
- Основні одиниці виміру, що застосовуються в гідроекології
- Глава 1. Гідросфера та її екологічна зональність
- Загальна характеристика гідросфери
- Запаси (розподіл) води в гідросфері
- Екологічна зональність Світового океану та морів
- 1.3. Екологічна зональність континентальних водойм
- 1.4. Екологічна зональність річкових систем
- 2.1. Екосистема як структурно-функціональна складова біосфери
- 2.2. Угруповання гідробіонтів окремих екологічних зон водних екосистем
- Глава 3 Бактерії і віруси
- 3.1. Бактерії
- 3.2. Віруси.
- Глава 4. Водорості (Algae)
- 4.1. Екологічні форми водоростей
- 4.2. Синьозелені водорості (Cyanophyta)
- 4.3. Діатомові водорості (Bacillariophyta)
- 4.4. Зелені водорості (Chlorophyta)
- 4.5. Харові водорості (Charophyta)
- 4.6. Динофітові водорості (Dinophyta)
- 4.7. Криптофітові водорості (Cryptophyta)
- 4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)
- 4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)
- 4.10. Жовтозелені водорості (Xanthophyta)
- 4.11. Червоні водорості, або багрянки (Rhodophyta)
- 4.12. Бурі водорості (Phaeophyta)
- 4.13. Рафідофітові водорості (Raphydophyta)
- Глава 5. Вищі водяні рослини
- 5.1. Загальна характеристика
- 5.2. Екологічні угруповання
- Глава 6. Водяні безхребетні тварини
- 6.1. Найпростіші (Protozoa)
- 6.2. Губки (Porifera)
- 6.3. Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- Плоскі черви (Plathelminthes). Турбелярії (Turbellaria )
- 6.6. Круглі черви, або первиннопорожнинні (Nemathelminthes). Нематоди (Nеmatoda) і коловертки (Rotatoria)
- 6.8. Водяні членистоногі (Arthropoda)
- 6.9. Молюски (Mollusca)
- 6.10. Щупальцеві, або червоподібні, організми (Tentaculata, або Vermoidea)
- 6.11. Щетинкощелепні, або морські стрілки (Chaetognatha)
- 6.12. Голкошкірі (Echinodermata)
- Глава 7. Рибоподібні та риби (Pisces)
- 7.1. Екологічні особливості формування іхтіофауни
- 7.2. Рибоподібні
- 7.3. Хрящові риби (Chondrichthyes)
- 7.4. Хрящові ганоїди (Chondrostei)
- 7.5. Справжні кісткові риби (Teleostei)
- Глава 8. Динаміка водних мас та її роль у водних екосистемах
- 8.1. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків
- 8.2. Типізація водних об'єктів та їх гідрологічна характеристика
- 8.3. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем
- Глава 9. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах
- 9.1. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення
- 9.2. Термостабільні властивості води
- 9.3. Щільність води
- 9.4. В'язкість води і поверхневий натяг
- 9.5. Забарвлення води
- 9.6. Температурний та термічний режим водних об'єктів
- 9.7. Льодовий режим
- 9.8. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем
- 9.9. Седиментація, осадоутворення та формування донних ґрунтів
- 9.10. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідро біонтів
- Глава 10. Сольовий склад вод та адаптація до нього гідробіонтів
- 10.1. Класифікація природних вод за сольовим складом
- 10.2. Сольовий склад океанічних і морських вод
- 10.3. Сольовий склад континентальних вод
- Класифікація якості поверхневих вод суші та естуаріїв за критеріями іонного складу [34]
- 10.4. Евригалінні і стеногалінні гідробіонти
- 10.5. Осмотичні фактори середовища та осморегуляція у гідробіонтів
- 10.6. Адаптація гідробіонтів до водно-сольових умов середовища
- Глава 11 Іонні компоненти та їх екологічна роль
- 11.1. Неорганічні елементи океанічних, морських і прісних вод
- 11.2. Натрій, калій і цезій у водних екосистемах
- 11.3. Кальцій у водних екосистемах
- Метаболічна роль кальцію та шляхи його надходження в організм гідробіонтів
- 11.4. Магній у морських і континентальних водах
- 11.5. Сірка природних вод та процеси сульфатредукції
- Глава 12. Мікроелементи водних екосистем та їх біологічна роль
- 12.1. Гідробіонти як біоконцентратори мікроелементів
- Вміст заліза у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (г на 1 кг сухої маси) водойм Дністра і
- Роль заліза у ферментативних реакціях та процесах дихання гідробіонтів
- Вміст міді у воді (мкг/дм3) і одних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.4. Марганець
- 12.5. Цинк
- Вміст цинку у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [31, 73, 74]
- 12.6. Кобальт
- 12.7. Кадмій, хром, алюміній
- Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]
- Глава 13 Кисень гідросфери та його роль у водних екосистемах
- 13.1. Кругообіг. Формування кисневого режиму
- 13.2. Розкладання органічних речовин та формування якості води
- 13.3. Роль кисню у життєдіяльності гідробіонтів.
- 13.4. Особливості використання гідробіонтами кисню з води
- Глава 14. Діоксид вуглецю у водних екосистемах
- 14.1. Хімічні та біологічні перетворення
- Відносна об'ємна розчинність газів у воді (долі одиниць) при парційному тиску 1 атм
- Молярна частина, %, окремих форм вугільної кислоти у воді залежно від її рН
- 14.2. Фіксація автотрофними і гетеротрофними організмами. Фотосинтез.
- 14.3. Адаптація риб до змін вмісту діоксиду вуглецю у воді
- 15.1. Кругообіг азоту в біосфері
- 15.2. Азотфіксація у водних екосистемах
- 15.3. Засвоєння азоту в біосинтетичних процесах водоростей
- 15.4. Алохтонний і автохтонний азот водних екосистем
- 15.5. Амоніфікація, нітрифікація і денітрифікація та їх роль у кругообігу азоту у водних екосистемах
- 16.1. Неорганічний та органічний фосфор водних екосистем
- 16.2. Вміст фосфору в організмах гідробіонтів і його метаболічна роль
- 17.1. Загальне уявлення про популяцію
- 17.2. Статево-вікова структура популяцій
- 17.3. Внутрішньопопуляційна різноякісність
- 17.4. Внутрішньопопуляційні взаємини гідробіонтів
- 17.5. Чисельність та біомаса популяцій гідробіонтів. Методи їх встановлення
- 17.6. Регуляція чисельності популяції
- 17.7. Функціональні та інформаційні зв'язки в популяціях гідробіонтів
- 17.8. Щільність популяції гідробіонтів
- Глава 18. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери
- 18.1. Загальна характеристика гідробіоценозів
- 18.2. Видова різноманітність гідробіоценозів
- 18.3. Гідробіоценози перехідних екологічних зон (екотопів)
- 18.4. Структура гідробіоценозів
- 18.6. Роль вищих хребетних тварин у біологічних процесах водних екосистем
- 19.1. Біологічна продукція та потік енергії у водних екосистемах
- 19.2. Деякі положення продукційної гідроекології
- 19.3. Методи визначення первинної продукції
- 19.4. Методи визначення вторинної продукції
- 19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності
- Глава 20 Органічне забруднення
- 20.1. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах
- 20.2. Сапробність водних об'єктів
- 20.3. Самозабруднення та самоочищення водойм
- Глава 21. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем
- 21.1. Природна і антропогенна евтрофікація
- 21.2. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією
- Глава 22. Токсичне забруднення та його наслідки для водних екосистем
- 22.1. Джерела токсичного забруднення
- 22.2. Реакція гідробіонтів на токсичні впливи
- 22.3. Гідротоксикометрія
- 22.4. Фактори, що впливають на токсичність хімічних речовин для гідробіонтів
- 22.5. Методи оцінки і контролю токсичності водного середовища для гідробіонтів
- 22.6. Фізіолого-біохімічні механізми дії токсикантів на водяні організми
- Реакція гідробіоти на токсичну дію хімічних речовин у природних умовах
- 22.8. Біологічна індикація та моніторинг токсичних забруднень водних екосистем
- 22.9. Біологічна детоксикація та буферність водних екосистем
- 22.10. Нормування рівня токсичного забруднення
- Глава 23. Радіонуклідне забруднення водних екосистем та його вплив на гідробіонтів.
- 23.1. Природна радіоактивність водних об'єктів
- 23.2. Радіаційне опромінення гідробіонтів природними джерелами іонізуючої радіації
- 23.3. Забруднення водних об'єктів штучними радіонуклідами
- 23.4. Забруднення водних об'єктів у Чорнобильській радіонуклідній аномалії
- 23.5. Форми радіонуклідів у природних водах
- 23.6. Розподіл та міграція радіонуклідів у водних екосистемах
- 23.7. Накопичення радіонуклідів у організмах гідробіонтів
- 23.8. Вплив радіонуклідного забруднення на гідробіонтів
- Глава 24. Якість води
- 24.1. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води
- 24.2. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів
- 24.3. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води
- 24.4. Методи оцінки якості природних вод
- Класи та категорії якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за екологічною класифікацією [21]
- 24.5. Картографування екологічного стану поверхневих вод
- 25.1. Загальна гідрографічна характеристика
- Структура річкової мережі України [20]
- 25.2. Геоморфологічні та ландшафтні особливості території України, що визначають формування річкової мережі
- Глава 26. Екологія дніпровських водосховищ
- 26.1. Морфометпрична та гідрологічна характеристика зарегульованої частини Дніпра
- Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду [90]
- 26.2. Особливості формування екосистем
- 26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах
- 26.4. Бактеріальне населення
- 26.5. Угруповання вищих водяних рослин в екосистемах
- 26.6. Основні угруповання тваринного населення
- 26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.
- Глава 27. Екологія української частини басейну Дунаю
- 27.1. Загальна гідролого-гідрохімічна характеристика екосистеми Кілійської дельти
- Вміст деяких важких металів у воді Кілійської дельти Дунаю, мкг/дм3 [74]
- 27.2. Біота Кілійської дельти
- 27.3. Басейни приток Дунаю, що стікають з Українських Карпат
- Глава 28. Екологія Дністра
- Гідрографічна характеристика, водність якість води
- 28.2. Угруповання гідробіонтів різних екологічних зон Дністра
- 28.3. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра
- 29.1. Гідрологічний та гідрохімічний режим річки
- 29.2. Біота Південного Бугу
- 29.3. Вплив енергокомплексів на водні екосистеми
- Глава 30. Екологія Сіверського Дінця
- 30.1. Гідрографічна мережа та водний стік ріки
- 30.2. Гідрохімічний режим та формування якості води
- 30.3. Біота Сіверського Дінця
- Глава 31. Екологія Західного Бугу
- Глава 32. Екологічні особливості малихрічок
- 32.1. Формування водного стоку та якості води малих річок
- 32.2. Вплив сільськогосподарського освоєння земель на екосистеми малих річок.
- 32.3. Вплив промислових підприємств та міських конгломератів на стан малих річок
- 33.1. Загальна характеристика озер України
- 33.2. Екосистема Шацьких озер
- Глава 34. Екологічні особливості боліт
- 34.1. Загальна характеристика
- 34.2. Гідробіонти болотних екосистем
- Глава 35. Стави рибогосподарського призначення
- 35.1. Загальна характеристика
- 35.2. Гідрохімічний режим ставів
- 35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення
- 35.4. Ставкове рибництво
- Глава 36. Екосистеми водойм-охолоджувачів енергетичних об'єктів
- 36.1. Загальна характеристика
- Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]
- 36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.3. Гідробіологічний режим водойм-охолоджувачів
- 36.4. «Теплове забруднення» (термофікація) водного середовища
- 36.5. Рибогосподарське використання водойм-охолоджувачів
- Глава 37. Екосистеми каналів
- 37.1. Загальна характеристика каналів України
- Основні магістральні канали України та їх призначення
- 37.2. Особливості гідрологічного режиму каналів та їх вплив на формування гідро біоценозів
- 37.3. Гідробіоценози каналів
- 37.4. Формування якості води в каналах
- Глава 38. Екосистеми причорноморських лиманів
- 38.1. Екосистеми відкритих лиманів
- Характеристика відкритих причорноморських лиманів
- 38.2. Екосистеми закритих лиманів
- Характеристика закритих лиманів Дунай-Дністровського межиріччя
- Показники зовнішнього водообміну закритих лиманів [88]
- 38.3. Біологічні ресурси лиманів та їх народногосподарське значення
- Глава 39. Екосистема Чорного моря
- 39.1. Водний баланс і якість води
- 39.2. Газовий режим
- 39.3. Рослинний і тваринний світ
- 39.4. Іхтіофауна і рибний промисел
- 39.5 Проблеми екологічного оздоровлення Чорного моря
- Глава 40. Екосистема Азовського моря
- 40.1. Формування водного балансу
- Середній багаторічний водний баланс Азовського моря (1923—1976 pp.)
- Зміни річкового стоку в Азовське море під впливом господарської діяльності при середніх кліматичних умовах [38]
- 40.2. Гідрохімічний режим
- Щорічний баланс азоту і фосфору в Азовському морі, тис. Т [38]
- 40.3. Флора і фауна
- 40.4. Іхтіофауна Азовського моря
- 40.5. Вплив антропогенного навантаження на екосистему Азовського моря
- Глава 41. Законодавче регулювання водоохоронної діяльності