logo
GE

Водойми-охолоджувачі теплових і атомних електростанцій України [23]

Електростанції

Роки введення першого агрегату

Система технічного водопостачання

Об'єм водой-ми-охолоджу-вача, млн м3

ГРЕС

Штерівська

1926(1943)

Оборотна з ставом-охолоджувачем

24,0

Харківська

1930(1944)

Прямоточна

Дніпродоержинська

1932(1944)

Така сама

Зуївська

1931 (1944)

Оборотна з водосховищем

6,68

Курахівська

1941 (1972)

Така сама

83,0

Миронівська

1953

31,0

Слов'янська

1954

І черга — прямоточна з Сіверського

18,0

Дінця

II черга — оборотна з ставом-охолоджувачем

Придніпровська

1954

Прямоточна

Добротворська

1954

Оборотна з водосховищем

13,0

Луганська

1956

Така сама

24,0

Старобишівська

1958

Оборотна з ставом-охолоджувачем

44,0

Сімферопольська

1958

Оборотна з градирнями

Зміївська

I960

Оборотна з наливним ставом

53,1

Криворізька

1965

Така сама

74,4

Бурштинська

1965

Оборотна з водосховищем

53,0

Трипільська

1969

Прямоточна

— -

Ладижинська

1970

Оборотна з водосховищем

150,0

Запорізька

1972

Прямоточна

Вуглегорська

1972

Оборотна з водосховищем

168,0

АЕС

Чорнобильська

1977

Оборотна з водосховищем

58,0

Рівненська

1979

Оборотна з градирнями

Південноукраїнська

1982

Оборотна з водосховищем (І черга)

79,0

Запорізька

1984

Оборотна з водосховищем та

бризкальними басейнами

43,0

Хмельницька

1987

Оборотна з наливним

водосховищем

120,0

У процесі використання води на охолодження агрегатів теплових і атомних електростанцій її температура підвищується на 8—10 °С, що істотно впливає на фізико-хімічні та біологічні процеси у водоймах-охолоджувачах. Внаслідок підвищення температури та пов'язаного з цим перебігу внутрішньоводоймних процесів змінюється хімічний склад води. Зростає питома вага карбонатних сполук кальцію і магнію, які утворюють накип на стінках систем проходження охолоджуючої води [6].